Справа № 2-130/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

28 травня  2008  року                 Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі головуючого - судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко Н.О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Світловодську справу за позовом  ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,  усунення перешкод у користуванні та вселення в жиле приміщення, встановлення порядку користування квартирою, та за зустрічним позовом  ОСОБА_4 до  ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, треті особи - орган опіки та піклування Світловодського міськвиконкому, КП “Власівські мережі”, Власівська селищна рада, відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Світловодського МРВ, -

Встановив:

ОСОБА_1, діючи також в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  звернулась до суду  з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та просить визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартироюАДРЕСА_1; визначити порядок користування жилим приміщенням вказаної квартири між нею, відповідачем ОСОБА_5 та їх малолітнім сином ОСОБА_2., передати їй та синові у постійне користування жилу кімнату з балконом площею 15 кв.м, а ОСОБА_5 - жилу кімнату площею 13 кв. м., залишивши в загальному користування кухню, коридор , ванну кімнату та туалет; зобов'язати ОСОБА_5 не чинити їй та ОСОБА_2 перешкод в користуванні жилою кімнатою з балконом площею 15 кв. м, кухнею, ванною кімнатою, туалетом та коридором.

В ході судового розгляду справи  позивач заявлені позовні вимоги  уточнила , просить суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартироюАДРЕСА_1; встановити порядок користування жилим приміщенням вказаної квартири, за яким надати у користування їй та ОСОБА_2 житлову кімнату з балконом площею 16 кв.м., а ОСОБА_5 - житлову кімнату площею 11 кв.м, залишивши всі нежитлові приміщення даної квартири у спільному користуванні;  вселити її та сина ОСОБА_2 в спірну квартиру , зобов”язавши відповідачів не чинити їм перешкод у користуванні нею.

ОСОБА_4 заявила зустрічний позов, в якому просить суд визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування  жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації за вказаною адресою.

В судовому засіданні позивач  заявлені вимоги підтримала, зустрічні позовні вимоги не визнала, при чому   пояснила суду, що  з 06 травня по 12 грудня 2006 року вона перебувала з відповідачем ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі. Ще до реєстрації шлюбу за згодою  ОСОБА_5 та його батьків вона вселилася у квартиру АДРЕСА_1, де стала постійно проживати , а з 11 травня 2006 року - вона зареєстрована за вказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у неї та ОСОБА_5 народився син ОСОБА_2., який зареєстрований у даній квартирі з моменту народження. Батько  ОСОБА_5  ОСОБА_3 в спірній  квартирі не проживає, з реєстрації знятий 21 листопада 2002 року, зареєстрований та проживає за адресою  АДРЕСА_2.   ОСОБА_4 з 2005 року у спірній квартирі також не проживає, оскільки мешкає за місцем проживання свого чоловіка ОСОБА_3. В кінці серпня 2006 року позивач   захворіла та потрапила у лікарню, по виписці з якої за станом здоров”я  змушена була разом з сином  тимчасово проживати у своїх батьків. Одужавши,  в вересні місяці 2006 року мала намір повернутися  за місцем свого постійного проживання, однак в квартирі були замінені замки, що стало перешкодою у користуванні житлом. Просить захистити  житлові права її  та сина, вселити їх у квартиру, встановити між нею, сином  та колишнім чоловіком ОСОБА_5  порядок користування житлом, а відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням спірної квартири. 

Відповідач ОСОБА_4 з первісними позовними вимогами не погодилась, зустрічний позов підтримала, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 втратила право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 з підстав ст. 71 ЖК України, так як відсутня за місцем проживання більше шести місяців без поважних на те причин, про що свідчить її добровільне виселення з квартири та вивезення речей. Вважає, що реєстрація  ОСОБА_1 в квартирі є незаконною, так як відсутня на це її та ОСОБА_5.  письмова згода.

 Відповідачі ОСОБА_3  та ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали , посилались на ті ж підстави, що і ОСОБА_4 

Представники ВГІРФО Світловодського МРВ  до зали суду не з”явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Світловодської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Представники  КП “Власівські мережі”, Власівської селищної ради до суду не з”явилися, про причини неявки не повідомили.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідчення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 слід залишити без задоволення в зв'язку з наступними встановленими судом обставинами.

Квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю. В даній квартирі зареєстровані: з 1984 року -  ОСОБА_4, з 1982 року -  ОСОБА_5, з 11 травня 2006 року - ОСОБА_1   та з ІНФОРМАЦІЯ_1 року син ОСОБА_1 та ОСОБА_5  - ОСОБА_2.  (а.с. 11)

ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 , зі спірної  квартири, наймачем якої він був,   виписаний  21 листопада 2002 року, а відтак з підстав ч. 2 ст. 107 ЖК України  з 21 листопада 2002 року договір найму з ним вважається розірваним, а він є таким, що втратив право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. (а.с.12) Таким чином, вимоги ОСОБА_1 щодо визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартириАДРЕСА_1  є безпідставними, оскільки після вибуття  ОСОБА_3 в інше жиле приміщення  права на користування спірною квартирою він не набував.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1,  суд керується положеннями ст.. 60 ЦПК України, яка покладає обов”язок доказування на сторони. При цьому позивач в судовому засіданні не підтвердила суду доказами обставини, на які вона посилалася в обґрунтування даної позовної вимоги, а саме факт  не проживання ОСОБА_4 в спірній квартирі більше 6 місяців з підстав вибуття за  місцем проживання чоловіка. Напроти, зі свідчень свідка ОСОБА_6, яка проживає по сусідству зі спірною квартирою вбачається, що протягом  останніх двох років ОСОБА_4 постійно проживає за місцем своєї реєстрації. Факт проживання ОСОБА_4 у даній квартирі підтверджується також свідченнями свідка  ОСОБА_7 За таких обставин суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині належить відмовити.

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 06 травня 2006 року перебували  у зареєстрованому шлюбі , який рішенням Світловодського міськрайонного суду від 06 грудня 2006 року був розірваний. ( а.с. 10). Від шлюбу мають дитину ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на утримання якого ОСОБА_5 зобов”язаний сплачувати аліменти на підставі рішення Світловодського міськрайонного суду від 23 листопада 2006 року. (а.с. 9)

В судовому засіданні  встановлено, що позивачка вселилась у квартируАДРЕСА_1 ще до  реєстрації шлюбу з ОСОБА_5  за усною  згодою усіх членів сім”ї наймача, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Про це свідчать як пояснення самої позивачки, так і пояснення відповідачів, дані ними в ході судового засідання.  При цьому письмової згоди членів сім”ї наймача  на вселення позивачки, рівно як і на її прописку в даному житловому приміщенні ,  не було.  Разом з тим, при вирішенні спору  суд враховує  роз'яснення , що були дані Пленумом Верховного Суду України у  другому абзаці п. 9 постанови  № 2 від 12 квітня 1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, які наголошують на тому, що відсутність письмової згоди членів сім”ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду. При цьому судом встановлено, що  приводом  вселення позивачки в  спірну квартиру  був намір створити з ОСОБА_5 сім”ю, який був підтверджений веденням спільного господарства,   подальшою реєстрацією шлюбу та народженням сумісної  дитини,  що, як було зазначено судом вище, погоджувалось  усіма членами сім”ї. Відтак за обставинами справи суд  вважає  достовірно встановленим факт висловлювання згоди членами сім”ї наймача на вселення ОСОБА_1 в спірну квартиру, внаслідок чого вона , а після народження і її дитина, як члени сім”ї наймача набули права користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1.  Доводи ж  відповідачів щодо відсутності  у позивачки права користування жилим приміщенням квартири через відсутність письмової згоди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на її реєстрацію у даній квартирі суд не приймає до уваги,  враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України  в п. 15 постанови  від 01 листопада 1996 року № 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”,  з яких вбачається, що  наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім”ї наймача( власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Судом на підставі пояснень сторін достовірно встановлено, що з 21 серпня 2006 року ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не проживають. Даний факт підтверджується також актами перевірки паспортного режиму від 23 серпня, 25 вересня 2006 року, 26 лютого 2007 року, що містяться в матеріалах справи. (а.с.30-32) Дану обставину ОСОБА_4 заявляє як підставу для визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування  жилим приміщенням спірної квартири.

 Згідно ч. 1, ч. 2  ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім”ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.  Якщо наймач або члени його сім”ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а разі спору - судом.  Таким чином, підставою визнання наймача чи члена сім”ї наймача таким, що втрати вправо користування жилим приміщенням квартири є його відсутність у ній строком  більше, як шість місяців без поважних на те причин.

