ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
03 квітня 2012 року 14:45 № 2а-173/12/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:
від позивача: Собко О.В.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова
про визнання незаконними дій, зобов'язання прийняти рішення про списання неузгоджених податкових зобов'язань у розмірі 1 356 106,00 гривень, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось з позовом Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі -позивач, ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»), з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі -відповідач, ДПІ у Франківському районі м. Львова) про визнання протиправною відмови у списанні неузгоджених податкових зобов'язань у розмірі 1 356 106,00 гривень, зобов'язання прийняти рішення про списання неузгоджених податкових зобов'язань у розмірі 1 356 106,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем в супереч абзацу 5 пункту 21 підрозділу 10 Податкового кодексу України не були списані неузгоджені податкові зобов'язання з податку на прибуток, визначені у податковому повідомленні-рішенні від 22.05.2008 року № 17174/10/23-219 у розмірі 1 356 106,00 грн. Як зазначав позивач, листом № 23799/9/10-008 від 12.10.2011 року відповідач повідомив позивача про відмову у списанні вказаних неузгоджених податкових зобов'язань у зв'язку із набранням сили судовим рішенням по справі № 7/352, яким вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано. Вказану відмову позивач вважає неправомірною, оскільки, на його думку, за податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2008 року № 17174/10/23-219 триває процедура судового оскарження, тому визначене ним податкове зобов'язання є неузгодженим та підлягає списанню.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судові засідання не з'явився, надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення № 17174/10/23-219 від 22.05.2008 року, яким нарахована оспорювана сума податкових зобов'язань у розмірі 1 356 106,00 гривень, було скасоване постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2009 року у справі № 7/352, яке набрало законної сили.
Відтак, з моменту набрання законної сили зазначеною постановою суду у позивача відсутній податковий борг, тому немає підстав для застосування положень підрозділу «10. Інші перехідні положення»Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на повторну неявку відповідача по справі, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, враховуючи думку позивача з приводу цього питання, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд
В С Т АН О В И В:
Позивач -ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»(код ЄДРПОУ 30019775) зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.08.1998 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 12741700 від 16.01.2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, фахівцями ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку Спільної діяльності № 3 ГПУ «Львівгазвидобування»та ТОВ «Карпатигаз», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р.
За наслідками перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова складено акт від 12.05.2008 р. № 1534/23-2/337504782.
22 травня 2008 року, на підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Франківському районі м. Львова було прийнято в тому числі податкове повідомлення - рішення № 12174/10/23-219, яким позивачу, за порушення пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»№ 283/97-ВР, було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 356 106,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 678 053,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 678 053, 00 грн.
ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», керуючись нормами Закону України від 12.05.2011 року № 3320-VI, направила до ДПІ у Франківському районі м. Львова заяву № 19/1-1396 від 03.10.2011р. про списання неузгоджених грошових зобов'язань у розмірі 1 356 106,00 грн., що обліковуються станом на 01.01.2011р. та є предметом судового оскарження у судовій справі № 7/532.
На зазначену заяву позивача ДПІ у Франківському районі м. Львова було надіслано позивачу лист № 23799/9/10-008 від 12.10.2011р., в якому зазначено, що у ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»відсутня неузгоджена сума грошових зобов'язань, у зв'язку з набранням судовим рішенням по справі № 7/352 законної сили.
Вимога про списання вказаного податкового зобов'язання, яке виникло на підставі податкового повідомлення -рішення № 12174/10/23-219 від 22 травня 2008 року, є предметом даного судового розгляду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України в редакції Закону України від 12.05.2011 року №3320-VI підлягає списанню, зокрема:
- податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»;
- визначені контролюючими органами станом на 1 січня 2011 року неузгоджені грошові зобов'язання та пені Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(крім зобов'язань з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», АТ «Чорноморнафтогаз»та ДП «Енергоринок», за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження.
Суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання.
Отже вказаними вище положеннями передбачено механізм списання сум грошових зобов'язань, які станом на 01 січня 2011 року є несплаченими (непогашеними), при цьому законодавець не ставить у залежність можливість списання таких зобов'язань (в тому числі податкового боргу) за ознакою їх узгодженості платником податку з контролюючим органом або перебування у процедурі адміністративного чи судового оскарження, цим самим установивши лише один критерій, за яким передбачена така можливість - наявність таких грошових зобов'язань станом на 01 січня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна», не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 12174/10/23-219 від 22.05.2008 року, оскаржила його до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2009 року у справі № 7/532 позов задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення -рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 12174/10/23-219 від 22 травня 2008 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2009 року у справі № 7/532 було залишено без змін.
Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2009 у справі № 7/532, якою встановлено неправомірність винесення контролюючим органом податкового повідомлення - рішення № 12174/10/23-219 від 22.05.2008 року, набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2010 року.
Відповідно до приписів підпункту 5.2.4. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним станом на дату отримання та оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення -рішення, при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.
У той же час, згідно п. 1.2 наведеного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Аналогічні положення містять також норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.
Так, згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Абзацом 4 вказаного пункту встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відтак, з моменту набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2009 року, тобто з 20 квітня 2010 року -у зв'язку із скасуванням податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 12174/10/23-219 від 22.05.2008 року у позивача відсутні визначені цим рішенням податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 356 106,00 грн.
Відповідно до пункту 2-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи набрання сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва № 7/532 від 03.04.2009 року, якою скасоване податкове повідомлення-рішення № 12174/10/23-219 від 22.05.2008 року, суд приходить до висновку про відсутність станом на 01 січня 2011 року визначеного даним рішенням податкового зобов'язання, а отже підстав для списання суми податкового зобов'язання в розмірі 1 356 106,00 грн. у Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова не було.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідач листом № 23799/9/10-008 від 12.10.2011р. правомірно відмовив позивачу у списанні податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 356 106,00 грн. як неіснуючого.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Повний текст постанови складено та підписано: 09 квітня 2012 року.