РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/651/2012Головуючий суду першої інстанції:Самойлова О.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.

РІШЕННЯ

"16" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,

При секретаріКовтун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Кафа» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2011 року Кредитна спілка «Кафа» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 січня 2008 року між Кредитною спілкою «Кафа» і членом кредитної спілки ОСОБА_7 був укладений кредитний договір №C16-2008, за умовами якого позивач надав ОСОБА_7 кредит в сумі 20000 грн. зі сплатою 30% річних за користування кредитом та з терміном повернення до 24 січня 2011 року. Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечувалось договорами поруки від 24 січня 2008 року, укладеними кредитною спілкою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, відповідно до яких останні прийняли на себе зобов'язання відповідати у повному обсязі за порушення ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом ОСОБА_7 належним чином не виконала, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заборгованість за кредитним договором в сумі 47024,07 грн., зокрема: заборгованість за кредитом - 15407,23 грн., заборгованість по відсотках - 31616,84 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2012 року позов Кредитної спілки «Кафа» задоволений.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у позовних вимогах Кредитної спілки «Кафа» до нього про стягнення заборгованості - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_9 посилається на те, що судом не надано належної правової оцінки тому, що Кредитною спілкою протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'являлася вимога до нього як поручителя, наслідком чого, на думку апелянта, є припинення поруки відповідно ч. 4 ст. 559 ЦК України. Апелянт також посилається на нікчемність укладеного з ним договору поруки від 24 січня 2008 року через те, що він не відповідає вимогам ЗУ «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позичальником не виконані зобов'язання за кредитним договором, тому боржник і поручителі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники, оскільки зобов'язання позичальника перед кредитором не припинялися.

Проте погодитися із таким висновком не можна.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Обов'язок виконувати зобов'язання належним чином та заборона односторонньої відмови від зобов'язання передбачені статями 525, 526 ЦК України.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24 січня 2008 року між Кредитною спілкою «Кафа» (кредитор) та членом спілки ОСОБА_7 (позичальник) укладений кредитний договір №С16-2008, згідно якого позивач надав позичальнику кредит в сумі 20000 грн. на соціальні потреби строком на 36 місяців (з 24 січня 2008 року по 24 січня 2011 року). Відповідно до п. 1.3. за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати 0,0822 % від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с.5).

Порядок погашення кредиту та відсотків за його користування передбачений ч. 3 кредитного договору.

Для забезпечення виконання умов кредитного договору 24 січня 2008 року між Кредитною спілкою «Кафа» та ОСОБА_8 (поручитель №1) та ОСОБА_9 (поручитель №2) укладені договори поруки №С16-2008, відповідно до яких поручителі взяли на себе зобов'язання відповідати усіма належними їм коштами та майном перед кредитором за виконання зобов'язань ОСОБА_7 по кредитному договору №С16-2008 року від 24 січня 2008 року (а.с. 6,7).

У зв'язку з неналежним виконання взятих на себе за кредитним договором зобов'язань у ОСОБА_7 утворилась заборгованість, у зв'язку з чим у липні 2010 року та лютому 2011 року спілкою було направлено боржнику та його поручителям повідомлення про необхідність погашення такої заборгованості (а.с.10, 9).

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється: з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Проте у порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що з договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного погашення забезпеченого ним зобов'язання не може розглядатися як встановлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно з цією нормою права, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено. Отже, як вбачається із умов кредитного договору сторонами було погоджено строк виконання основного зобов'язання щодо повернення кредитних коштів до 24 січня 2011 року, а з позовом до поручителя Кредитна спілка звернулася 12 грудня 2011 року.

Направлені Кредитною спілкою «Кафа» на ім'я ОСОБА_9 письмови вимоги щодо погашення боргу не можуть вважатися пред'явленням вимоги до поручителя згідно положень ч. 4 ст. 559 ЦК, оскільки вказані письмові вимоги були направлені не на адресу апелянта, яка зазначена у договорі та за якою він фактично зареєстрований, а на іншу поштову адресу, в зв'язку з чим рекомендовані листи були повернені КС «Кафа», апелянтом не отримані. Отже, це не є доказом своєчасного пред'явлення вимоги кредитором до поручителя (а.с.14-16).

Оскільки строк договору поруки не встановлено, а позивач не пред'явив вимогу до поручителя ОСОБА_9 протягом шести місяців від дня настання строку виконання кредитного зобов'язання (24.01.2011р.), висновок суду про наявність правових підстав для стягнення з поручителя ОСОБА_9 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором є помилковим.

При цьому колегія суддів звертає також увагу на те, що згідно ч.3 ст. 554 ЦК України перед кредитором солідарно відповідають особи, які спільно дали поруку (тобто у формі укладення одного договору декількома поручителями). При укладенні договорів поруки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діяли окремо, що виключає солідарну відповідальність вказаних осіб.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення та не є підставою для скасування рішення, ухваленого у справі, оскільки договір поруки, укладений між позивачем та ОСОБА_9 в установленому законом порядку недійсним не визнавався.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині задоволення вимог КС «Кафа» до ОСОБА_9 підлягає скасуванню на підставі п. 1 і 4 ч.1 ст.309 ЦПК України. з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п. 1 і 4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2012 року в частині задоволення вимог Кредитної спілки «Кафа» та стягнення на її користь заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_9 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову Кредитної спілки «Кафа» до ОСОБА_9.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.