УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/724/2012Головуючий суду першої інстанції:Красіков С.І.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.

"16" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О.,Кустової І.В.,

При секретаріКовтун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 13 березня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, у якому на підставі ч. 2 ст. 75 та ч. 4 ст. 84 СК України просила суд стягнути на її користь на утримання дитини - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також на її утримання аліменти у розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

У позові зазначила, що з 17 вересня 2005 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_9. Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків по утриманню дитини, проживає окремо, в добровільному порядку матеріальної допомоги на дочку та неї не надає, хоча має таку можливість.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 13 березня 2012 року позов задоволений частково: суд стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 350 грн. щомісяця, починаючи з 2 лютого 2012 року; на утримання ОСОБА_6 в розмірі 300 грн. щомісяця, до досягнення неповнолітньою дитиною ОСОБА_9 трьох років, починаючи з 2 лютого 2012 року. В іншій частині вимог відмовлено. Одночасно вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про зміну рішення в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з нього на утримання дитини та позивачки, посилаючись на те, що при вирішенні спору суд не врахував його матеріальний стан (він не працює, не є підприємцем, на його утриманні знаходиться непрацездатна мати-пенсіонерка) та вимоги ст. 128 КЗпП України, згідно якої загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати п'ятдесяти процентів заробітної плати.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності сторін на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України, відповідно до положень ч.2 ст.197 цього Кодексу.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 181 СК України при відсутності укладеного в порядку передбаченому ст. 189 СК України між батьками договору про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку на користь того з батьків з ким проживає дитина та хто її утримує.

Зазначене випливає також з п. 17 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, згідно якого за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Крім того, згідно ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Як правильно встановлено судом, та не заперечується сторонами, з 17 вересня 2005 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають у зареєстрованому шлюбі (копія свідоцтва про шлюб - а.с. 4), від якого мають дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження - а.с. 7).

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов ОСОБА_6 про стягнення аліментів на дочку ОСОБА_9, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є батьком малолітньої дитини, і згідно закону повинен виконувати обов'язок по її утриманню. Враховуючи, що дитина проживає з позивачкою (а.с.8), позовні вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років ґрунтуються на законі.

Крім того, право позивачки на її утримання також обґрунтоване, оскільки матеріальний стан відповідача свідчить про можливість надання дружині такої допомоги.

Такі висновки суду слід визнати правильними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатною людиною, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, його дохід за період з липня по вересень 2011 року складає 9000 грн.

На підставі рішення Ленінського районного суду АРК від 14 листопада 2011 року з ОСОБА_7 стягнені аліменти на утримання синів ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі - 700 грн. щомісячно на обох синів.

Відомостей про інших утриманців у відповідача, а також про те, що ОСОБА_7 не працює матеріали справи не містять.

Відтак, позивачка, з якою проживає дочка, і яка потребує матеріальної допомоги, має право на утримання в зв'язку з доглядом за дитиною на підставі закону.

Доводи апелянта про те, що відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності (масажист) отримує дохід лише у літній сезон, і тому не має можливості сплачувати аліменти у визначеній судом сумі, матеріалами справи не підтверджується. Також безпідставною є вимога апелянта щодо зменшення аліментів на трьох дітей та на утримання позивачки з 1350 грн. до 50% від мінімальної заробітної плати, оскільки питання про зменшення розміру аліментів, які вже стягнути за рішенням суду, не є предметом судового розгляду по цій справі.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 13 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.