27.04.2012

Пр.№1/0302/7/2012

Справа № 1-137/2011

Вирок

іменем України

27 квітня 2012 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі:

головуючого - Адамчук Г.М.,

при секретарі - Ревуцькій М.В.,

за участю прокурора - Леміщака Д.М.,

захисника - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіти професійно-технічної, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого вироком Горохівського районного суду від 26.11.2007 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України до позбавлення волі на строк один рік, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.121 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, освіти повної загальної середньої, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 24 липня 2008 року о 21 годині 30 хвилин в смт.Мар'янівка Горохівського району з території бурякопункту, яка охороняється та належить ВАТ «Горохівський цукровий завод», таємно, з корисливих спонукань, викрали транспортер вивантаження відходів цукрового буряка РОПРО та металевий стіл, заподіявши підприємству матеріальної шкоди в розмірі 980 гривень.

08.03.2010 року о 21 годині в смт.Мар'янівка ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час суперечки з ОСОБА_3, що переросла у шарпанину, після того, як вони попадали на землю, вийняв з кишені ножа та умисно наніс ОСОБА_3 три ножові поранення в область спини. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №70 від 14.04.2010 року, у ОСОБА_7 виявлено в лівій підключичній ділянці та по передній черевній стінці розміщені після операційні рани: в лівій лопатковій ділянці косо-вертикально розміщена рана розмірами 0,1 на 1,0 см., в поперековій ділянці на рівні 2-го поперекового хребця по біля хребетовій лінії зліва рана розмірами 1,4 на 0,3 см, в 11-му міжребір'ї косо-поперечно розміщена рана, яка ушита медичними швами розмірами 3,5 на 0,2 см з рівними краями. По ступені тяжкості рана на рівні 11-го міжребір'я, яка проникає в черевну порожнину з пошкодження внутрішніх органів відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Інші дві рани по ступені тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як таких, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе не визнав, показав, що металобрухт, який вони разом з ОСОБА_4 забрали з території заводу здали в пункт прийому металобрухту. Вважає, що цей металобрухт мали викидати, він лежав багато років, нікому не був потрібний, оскільки разом лежав з іншим сміттям. Місце, де знаходився метал не огороджене та не охороняється. Гроші за метал він повернув заводу, не знав, що це майно є чужим.

В судовому засіданні ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні крадіжки не визнав, пояснив, що територія заводу, звідки вони взяли металобрухт, не охороняється. Цей метал ніхто не використовував, лежав як металобрухт. Визнає, що метал порізав і продав, кошти витратив на власні потреби. Підсудний не знав, кому він належить. Щодо нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень вину свою визнав частково, пояснив, що під час розпивання спиртних напоїв в нього виник конфлікт з потерпілим, виникла бійка. Вони впали, підсудний вийняв ножа та наніс неумисний удар, оскільки ОСОБА_3 тримав його за горло, пальці в очі засадив. Скільки разів вдарив потерпілого він не пам'ятає. Вважає, що його дії слід розцінювати як перевищення меж необхідної оборони. Просить не обирати йому покарання у виді позбавлення волі. Позов прокурора визнає повністю.

Хоча підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в суді своєї вини не визнали, їх винність у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням в інше приміщення, вчиненій за попередньою змовою групою осіб підтверджується перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 ствердив, що з підсудним ОСОБА_4 забирали металобрухт (автомобілем керував свідок ОСОБА_8) та завезли його. Він забирав з гаража порізаний металобрухт і завіз на скупку прийому металобрухту в смт.Мар'янівка.

В суді свідок ОСОБА_9 показав, що після скоєння крадіжки в ході проведення дізнання на скупці металобрухту в смт.Мар'янівка виявили частини викрадених речей. Було допитано ОСОБА_8, який розказав, хто його привозив. Затримали ОСОБА_5, ОСОБА_4 був на відпочинку на морі. ОСОБА_5 розповів, де він взяв викрадене майно та з ким.

Свідок ОСОБА_10 в суді пояснив, що приймав металолом у підсудних. Через деякий час його вилучили.

