Справа №2-6349/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2007 року
Рівненський міський суд у складі:
головуючий - суддя Мельник О.В.,
при секретарі Рейнерович Я.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У судовому засіданні позивач позов підтримала та пояснила, що 1 та 2 червня 2007 року в офісному приміщенні по АДРЕСА_1, де вона працювала керівником радіо-таксі, відповідач ввірвавшись до приміщення в стані сп'яніння, де в присутності працівників служби ображав її нецензурними словами, що принижували її честь та жіночу гідність, погрожував фізичною розправою. Такі дії відповідача призвели до того, що вона не змогла продовжувати працювати в цьому колективі та змушена була припинити свою діяльність в службі радіо - таксі. Стверджує, що внаслідок повторних тяжких образ з боку відповідача втратила спокій та сон, змушена була неодноразово звертатись за допомогою до лікаря, оскільки внаслідок неправомірних дій відносно неї та перенесених у зв'язку із цим душевних хвилювань та психологічних страждань - отримала гіпертонічний криз. Просить стягнути з відповідача заподіяну їй моральну шкоду на суму 5000 гривень.
Відповідач на розгляд справи до суду повторно не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
У ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 28 Конституції України вказується, що честь і гідність людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та що кожен має право на повагу до його гідності.
Частинами 1 та 2 ст. 297 ЦК України також закріплене невід'ємне право людини на повагу до її гідності і честі, які визнаються державою недоторканими.
Судом встановлено, що 1 та 2 червня 2007 року в офісному приміщенні служби радіо - таксі, що по АДРЕСА_1 відповідач на адресу ОСОБА_1 у присутності працівників служби радіо - таксі висловлювався нецензурною лайкою, що ображало її жіночу честь та гідність.
Допитаний судом свідок ОСОБА_3 пояснив, що в перших числах червня 2007 року позивачка по радіостанції викликала допомогу і він приїхав, оскільки був неподалік. Підтвердив, що в офісі служби відповідач вів себе неадекватно, позмітав всі предмети з робочого столу ОСОБА_1 грубо нецензурно висловлювався в адресу позивачки, у зв'язку із чим, позивачка вимушена була викликати працівників міліції.
Аналогічні показання в суді дала також свідок ОСОБА_4.
Факт конфлікту, вчиненого з боку відповідача підтверджується дослідженими судом відповідями Рівненського MB УМВС України в Рівненській області та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 6 червня 2007 року, згідно яких ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, вчинене під час наведених вище випадків конфлікту, що мали місце в офісному приміщенні служби радіо - таксі.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 277 ЦК України, вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.
Суд вважає доведеними факти розповсюдження негативної та недостовірної інформації, яка порочить честь та гідність позивача.
Аналізуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що наведені вище дії ОСОБА_2 посягають на таке особисте немайнове благо позивача, як честь, що виразилось у розповсюдженні недостовірної інформації щодо негативної оцінки особистих якостей позивача, як людини та жінки, а також на таке особисте немайнове благо, як гідність, що вплинуло на самооцінку її власних якостей.
Як слідує із довідки поліклініки № 1 ЦМЛ міста Рівного, ОСОБА_1 4 червня та повторно 24 червня зверталась до лікаря - терапевта і їй було встановлено діагноз : гіпертонічний криз, астено -невротичний синдром та було рекомендовано пройти обстеження у лікаря невролога.
Отже, наведене порушення немайнових прав позивача виразилось у обмеженні її можливості вільно, на власний розсуд певним чином визначати свою поведінку у сфері службової діяльності, що змусило її залишити попереднє місце роботи й що потягло за собою психологічні хвилювання, психо -емоційні стреси, та що заподіяло позивачеві моральної шкоди.
Відповідно до п. 2, п. 4 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, у приниженні честі, гідності.
Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню ( ст. 280 ЦК України ).
Вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги те, що неправомірні такі дії відповідача носили повторний характер, позивач змушена була змінити місце роботи, неодноразово проходити курс лікування внаслідок отриманого стресу, відповідач не вживав будь - яких заходів щодо примирення з позивачем, а тому з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 п'ять тисячі гривень ( 5000 грн.) у відшкодування заподіяної неправомірними діями моральної шкоди.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження