ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2012 року 14:02 № 2а-19625/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Біби Т.О.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Корюківської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської обласної державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Транс Люкс»

про стягнення заборгованості у розмірі 46 980,18 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Корюківському районі Чернігівської області (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Транс Люкс»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 46 980,18 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, подав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що ТОВ «СП Транс Люкс»не отримувало від позивача податкове повідомлення-рішення № 0000451500 від 07 грудня 2011 року, на якому ґрунтується вимога про стягнення грошових коштів, а дізналось про нього лише 15.01.2012 р. та має намір оскаржити. З огляду на вищенаведене відповідач вважає вказане податкове повідомлення-рішення неузгодженим, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи вибуття первинного позивача у справі зі спірних правовідносин на підставі наказу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 24 жовтня 2011 року № 377 «Про реорганізацію ДПІ, ОДПІ, МДПІ області», судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою від 12.04.2012 року здійснено заміну позивача на його правонаступника - Корюківську міжрайонну державну податкову інспекцію Чернігівської ОДПС.

У судовому засіданні 12 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

В судові засідання 28 березня 2012 року та 12 квітня 2012 року уповноважений представник відповідача не з'явився, відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на повторну неявку відповідача по справі, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, враховуючи думку позивача з приводу цього питання, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

ТОВ «СП Транс Люкс»(код за ЄДРПОУ 33739556) зареєстроване Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 27.09.2005 року та перебуває на обліку у ДПІ у Деснянському районі м. Києва, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичним осіб-підприємців № 13306853 від 14.03.2012 року та довідкою № 1904/29-231 від 20.04.2006 року про взяття на облік платників податків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником окремих податків та перебуває на обліку в Корюківській МДПІ Чернігівської ОДПС (а.с. 17).

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 46 980,18 грн., яка утворилась на підставі:

- податкового повідомлення-рішення № 0000451500 від 07 грудня 2011 року;

- податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за жовтень 2011 року.

Згідно п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2. ст. 288 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СП Транс Люкс»є орендарем земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 41011 кв. м., що розташована за адресою: м. Корюківка, вул. Садова 4.

Пунктом 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

16 листопада 2011 року відповідачем було подано до ДПІ у Корюківському районі податкову декларацію з плати за землю (вх. № 12127 від 10.11.2011 року) за жовтень 2011 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю за жовтень 2011 року у розмірі 3 573,31 грн. (а.с. 28-29).

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, виходячи з положень п. 56.11. ст. 56, п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податковій декларації з плати за землю за жовтень 2011 року, є узгодженим у день подання вказаної податкової декларації, не може бути оскарженим та підлягає сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем не було сплачено протягом граничного строку самостійно визначене податкове зобов'язання з орендної плати за землю за жовтень 2011 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 3 573,31 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, інша частина податкового боргу у розмірі 43 130,09 грн. виникла у відповідача на підставі винесеного позивачем податкового повідомлення-рішення від 07.12.2011 року № 0000451500, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 43 130,09 грн.

Згідно ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби податкового органи у межах своєї компетенції мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому базою оподаткування являється нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п. 271.1.1 ст. 271 ПК України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. (ст. 288 ПК України).

21 листопада 2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «СП Транс Люкс»щодо правильності визначення суми орендної плати за землю, за результатами якої було складено акт № 205/15/3379556 від 01.11.2011 року, яким було зафіксовано порушення ТОВ «СП Транс Люкс»п. 271.1 ст. 271 та п. 288.1 ст. 288 Податкового Кодексу України.

Висновки перевіряючих ґрунтуються на інформації отриманій від Відділу Держкомзему у Корюківському районі, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ «СП Транс Люкс», з 01.01.2011 року становить -3 198 447,89 грн. (а.с. 35).

Враховуючи встановлену додатковою угодою до Договору оренди земельної ділянки від 20.05.2007 р, укладеною 03.03.2008 р., орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з наступною індексацією, працівниками ДПІ у Корюківському районі Чернігівської області було зроблено помісячний розрахунок плати за землю: 3 198 447,89 (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки) * 3% (розмір орендної плати відповідно до Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.05.2007 року, укладеної 03.03.2008 року) = 95 953,44 грн.

