Категорія №8.2.6
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2281/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Андріасяні Е.А.,
за участю:
представника позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 4893 від 29.12.2011)
представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 78/10 від 26.03.2012)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 за № 0001851502, -
ВСТАНОВИВ:
20 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов означений адміністративний позов.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що 29.11.2011 відповідачем було здійснено камеральну перевірку податкової декларації позивача з податку на прибуток за ІІ - ІІІ квартал 2011 року, за результатами якої 29.11.2011 було складено акт за № 000181/1502/31380846.
За результатами зазначеного акту відповідачем 06.12.2011 було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0001851502, яке позивачем було отримано 08.12.2011.
Позивач навів, що зазначене рішення відповідача прийнято з порушенням законодавства, а тому повинно бути визнано недійсним з огляду на наступне.
При складанні декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, підприємства повинні були керуватись нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», причому порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів здійснювавсь на той час відповідно до ст. 6 зазначеного закону.
Враховуючи, що об'єкт оподаткування за результатами податкового року мав від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), то сума такого від'ємного значення відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягала включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року слід було здійснювати з урахуванням відємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Крім того, підприємства повинні були враховувати норми п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку слід враховувати лише 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, що утворився станом на 01 січня 2010 року.
Далі, у 2011 році сума від'ємного значення, неврахована у 2010 році у складі валових витрат відповідно до абзацу 1 п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 зазначеного закону, тобто без обмежень, встановлених п. 22.4 ст. 22 цього ж закону.
Таким чином, зазн6ачив позивач, сума збитків з податку на прибуток, що утворились станом на 01 січня 2010 року, та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, що утворились у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням І кварталу 2011 року.
Від'ємне значення (збитки) минулих років, зазначив позивач, це абсолютно законна складова валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу податкових витрат саме у цьому періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Далі, навів позивач, починаючи із 01.04.2011 року, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів потрібно визначати відповідно до вимог та положень ст. 150 ПК України.
Так, відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування за наслідками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком, до повного погашення такого від'ємного значення.
Крім того, порядок врахування від'ємного значення (збитків), відображених у податковому обліку станом на 01.04.2011, врегульовано ПК України.
Так, відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, положення п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовуються з урахуванням наступного.
По-перше, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року.
По-друге, розрахунок об'єкта оподаткування за результатами І, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ - ІV кварталі 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Далі, зазначив позивач, у декларації з податку на прибуток, що складалась за І квартал 2011 року, від'ємне значення (збиток) відображалось у рядку 08 «Об'єкт оподаткування позитивний ( + ) від 'ємний ( - ) (( + 03 - ( + 06) - 07)».
Визначений у цьому рядку показник - це показник І кварталу 2011 року.
При його розрахунку відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові доходи І кварталу 2011 року зменшувались на суму валових витрат цього періоду (складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року згідно до положень п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.
У нормі п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, зазначив позивач, законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 за № 2275 - ІV, визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.
Крім того, позивач зазначив, що дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ - ІІІ кварталів 2011 року.
Визначений у рядку 08 показник не розщеплюється у декларації на «негативне значення (збитки) минулих років» і від'е значення (збитки) І кварталу 2011 року)».
Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ - ІІІ кварталів 2011 року зазначена норма податкового законодавства не містить
Таким чином, зазначив позивач, у рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складається за ІІ - ІІІ квартали 2011 року, слід перенести показник, відображений у рядку 08 декларації, що складалась у І кварталі 2011 року.
ПК України не містить жодних обмежень щодо включення до складу валових витрат І кварталу виключно від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року із 2010 року.
Враховуючи наведене, зазначив позивач, у діях підприємства відсутнє порушення норм п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, а тому, відповідно, відсутній факт завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 278629465,00 грн., заниження розміру об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ - ІІІ квартали 2011 року на 4243729,00 грн., та заниження розміру податку на прибуток на 973804,00 грн.
Крім того, відповідно до положень ст. 56 ПК України, у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Далі, навів позивач, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики у своєму листі від 10.11.2011 за № 04-39/10-1160 роз'яснив, що п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, що виникли до 01.01.2011, а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсягу, визнавши недійсним зазначене рішення відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсягу, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити його позов.
Представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечував у повному обсягу, просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог та, обґрунтовуючи свої заперечення, зазначив наступне.
29.11.2011 відповідач провів камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) за 2 - 3 квартал 2011 року, за наслідками якої 29.11.2011 було складено акт за № 000181/1502/31380846, яким зафіксовано наступні порушення податкового законодавства позивачем.
