0Головуючий у 1 інстанції - Федорчук М.М.

                                                                                  Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.    

                                                                                  Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                 У Х В А Л А   

                                                               Іменем України

29 травня 2008 року                                                                                          справа № 22-а-5250/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 02.04.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірною бездіяльності по ненарахуванню щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 02.04.2008 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування належної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та зобов'язано відповідача провести розрахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 1670 грн. 

             Не погодившись з таким судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість судового рішення та порушення норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. ОСОБА_1заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при прийнятті постанови виходив з того, що нарахування сум допомоги на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 12.07.2005 року № 562, не повинно застосовуватися. Вважає, що згідно Конституції України виключно законами визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 26.08.1994 року, є інвалідом третьої групи.

Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІІ групи, які постраждали внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - чотири мінімальних заробітних плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

В серпні 2007 рік відповідач виплатив ОСОБА_1суму компенсації на оздоровлення в розмірі 90 грн., який встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою № 562 всупереч Закону № 796-ХІІ (яким встановлено розмір щорічної допомоги як величину, кратну до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) встановлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів ІІІ групи, які постраждали внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 90 гривень.

З моменту прийняття постанови № 562 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними до 2007 року, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався державний бюджет.

Положення пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р.

З огляду на визначений статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принцип законності при здійснені адміністративного судочинства, суду при вирішенні справи слід керуватися Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому, оскільки  Верховна Рада України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймала, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на  2007 рік.

Тобто суд першої інстанції правильно визнав рішення Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку неправомірним та зобов'язав виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 1670 грн. 

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

            Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради - залишити без задоволення.

Постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 02.04.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірною бездіяльності по ненарахуванню щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення шкоди - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Головуючий:  

                                                           (підписи)      

Судді: 

З оригіналом згідно.                                    Суддя: