Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2529/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Коршиков С.К., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 141,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (далі - УПФУ в м. Алчевську Луганської області) до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 141,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.11.2010 ОСОБА_1, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 670624, зареєстрована Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа. В УПФУ в м. Алчевську Луганської області суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрована як платник страхових внесків з 10.11.2010. СПД - фізична особа ОСОБА_1 відповідно до ст. 14 Закону № 1058, п. ст. 1 Закону № 400/97 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В порушення п. 1 ст. 19, п. 2 та п. 6 ст. 20 Закону № 1058, п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» СПД ОСОБА_1 не в повному обсязі сплатила страхові внески нараховані за період за 2010 рік, що підтверджується карткою особового рахунку платника, наданим 30.03.2011 звітом страхувальника за 2010 рік щодо нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в електронній формі.

Платником страхового внеску за період з 01.04.2011 по 12.03.2012 зараховано внесків на суму 466,22 грн., що підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи - підприємця. Загальна сума недоїмки по внескам за період за 2010 рік станом на 12.03.2012 становить 141,00 грн. Таким чином, згідно розрахунку заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, станом на 12.03.2012 розмір недоїмки становить 141,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 та п. 8.2 Інструкції № 21-1 УПФУ в м. Алчевську Луганської області відповідачу була направлена вимога про сплату боргу № Ф-474 від 06.05.2011 на суму 141,00 грн., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідач суму боргу, що зазначена у вимозі, не оскаржив у встановленому законом порядку та у повному обсязі не сплатив.

У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з СПД - фізична особа ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Алчевську Луганської області заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла станом на 12.03.2012 за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 в сумі 141,00 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Відповідач заперечення проти позову суду не надав. Ухвала про відкриття скороченого провадження та пам`ятка про права та обов'язки направлена відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, повернулись до суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.(а.с.14).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 19 передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Судом встановлено, що 09.11.2010 Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1, що підтверджується витягом НОМЕР_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 6).

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідно до перехідних положень якого стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" спеціальним законом, який визначав принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом №400/97-ВР, а також регулював порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, був Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі за текстом -Закон №1058).

Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 1058 пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Частиною першою статті 1 Закону №1058 визначено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 14 Закону №1058 страхувальниками є - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру та згідно пунктом шостим частини другої статті 17 вище зазначеного Закону страхувальник зобов'язаний - нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною першою статті 19 Закону №1058 встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються: для осіб, зазначених у пункті п'ятому статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом шостим статті 20 Закону №1058 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини дванадцятої статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно пунктом другим частини 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 суб'єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на загальній системі оподаткування сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 за № 64/8663, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема згідно з пунктом 2.1.3. фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Таким чином, відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та у відповідності з вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до підпункту 5.3.2. пункту 5.3 Інструкції страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на розмір страхового внеску, зазначеного в абзаці шостому пункту 4.7 цієї Інструкції.

Згідно з абзацом шостим пункту 4.7 Інструкції розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків на 32 відсотки за період з 01.01.2004 до 30.03.2005, 32,3 відсотка за період з 31.03.2005 до 31.12.2005; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Отже, мінімальний страховий внесок в 2010 році складає 33,2 відсотки від мінімальної заробітної плати на поточний місяць.

Статтею 53 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" встановлено мінімальну заробітну плату: з 1 січня - 869 грн., з 1 квітня - 884 грн., з 1 липня - 888 грн., 1 жовтня - 907 грн., 1 грудня -922 грн. Таким чином мінімальний страховий внесок складає з січня - 288,51 грн., з квітня - 293,49 грн., з липня - 294,82 грн., з жовтня - 301,12 грн., за грудень -306,10 грн. Ці суми отримані шляхом множення мінімальної заробітної плати на 33,2 відсотки.

Відповідно до пункту 2.2 Розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 року №26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за №1136/17152, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Судом встановлено, що відповідачем був поданий до УПФУ в м. Алчевську Луганської області звіт за листопад та грудень 2010 року у якому були нараховані страхові внески у розмірі 607,22 грн., з яких сплачені були страхові внески у сумі 466,22 грн. (арк. справи 8-9).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік за відповідачем утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 141,00 грн.

Відповідно до статті 106 Закону №1058 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Позивачем було спрямовано на адресу відповідача поштовим відправленням з повідомленням про вручення вимогу про сплату боргу від 06.05.2011 №Ф-474, із визначенням суми заборгованості -141,00 грн. (арк. справи 10).

Поштове відправлення повернулося на адресу позивача із зазначенням причини такого повернення -"за закінченням терміну зберігання"(арк. справи 11).

Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, суд приходить до висновку, що вимогу про сплату боргу вручено відповідачу належним чином.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатила, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області не узгодила та у судовому порядку її не оскаржила.

Розмір заборгованості відповідача по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування також підтверджується карткою особового рахунку та розрахунком заборгованості зі сплати страхових внесків (арк. справи 8,12).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість у розмірі 141,00 грн. не сплатив, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 141,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з суб'єкт підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (вул. Ленінградська, 43, м. Алчевськ, Луганська область, 94204, р/р 25605301727 в ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, код 21792347) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла станом на 12.03.2012 за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 у сумі 141,00 грн. (сто сорок одна гривня 00 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

СуддяС.К. Коршиков