ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2012 року 15:10 № 2а-1220/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В. при секретарі Сервачинській І.М., за участю представників сторін:

від позивача: Гайдай В.М.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 981 720,00 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва (далі -позивач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -відповідач, Ф-ОП ОСОБА_2), в якому, після уточнення позовних вимог заявою від 09.02.2010 року, просила стягнути з відповідача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 981 720,00 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума штрафних (фінансових) санкцій була застосована до відповідача згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002451704/0 від 21.08.2009 р., однак у встановлений законом строк самостійно сплачена не була. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення вказаної суми заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 12 лютого 2010 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

04 березня 2010 року провадження у справі було зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 2а-1667/10/2670.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 14 січня 2011 року справу було прийнято до провадження суддею Патратій О.В., у зв'язку з припиненням повноважень судді Шелест С.Б.

08 лютого 2012 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва провадження у справі було поновлено та призначено справу до судового розгляду на 02.03.2012 року.

В судове засідання 02 березня 2012 року відповідач не з'явився, відповідач належним чином був повідомлений судом про день час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, у зв'язку з чим судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України було відкладено розгляд справи на 26 березня 2012 року.

В судовому засіданні 26.03.2012 року представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та надання додаткових доказів. За клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено судом на 03.04.2012 року.

03 квітня 2012 року в судове засідання відповідач не з'явився, відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду, причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 4054-VI від 17.11.2011) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Громадянка ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією 05.02.2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 5326825 від 02.03.2010 року, та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 03.04.2003 року № 1576/3/19-1005 (а.с. 6, 32-33).

Станом на день розгляду справи у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість у розмірі 981 720,00 грн., яка виникла на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№ 0002451704/0 від 21.08.2009 року (а.с. 21).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 29.07.2009 року по 10.08.2009 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.06.2009 року , за результатами якої було складено Акт № 9541/17-4-2828208283 від 10.08.2009 року (далі -Акт перевірки, Акт).

Вказаним Актом було встановлено порушення відповідачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР, яке полягало у проведенні розрахункових операцій на суму 196 344,00 грн. у І та ІІ кварталі 2009 року без використання реєстратора розрахункових операцій суми та невідображенні їх у книзі КОРО.

21 серпня 2009 року, на підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002451704/0, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 981 720,00 грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Пунктом 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»передбачено, що фінансові санкції застосовуються на підставі рішення відповідного органу, тобто визначена форма реагування державного органу та назва акта, який він приймає в межах своєї компетенції -рішення (ст. 17 Закону).

Згідно п. 6.5. Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.2001 року (яка була чинною на момент винесення позивачем вказаного рішення) у разі порушення юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності норм, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законами з питань зовнішньоекономічної діяльності та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, штрафні санкції застосовуються в розмірах, передбачених відповідними законодавчими актами.

Штрафні санкції, визначені підпунктами 6.2, 6.5 Інструкції, застосовуються органами державної податкової служби на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, складання та надсилання (вручення) яких здійснюється у порядку, передбаченому Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями).

Згідно п. 4.7. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 р. № 247), податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002451704/0 від 21.08.2009 року було надіслано на адресу відповідача поштою за його податковою адресою та отримане ним 02.09.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

У відповідності до п. 12 Інструкції «Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», оскарження податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002451704/0 від 21.08.2009 року було оскаржено відповідачем до суду .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2010 року у адміністративній справі № 2а-1667/10/2670 у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Судом у вказаній справі встановлено, що відповідачу - ФОП ОСОБА_2 правомірно нараховано 981 720,00 грн. штрафних санкцій згідно рішення №0002451704/0 від 21.08.2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 у справі № 2а-1667/10/2670 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2009 було залишено без змін.

Вищим адміністративним судом України ухвалою від 22 вересня 2011 року у справі № К-36128/10, касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2010 у справі № 2а-1667/10/2670, якою встановлено правомірність винесення контролюючим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002451704/0 від 21.08.2009 року, набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду - 04.11.2010 року.

Отже сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 981 720,00 грн. вважається правомірно застосованою до відповідача та підлягає сплаті у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Станом на день вирішення спору штрафна (фінансова) санкція у сумі 981 720,00 грн. відповідачем не сплачена.

Слід зазначити, що штрафні (фінансові) санкції у розмірі 981 720,00 грн., застосовані до відповідача за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не визнаються податковим зобов'язанням, оскільки відповідно до положень преамбули п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання стосується лише сфери сплати встановлених законами України податків та зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, серед переліку видів податків і зборів (обов'язкових) платежів, що справляються на території України, штрафні (фінансові) санкції, встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відсутні. Тому до таких штрафних санкцій не застосовується процедура стягнення, передбачена податковим законодавством (зокрема, Законом України «Про порядок погашення зобо'вязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Виходячи з наведеного, податкові вимоги про сплату штрафних санкцій, застосованих рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002451704/0 від 21.08.2009 року, відповідачу не надсилались.

Як вбачається з матеріалів справи, суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 907 150,00 гривень відповідачем сплачено не було.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення заборгованості, яка станом на момент розгляду справи становить 981 720,00 грн.; вжиті позивачем заходи щодо стягнення заборгованості не призвели до позитивного результату, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: 03151, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у розмірі 981 720,00 гривень (дев'ятсот вісімдесят одна тисяча сімсот двадцять грн. 00 коп.), яка підлягає перерахуванню на рахунок № 31110104700010, одержувач ВДК у Солом'янському районі м. Києва, банк одержувача ГУ ДКС у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077951, код платежу 21080900).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст складено та підписано: 09 квітня 2012 року.