Згідно з довідкою Горохівського цукрового заводу від 22.08.2008 року №317, територія бурякопункту ВАТ «Горохівський цукровий завод», що знаходиться в смт.Мар'янівці, охороняється цілодобово в режимі трьохзмінної роботи (а.с.9).

Свідок ОСОБА_11 показала, що територія бурякопункту заводу охороняється.

З протоколу огляду місця події від 25.07.2008 року видно, звідки саме було викрадено вищевказане майно (т.1, а.с.11-13).

З протоколів відтворення обстановки та обставин події вбачається, яким чином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільно викрали з території бурякопункту ВАТ «Горохівський цукровий завод»транспортер вивантаження відходів цукрового буряка РОПРО та металевий стіл (т.1, а.с.52-59, 78-85).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 30.07.2008 року, викрадені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 речі було вилучено у порізаному стані та проведено зважування (т.1, а.с.23).

Типовим проектом стверджується, що викрадені речі належали ВАТ «Горохівський цукровий завод»(а.с.226, т.1).

Вартість викрадених речей стверджується висновком товарознавчої експертизи №В-1442 від 10.10.2008 року, згідно з яким залишкова вартість заміщення матеріалів, з яких виготовлені об'єкти дослідження (металевий стіл та стріла транспортера) з врахуванням набутого ними зносу на момент викрадення складала 980 гривень (т.1, а.с.163-165).

З протоколу огляду речових доказів від 10 жовтня 2008 року та фототаблиць до нього вбачається, що працівниками міліції та з участю представника заводу ОСОБА_12 було оглянуто порізаний металобрухт, який до порізки був металевим столом та транспортером вивантаження відходів цукрового буряка РОПРО (а.с.24-28, т.1).

Розпискою ОСОБА_12 стверджується, що він отримав від працівників міліції викрадені матеріали в порізаному стані. Будучи допитаним під час досудового слідства та на попередніх судах ОСОБА_12 стверджував, що дані предмети належать ВАТ «Горохівський цукровий завод».

Згідно з довідкою ВАТ «Горохівський цукровий завод»від 15.01.2009 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 погасили товариству завдану ними шкоду та сплатили кошти в розмірі 980 гривень.

В судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_13 пояснив, що заподіяні ВАТ «Горохівський цукровий завод»збитки повністю відшкодовано, претензій до підсудного в них немає.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд визнає доведеною винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням в інше приміщення за попередньою змовою групою осіб, а тому кваліфікує їх дії за ч.3 ст.185 КК України.

Пояснення підсудного ОСОБА_5 в даному судовому засіданні про те, що вини своєї не визнає, непослідовні, оскільки під час досудового слідства і на судових засіданнях (а.с.338, т.2) він вину свою визнавав, завдані збитки відшкодував, розповідав, як скоював крадіжку з підсудним ОСОБА_4.

Посилання ОСОБА_4 та його захисника на ту обставину, що викрадене майно не належить ВАТ «Горохівський цукровий завод», оскільки не відображалося на балансі підприємства, на нього відсутня первинна бухгалтерська документація, спростовується письмовими доказами по справі, зокрема (а.с.226, т.1) та показами представників підприємства як під час досудового слідства так і судового розгляду справи.

Також, не погоджуючись з висновками обвинувачення, ОСОБА_4 вказує на відсутність в нього прямого умислу на заволодіння чужим майном та ознак таємного викрадення майна, на встановлення дійсної вартості викраденого, з приводу чого суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 06.11.2009 року «Предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі і нерухомі), гроші, кошти, цінні папери тощо, а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія».

Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час досудового слідства детально описували час, спосіб та місце заволодіння ними чужим майном, про що відображено у відповідних процесуальних документах. Аналогічні покази вони давали також під час судового розгляду справи, хоча вини своєї вже не визнавали. Отже, вони усвідомлювали, що викрадені речі були чужим майном, права на яке вони не мали.

Суд вважає, що доказом визнання неправомірності своїх дій є добровільне повернення коштів за викрадене майно ВАТ «Горохівський цукровий завод»в розмірі 980 гривень, що також вказує на вартість викраденого майна. Вказаний розмір відшкодування вони не спорювали, а тому посилання захисника ОСОБА_4, що не встановлено вартість викраденого, є необґрунтованими.

