№2-17/07

РІШЕННЯ                                                             

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                 

заочне                                                         

24 вересня 2007 року Оболонський районний суд м.  Києва в складі: головуючого судді Пшонка P.M.,  при секретарі Тищенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за позовом державної організації «Автобаза Державного управління справами» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,  завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,  -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом,  посилаючись на те,  що 18.06.2003 року близько 17:30 год. на автодорозі АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача,  який порушив п.п. 13.3,  13.1 Правил дорожнього руху,  а саме,  керуючи автомобілем "Мазда" д/н НОМЕР_1,  не врахував дорожньої обстановки,  не вжив заходів щодо забезпечення безпечного об'їзду перешкоди,  яку об'єктивно спроможний був виявити,  не дотримався безпечної дистанції,  внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Топік Азія" д/н НОМЕР_2,  що належить позивачу. Автомобіль "Мазда" належить на праві власності відповідачу. В результаті зіткнення транспортних засобів сторін по справі,  автомобіль позивача було пошкоджено. Розмір збитків складає 2994, 90 грн.,  що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження. За проведення автотоварознавчого дослідження позивачем сплачено 983, 04 грн.

У зв'язку з наведеним,  позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 3932, 94 грн. заподіяних матеріальних збитків,  а також 299, 94 грн. судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку,  причини неявки суду не повідомив.

Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи,  а відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд,  суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Суд,  заслухавши пояснення представника позивача,  дослідивши матеріали справи,  приходить до висновку,  що позов не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин,  що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України,  положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами виникли в 2003 році,  тобто до набрання чинності ЦК України,  суд вважає необхідним керуватися ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до  ст.  71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи,  право якої порушено (позовна давність),  встановлюється у три роки.

У відповідності до  ст.  76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня,  коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з матеріалів справи,  дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів сторін сталася 18.06.2003 року. З цієї дати у позивача виникло право на пред'явлення позову про захист своїх прав та розпочався перебіг строку позовної давності.

Судом встановлено,  що підстави для зупинення або перериву перебігу строків позовної давності,  передбачені  ст.  ст.  78,  79 ЦК УРСР,  в даній справі відсутні.

Згідно пояснень представника позивача позивач не мав змоги звернутися до суду з позовом в передбачений законом строк,  оскільки не була встановлена вина відповідача у порушенні правил дорожнього руху,  які призвели до дорожньо-транспортної пригоди. Вина відповідача встановлена висновком судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз НОМЕР_3 від 28.04.2006 року,  тому позивач звернувся з позов,  пропустивши строки позовної давності.

Суд критично ставиться до даних тверджень представника позивача,  оскільки в матеріалах справи міститься постанова судді Святошинського районного суду м.  Києва НОМЕР_4 від 17.11.2003 року,  якою провадження по справі про притягнення відповідача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за  ст.  124 КпАП України закрито у зв'язку з пропуском строку для притягнення до адміністративної відповідальності,  однак даною постановою встановлена винність ОСОБА_1 у порушенні п.п. 12.3,  13.1 Правил дорожнього руху України,  які призвели до дорожньо-транспортної пригоди та у вчиненні адміністративного правопорушення,  передбаченого  ст.  124 КпАП України.

Згідно  ст.  75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Відповідно до  ст.  80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Суд вважає причину пропуску строку позовної давності,  наведену представником позивача неповажною,  а тому підстави для поновлення строку відсутні.

На підставі викладеного,  та керуючись п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року,   ст.  ст.  71,  75,  76,  78 - 80 ЦК УРСР 1963 року,   ст.  ст.  10,  60,  130,  174,  175,  197,  198,  208,  209,  212-215,  218,  224,  226 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

В позові державної організації «Автобаза Державного управління справами» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,  завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.