Так, в порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України позивач у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 - 3 квартал 2011 року, яку 09.11.2011 було надано відповідачеві, завищив витрати по рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду (від'ємне значення рядку 07 податкової декларації за попередній звітний період, або від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року)» у сумі 278629465,00 грн., шляхом включення до складу витрат по рядку 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідач 06.12.2011 виніс податкове повідомлення-рішення у якому позивачеві було збільшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за ІІ - ІІІ квартали 2011 року у розмірі 4243723,00 грн., та як слідство цього занижено розмір податку на прибуток на 973804,00 грн.
У судовому засіданні, представник відповідача, заперечуючи проти позову, зазначив, що думка позивача, що від'ємне значення за підсумками І кварталу 2011 року визначено шляхом арифметичних дій між валовими доходами та валовими витратами поточного періоду, 2009 та 2010 років, і є результатом І кварталу 2011 року у розумінні пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, є помилковою, оскільки статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Пунктом 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що розділ ІІІ Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що є підстави вважати, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року. Підтвердженням вказаного, на думку відповідача, також слугує абзац 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року, без врахування будь-яких інших звітних періодів. У зв'язку із набранням 01 квітня 2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виникло за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.
За твердженням відповідача, платником податків не враховано, що з набранням з 01 квітня 2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України відсутнє посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 та 2009 років, що увійшло до І кварталу 2011 року. Законодавцем чітко зазначено, що враховується лише від'ємне значення, отримане платником податку за І квартал 2011 року, та зроблено акцент саме на тому, що у декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року зазначається лише те від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, а тому просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 319664 серії АБ від 27.05.2011 Публічне акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій» зареєстрований виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 31380846, свідоцтво про державну реєстрацію № 355737, дата первинної реєстрації 15.06.2011, дата та номер останньої реєстрації 24.05.2011, № 13811050030000036.
Далі, судом встановлено, що на виконання пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" і Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за № 271/7592, позивач 09.11.2011 подав відповідачеві податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ - ІІІ квартал 2011 року за № 27678, в якій визначив від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 278629465,00 грн., що утворилось шляхом включення до складу витрат поточної суми від'ємного значення за І квартал 2011 року та суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік .
29.11.2011 року відповідачем було здійснено камеральну перевірку зазначеної податкової декларації позивача, за результатами якої 29.11.2011 було складено акт за № 000181/1502/31380846.
Відповідно до зазначеного акта перевірки, камеральною перевіркою податкової звітності з податку на прибуток встановлено порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ ПК України, так як у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ - ІІІ квартал 2011 року завищено витрати по рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (від'ємне значення рядку 07 податкової декларації за попередній звітний період, або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)» у сумі 278629465,00 грн., шляхом включення до складу витрат по рядку 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, та як слідство цього позивачем було занижено розмір податку на прибуток на 973804,00 грн.
Далі, судом встановлено, що відповідно до зазначеного акту камеральної перевірки відповідачем 06.12.2011 було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0001851502, яким було збільшено грошове зобов'язання платника податку на прибуток у розмірі 973804,00 грн.
Предметом спору в даній адміністративній справі є правове питання, яке від'ємне значення об'єкту оподаткування, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення"Податкового кодексу України включається до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року - від'ємне значення, отримане платником податку за результатами діяльності у І кварталі 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2009-2010 років, чи також і від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності із пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
При вирішенні спірного питання, суд, насамперед, вважає за необхідне зазначити, що у відповідності із пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення"Податкового кодексу України норми розділу III Податкового кодексу України застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Зокрема, було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 1 січня 2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням І кварталу 2011 року.
Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами І календарного кварталу.
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення"Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі і витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Це застереження базується на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втратив чинність.
Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають таке: "Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення"Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 1 січня 2011 pоку, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на судове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 у адміністративній справі № 2а/1270/609/2012 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.11.2011 за № 0001401502, яким відмовлено позивачеві у задоволенні його позовних вимог, враховуючи те, що на час розгляду адміністративної справи та прийняття рішення зазначене рішення Луганського окружного адміністративного суду не набрало законної сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи наведене, суд вважає що посилання представника відповідача на наведене вище судове рішення у адміністративній справі, як на доказ, що встановлен6ий судом є необґрунтованим.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод «Пролетарій» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.12.2011 за № 0001851502 - задовольнити у повному обсягу.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області від 06.12.2011 за № 0001851502 про порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України та збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» за платежем податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000, дев'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот чотири гривні, 00 копійок.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (ідентифікаційний код 31380846, 93112, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, будинок 1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість гривень, 00 копійок) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадж
Постанова складена та підписана у повному обсягу 20 квітня 2012 року.
СуддяС.К. Коршиков