Вищевказаними доказами також стверджується, що територія бурякопункту охоронялася.

По епізоду умисного спричинення тяжкого тілесного ушкодження, хоча ОСОБА_6 в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 вину свою визнав частково, його вина у скоєнні вищевказаного злочину підтверджується перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 під час судового засідання показав, що 8 березня 2010 року підсудний ображав його та його дівчину, намагався затіяти бійку. Під час шарпанини з ОСОБА_4, коли вони перебували на землі, останній вдарив його декілька разів ножем в ділянку спини. Коли він піднявся, відчув, що щось гаряче тече по спині, всі побачили, що в нього кров від поранення ножем. В письмовій заяві до суду просить суворо підсудного не карати, цивільний позов просить закрити за відмовою від позову.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_3 з ОСОБА_4 почали шарпатись, що переросло у бійку. Вони обоє покотились, а коли ОСОБА_3 піднявся, сказав, що в нього тече кров з спини.

Свідок ОСОБА_15 показав, що 8 березня 2010 року в смт.Мар'янівці бачив потерпілого, який сказав йому, що в нього тече кров.

Вищевказані свідки також стверджували, що після отримання ножових поранень потерпілого ОСОБА_3 завели в будинок, куди знову хотів вдертися ОСОБА_6 з погрозами, однак вони його не впустили.

З протоколів огляду місця події від 09.03.2010 та 10.03.2010 року видно, в якому саме місці ОСОБА_4 скоїв даний злочин та заховав кухонний ніж (т.2, а.с.12-18).

З протоколів відтворення обстановки та обставин події від 31.03.2010 року вбачається, яким чином та в які ділянки тіла ОСОБА_4 завдав ОСОБА_3 ножових поранень (т.2, а.с.82-93).

Згідно з висновком трасологічної експертизи №12 від 26.03.2010 року, на поверхні куртки, светра та футболки, які належали ОСОБА_3 було виявлено пошкодження цілісності матеріалу, з якого вони виготовлені. Дані пошкодження виникли в результаті колото-різаної дії на матеріал, з якого виготовлено одяг. Пошкодження на одязі утворилися в результаті дії на нього ножем. Вказані пошкодження могли утворитися в результаті дії на них наданим на дослідження ножем, або ножем із схожими розмірами клинка (т.2, а.с.97-99).

Протоколом огляду речових доказів, а саме ножа, куртки, кофти, футболки (а.с.119-122), які були оглянуті судом в судовому засіданні стверджуються характерні пошкодження цього одягу.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №70 від 14.04.2010 року, у ОСОБА_7 виявлено в лівій підключичній ділянці та по передній черевній стінці розміщені після операційні рани: в лівій лопатковій ділянці косо-вертикально розміщена рана розмірами 0,1 на 1,0 см., в поперековій ділянці на рівні 2-го поперекового хребця по біляхребтовій лінії зліва рана розмірами 1,4 на 0,3 см, в 11-му міжребір'ї косо-поперечно розміщена рана, яка ушита медичними швами розмірами 3,5 на 0,2 см з рівними краями. По ступені тяжкості рана на рівні 11-го міжребір'я, яка проникає в черевну порожнину з пошкодження внутрішніх органів відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Інші дві рани по ступені тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як таких, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності (а.с.116-117 т.2).

В судовому засіданні експерт ОСОБА_16 пояснив, що в процесі нанесення рани потерпілому була пошкоджена селезінка. Для того, щоб пошкодити селезінку, клинок занурився на глибину біля 5 см. Удар було нанесено з достатньою силою, щоб пробити куртку, одяг і тіло. Вважає, що три удари не можна нанести необережно, удари були нанесені з невеликим проміжком часу. А на підсудному ушкоджень виявлено не було. Посилання захисника на те, що в експерта в заключенні вказано, що між ними була бійка, спростовує тим, що різниці між поняттями шарпанина та бійка в його уявленні як експерта не має, це встановлює суд.

З протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 09.03.2010 року видно, що ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння (т.2 а.с.24).