Відтак, розмір орендної плати, належний до сплати за 1 календарний місяць становить: 95 953,44 (річна сума орендної плати) : 12 (місяців в році) = 7 996,12 грн.

Отже враховуючи задекларовану ТОВ «СП Транс Люкс»місячну орендну плату за землю у розмірі 3 573,11 грн., фахівцями ДПІ було встановлено щомісячне заниження зобов'язань зі сплати орендної плати за землю у розмірі 4 423,01 грн., що у сукупності у період з січня по вересень 2011 року становить 39 806,89 грн.

Зазначене порушення відповідачем під час розгляду справи не було спростоване.

07.12.2011 року ДПІ у Корюківському районі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000451500, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 43 130,09 грн., з яких 39 806,89 грн. - основного зобов'язання та 3 323,20 грн. -штрафних фінансових санкцій.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 07.12.2011 року № 0000451500 було надіслано відповідачу поштою та отримане ним 13 грудня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 38).

Вказане рішення було направлено ТОВ «СП Транс Люкс»за адресою: м. Київ вул. Фролівська 1/6, яка згідно заяви від 13.09.2010 року №48/13-09, поданої до ДПІ у Корюковському районі, була вказана як адреса місцезнаходження відповідача (а.с. 107).

Посилання відповідача на те, що поштовим відправленням від 13.12.2011р. ним було отримано лише повідомлення № 2403/10/15-043 від 07.12.2011 року про складання протоколу стосовно несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів, суд вважає безпідставним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На виконання зазначеного обов'язку, представником ДПІ було надано в судовому засідання для огляду облікову справу платника податків - ТОВ «СП Транс Люкс», з якої вбачається, що податкове повідомлення-рішення № 0000451500 від 07 грудня 2011 року направлялось на адресу відповідача поштовим відправленням, яке було вручене останньому 13 грудня 2011 року.

Слід звернути увагу що обов'язок доказування обставин справи згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на обидві сторони судового процесу.

Згідно частини 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідачем станом на момент розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження обставин справи, на яких ґрунтуються його заперечення, тому доводи відповідача суд вважає безпідставними та вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000451500 від 07 грудня 2011 року в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначене податковим органом податкове зобов'язання відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.1 ст. 56 ПК України вважається узгодженим та підлягає сплаті.

Згідно положень п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач доказів сплати податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0000451500 від 07 грудня 2011 року, суду не надав.

Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважається податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, не були погашені відповідачем протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вони визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

При цьому, надсилання окремої податкової вимоги на суму консолідованого податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Податкові вимоги виносилися позивачем згідно діючого на той час Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, відповідно до пп. 6.2.1. -6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються в наступному порядку:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 направив відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/32 від 05.11.2010 р. на суму 35 794,24 грн. та другу податкову вимогу № 2/34 від 09.12.2010 р. на суму 36 180,55 грн.

Перша та друга податкові вимоги були направлені відповідачу поштою та отримані відповідачем відповідно 08.11.2010 року та 13.12.2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 39, 40).

Вказані податкові вимоги відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, а тому вони є чинними та підлягають виконанню.

Розділ «Перехідні положення»Податкового кодексу України не передбачає виставлення вимог наново у разі надіслання їх у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Право виставлення нових податкових вимог до повного погашення податкового боргу, за яким уже виставлено першу та другу податкові вимоги, у податкового органу відсутнє.

Крім того, Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 передбачено направлення платнику лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Згідно п. 6.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Оскільки податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Транс Люкс»до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали, оскільки у податкового органу відсутні повноваження направляти платнику податків наступні податкові вимоги до повного погашення боргу, визначеного у попередніх податкових вимогах.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 93.5. ст. 93 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 20.1.8. п.п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 46 980,18 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Транс Люкс» (ідентифікаційний номер 33739556, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13) на користь місцевого бюджету м. Корюківки заборгованість у розмірі 46 980,18 гривень (сорок шість тисяч дев'ятсот вісімдесят грн. 18 коп.) на рахунок № 33210812700236 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код одержувача 22824026.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій

Повний тест постанови складено та підписано: 17 квітня 2012 року.