Справа № 2-252/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

10  червня  2008 року                                                                                 м. Хуст.

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.                                               

при секретарі судового засідання Перегінець О.Г.

з участю позивача ОСОБА_1 його представника ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди завданої йому внаслідок ДТП, яка сталася 28.06.2007 року на об'їзній дорозі в м. Хуст біля ринку „Торговиця”.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, в їх обґрунтування пояснив,  що відповідач 28.06.2007 р. керуючи автомобілем “Сітроен”, на об'їзній дорозі в м. Хуст, навпроти ринку по продажу тварин та сільгосппродукції „Торговиця” зробив наїзд на його власного коня - жеребну кобилу чорної масті. Під час цієї пригоди кобила загинула і через те, що вона була жеребною він не міг здати її на м'ясокомбінат, йому прийшлося спалювати  тушу на смітнику. По факту цієї пригоди Хустським МРВ проводилася перевірка, однак працівники міліції взяли довідку про вартість загинулої тварини з міського речового ринку, в якій явно занижена вартість коня. Після чого винесли постанову від 07.07.2007 р. про відмову у порушені відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ст. 194 ч.1 КК України, через відсутність у його діях складу злочину, так як за вище вказаною довідкою Хустського міського ринку розмір шкоди становив всього 2500 грн., що є недостатнім для кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 194. КК України. Реальна вартість його кобили становила 10000 грн., що стверджується довідкою виданою Хустським ринком по продажу тварин та сільгосппродукції «Торговиця». Фактично під час вказаної ДТП постраждав ще один його кінь, який залишився живим, але на сьогоднішній день він продовжує його лікувати. До матеріалів справи він додав фотографії загинулої тварини та коня, якого продовжує лікувати. Відносно ОСОБА_2 працівники міліції склали протокол за порушення ПДР України за ст. 124 КУпАП. Зі схеми доданої до протоколу вбачається, що відповідач зробив наїзд на його коня на узбіччі дороги, внаслідок порушення ПДР. Після цієї пригоди ОСОБА_2 уникає зустрічі з ним і в добровільному порядку не бажає відшкодувати йому збитки в розмірі, визначеному довідкою Хустського  ринку по продажу тварин та сільгосппродукції «Торговиця».

Просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному об'ємі, стягнувши з відповідача на його користь 10000 грн. матеріальної шкоди та судові витрати по справі.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги і просила суд звернути увагу на те, що відповідач як володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за завдану ним шкоду відповідно до ст. 1187 ЦК України. Крім цього, постанова Тячівського районного суду від 30.07.2007 р., про закриття провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення під час ДТП, що сталася 28.06.2007 р. не містить інформації, яка б спростовувала обставини щодо вини відповідача у вчиненні наїзду на коня, що належав позивачу. В матеріалах справи подано докази про те, що загинула тварина належала позивачу і вона для нього мала суттєве значення, так як використовувалася ним для обслуговування власного домашнього господарства, вона була породистою і він очікував від неї приплоду.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, суду пояснив, що матеріали адміністративної справи Тячівського районного суду свідчать про невинність відповідача у вчиненні ДТП, що сталася 28.06.2007 року на об'їзній дорозі в м. Хуст  та наїзді на коня який належав позивачу. В свою чергу позивач сам не забезпечив належного контролю за випасанням власної домашньої тварини, що призвело до її загибелі. Вважає позовні вимоги недоведеними та безпідставними  і просить відмовити в їх задоволені.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, та адміністративну справу Тячівського районного суду №3-4856/2007 р. відносно ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 В судовому засіданні позивач навів переконливі докази про ДТП, що сталася 28.06.2007 року на об'їзній дорозі в м. Хуст біля ринку по продажу тварин та сільгосппродукції, внаслідок якої йому було заподіяно матеріальну шкоду.

В ході розгляду даної справи встановлено ринкову вартість загиблої тварини (коня), що належав позивачу - 10000 грн.( довідка Хустського ринку по продажу тварин та сільгосппродукції «Торговиця» №911 від 10.07.2007 року.

В судовому засіданні досліджено постанову Хустського МРВ від 07.07.2007 р. про відмову  у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 , по факту ДТП що сталася 28.06.2007 р., якою стверджуються обставини загибелі коня, що належав позивачу та причетність відповідача до вказаної пригоди.

Наведена обставина також стверджується дослідженими копіями протоколу та схеми до нього, що складений відносно ОСОБА_2  за ст. 124 КУпАП по факту ДТП, яка сталася 28.06.2007 року на об'їзній дорозі в м. Хуст біля тваринного ринку.

Судом досліджено матеріали адміністративної справи Тячівського районного суду №3-4856/2007 р. відносно ОСОБА_2, в яких міститься постанова від 30.07.2007 року про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП , з приводу ДТП 28.06.2007 р. в м. Хуст на об'їзній дорозі, через відсутність його діях складу адміністративного правопорушення. З вказаної постанови вбачається, що водій автомашини ОСОБА_2 керуючи автомобілем поза межами населеного пункту не перевищував швидкості руху, однак був засліплений зустрічним транспортним засобом. Внаслідок чого відбулося зіткнення з конем.

З огляду на встановлене, суд констатує що дані спірні правовідносини слід вирішувати виходячи з підстав, зазначених в ст.ст.1166, 1187 ЦК України, згідно яких відповідач, як володілець джерела підвищеної суспільної небезпеки (транспортного засобу) зобов'язаний відшкодувати шкоду заподіяну цим джерелом, оскільки в судовому засіданні встановлено, що шкода заподіяна позивачу не виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а є наслідком експлуатації транспортного засобу з боку відповідача.

Таким чином суд, оцінивши в сукупності добуті в судовому засіданні докази, вважає необхідним позов задовольнити повністю, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, в судовому засіданні доведені і по справі наявні підстави які вказують на те, що відповідач своїми діями завдав позивачу матеріальну  шкоду.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені останнім на оплату державного мита в розмірі 100 грн. та за ІТЗ  в розмірі 30 грн.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. ст. 10,60,209, 226 ЦПК, ст. 1166,1187 ЦК України, суд -

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 10000 (десять тисяч) гривень матеріальної шкоди та 130 гривень судових витрат.     

            На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а також може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Закарпатської області.

 Головуючий :          підпис            Кемінь В.Д.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського районного суду                            Кемінь В.Д.