При цьому судом встановлено, що причиною не проживання ОСОБА_1 в спірній квартирі з 21 серпня 2006 року була її хвороба та госпіталізація на стаціонарне лікування до Світловодської ЦРБ, де вона знаходилась в період з 20 по 24 серпня 2006 року, а з 25 серпня по 01 вересня 2006 року ОСОБА_1 продовжила своє лікування у Власівській лікарській амбулаторії, що підтверджується довідкою Власівської лікарської амбулаторії  від 12 березня 2007 року (а.с.48). З пояснень позивачки вбачається, що після закінчення лікування вона потребувала допомоги своїх батьків для здійснення догляду за сином, оскільки в зв”язку з хворобою самостійно не могла в повній мірі піклуватися про дитину, через що деякий час змушена була проживати за місцем проживання своїх батьків. По одужанні  позивач мала намір та  бажання  продовжувати проживати разом зі своїм чоловіком, в зв”язку з чим в кінці  вересня 2006 року  прийшла за місцем свого постійного проживання, однак  зайти в квартиру не мала змоги в зв”язку з   заміною замків квартири. Наміри ОСОБА_1 проживати у спірній квартирі після одужання стверджуються також поясненнями  ОСОБА_4, даними в ході судового засідання, з яких вбачається, що приблизно через 2 тижні після того, як ОСОБА_1 перестала проживати в квартирі,  остання прийшла та повідомила про свої наміри жити в спірному житлі.  Дані обставини підтверджуються свідченнями свідка ОСОБА_8., яка пояснила , що в 20 - х числах вересня 2006 року  біля будинку № 8 по вул. Молодіжній вона зустріла ОСОБА_1, яка пояснила, що не може відчинити двері квартири. Свідок хотіла їй допомогти, але виявилось, що в квартирі замінені замки.    Даючи оцінку вказаним подіям суд вважає, що  заміна замків на вхідних дверях квартири мала місце  з метою створення перешкод з боку відповідачів у проживанні позивачки  в квартирі АДРЕСА_1.  Про це свідчить і  те, що в період хвороби позивачки відповідачі чинили дії, спрямовані на фіксування факту непроживання   ОСОБА_1. за місцем реєстрації (а.с. 30) Підтвердженням наявності перешкод  позивачці у користуванні житлом  являється також  звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх  житлових прав, яке мало місце 02 лютого 2007 року , тобто до збігу шестимісячного строку її відсутності у спірній квартирі. При цьому судом достовірно встановлено, що    відсутність ОСОБА_1   була викликана поважними причинами, а саме  її хворобою та наявністю перешкод у користуванні житлом. Зважаючи  на встановлені обставини та  оцінюючи досліджені докази у їх єдності та сукупності, суд приходить до висновку , що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 щодо визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 та примусового зняття її з реєстрації за вказаною адресою задоволенню не підлягають. Доводи ж  відповідачів стосовно того, що ОСОБА_1  з власної ініціативи  без поважних на те причин припинила своє  постійне проживання у спірній квартирі, в зв”язку з чим вивезла свої речі ,  суд не може приймати до уваги, оскільки  ці доводи   є лише припущеннями відповідачів, на підставі яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 60 ЦПК України ,  не може ґрунтуватися доказування.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що  житлові права ОСОБА_1., рівно як і її сина ОСОБА_2,  підлягають захисту , а відтак їх належить  вселити  в квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , як осіб, які мають рівні з позивачкою права відносно даного житла, слід зобов”язати не чинити їм перешкод у користуванні жилим приміщення спірної квартири.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині  встановлення порядку користування приміщенням квартири АДРЕСА_1, суд виходив з наступного.

Квартира АДРЕСА_1  складається з двох сумісних  неізольованих кімнат, площею 10, 8 та 15, 6 кв.м, що у сумі складає 26 , 4 кв. м корисної площі. ( а.с.      )  В даній квартирі зареєстровані та мають рівні  права користування 4 особи:    ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 На кожного з зареєстрованих членів сім”ї припадає по 6, 6 кв. м жилої площі.  Постановою виконкому Кіровоградської  обласної Ради народних депутатів № 626 від 29 грудня 1984 року встановлений рівень  забезпеченості жилою площею, який враховується при наданні жилих приміщень в населених пунктах Кіровоградської області і  який не може бути меншим  7, 8 кв. м на одну особу. При  таких обставинах суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення порядку користування спірною квартирою та виділення їй та дитині  житлової кімнати більшою площею, а  ОСОБА_5 меншою площею задоволенню не підлягають, оскільки встановлення порядку користування буде направленим на ущемлення житлових інтересів самої позивачки та її малолітньої дитини,  так як  призведе до штучного погіршення їх житлових умов, а  враховуючи те, що кімнати квартири не є ізольованими, окремий порядок користування  кімнатами взагалі неможливий.  Більше  того, позивачем не  враховано, що крім неї з сином та ОСОБА_5  право користування даною квартирою має також ОСОБА_4, житлові права якої при даному варіанті порядку користування будуть порушені.

  З  огляду на викладене, на підставі з”ясованих обставин справи  суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі суд розподіляє у відповідності з положеннями ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.   71, 72,  107  ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”,  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у квартиру АДРЕСА_1.

Зобов”язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження  перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог  ОСОБА_1- відмовити.

 В задоволенні зустрічних позовних вимог  ОСОБА_4 - відмовити.

Стягнути з  ОСОБА_4  та ОСОБА_5 на користь  ОСОБА_1 по 8 грн 00  коп понесених нею судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської  області через Світловодський міськрайонний суд  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження   протягом 10 днів з моменту  проголошення рішення та подання  апеляційної скарги  протягом 20 днів після подачі  заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                         Н.Л.Волошина.