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд визнає доведеною винність ОСОБА_4 у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, а тому кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України.

Посилання ОСОБА_4 щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 у стані необхідної оборони, на вимушеність його дій від агресивної поведінки потерпілого спростовуються матеріалами кримінальної справи. Будь-яких доказів вчинення злочину у стані необхідно оборони судом не здобуто. Пояснення потерпілого та свідка є послідовними, повністю підтверджуються матеріалами справи, зокрема висновками експерта.

У протоколі медичного огляду ОСОБА_4 від 09.03.2010 року на голові, горлі, очах, повіках тілесних ушкоджень, які б свідчили про їх нанесення, не зазначено, за виключенням порізу руки, який виник внаслідок падіння ОСОБА_6 на землю.

Сам потерпілий ОСОБА_3 стверджує, що він лише тримав підсудного руками за зап'ястя його рук, намагаючись його втихомирити. Активних дій щодо спричинення тілесних ушкоджень підсудному не застосовував. Це ствердили і свідки по справі.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує те, що він добровільно відшкодував завданий збиток, разом з тим посередньо характеризується по місцю проживання, скоїв злочини в стані алкогольного сп'яніння, має місце рецидив злочинів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став та вчинив злочин під час іспитового строку, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, а тому обирає йому покарання у виді позбавлення волі.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує те, що він негативно характеризується по місцю проживання, ніде не працює, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, разом з тим повністю відшкодував завдану шкоду, давністю скоєного злочину, а тому обирає йому покарання з застосуванням ст.75 КК України.

Цивільний позов прокуратури Горохівського району в інтересах Горохівської центральної районної лікарні до ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної шкоди слід задовольнити повністю, оскільки він підтверджується матеріалами справи і визнаний підсудним .

З підсудного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд також стягує витрати за проведення експертиз.

Речові докази по справі: знаряддя вчинення злочину (кухонний ніж) слід знищити, а куртку, кофту, футболки, які належать потерпілому ОСОБА_3 (а.с.124 т.2) слід повернути власнику.

Разом з тим суд вважає, що до покарання ОСОБА_4 слід частково приєднати не відбуте покарання за вироком Горохівського районного суду від 24.09.2007 року.

Строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_4 слід рахувати з часу його затримання з 24.03.2010 року, зарахувавши у строк відбуття покарання перебування ОСОБА_4 під вартою за період з 13.08.2008 по 26.08.2008 року та з 29.08.2008 по 29.01.2009 року. Однак відбуття ним адміністративного арешту слід не зараховувати до строку відбуття покарання, так як справа про адміністративне правопорушення розглядалася в порядку КУпАП.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд --

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України та ч.1 ст.121 КК України, призначивши покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки, за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

На підставі ст.71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Горохівського районного суду від 24.09.2007 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 2(два) місяці.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання, тобто з 24 березня 2010 року, зарахувавши у строк відбуття покарання перебування ОСОБА_4 під вартою за період з 13.08.2008 по 26.08.2008 року та з 29.08.2008 по 29.01.2009 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на два роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов прокуратури Горохівського району в інтересах Горохівської центральної районної лікарні до ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Горохівської ЦРЛ 1210 (одну тисячу двісті десять) грн., 49 копійок за лікування потерпілого ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 31256272210012 в УДПК у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908, призначення платежу: "За проведення трасологічної експертизи" 300 грн. 48 коп.; "За проведення дактилоскопічної експертизи"486 грн. 77 коп.; "За проведення експертизи холодної зброї"243 грн. 38 коп., а всього на загальну суму 1030 (одну тисячу тридцять) гривень 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь Волинського обласного наркологічного диспансера за проведення судово-наркологічної експертизи -38 (тридцять вісім) гривень 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частинах 297 (двісті дев'яносто сім) гривень 60 копійок в користь Волинської торгово-промислової палати за проведення експертизи.

Речові докази по справі: знаряддя вчинення злочину (кухонний ніж) - знищити, а куртку, кофту, футболки, які належать потерпілому ОСОБА_3 (а.с.124 т.2) повернути власнику.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -тримання під вартою.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий