Справа № 0614/1075/2012

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

04 травня 2012 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого -судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Грищенко О.В.

з участю прокурора Лозовика А.В.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Н.-Любар Любарського району, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не інваліда, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, судимого: вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області 17.12.2007 року за ч.2 ст. 309, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, умовно-достроково звільнений на невідбуту частину покарання 11 місяців 14 днів постановою Коростенського м/р суду від 22.11.2010 року,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2011 року близько 19-ї години, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2102, реєстраційний номер НОМЕР_2, по вулиці Танкістів Кантемирівців в смт. Чоповичі Малинського району в напрямку залізничної платформи зупинка «130 км.»с. Йосипівка біля будинку №140, в порушення вимог п.п. 2.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами, не вибравши безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, який рухався назустріч по правому краю проїзної частини.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів між виросткового підвищення лівої гомілки 7-8 ребер зліва, струс головного мозку, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.

Невідповідність дій підсудного вказаним вимогам Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та її наслідків.

Допитаний в ході судового розгляду справи підсудний вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив факт його скоєння за викладених вище обставин, додавши, що 18.12.2011 року, рухаючись в сторону залізничної платформи в темну пору доби зі швидкістю близько 60 км/год., на автомобілі, яким він розпоряджався згідно усної домовленості з ОСОБА_4, об'їжджаючи ями на дорозі та виїхавши на зустрічну смугу руху, не помітив на узбіччі велосипедиста, коли його автомобіль втратив керування та винесло з дороги та перекинуло. Після зіткнення він не пам'ятає подій, що відбувалися з ним, оскільки втратив свідомість. Цивільний позов в частині матеріальної шкоди визнав повністю, моральну шкоду погоджується відшкодувати в розмірі 4000 грн. Кається.

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що 18.12.2011 року близько 19-ї години, повертався в смт. Чоповичі їдучи велосипедом з працюючою фарою по правій половині проїзної частини вулиці Т. Кантемирівців. Бачив як йому назустріч їхав автомобіль з увімкненими фарами дальнього світла, а тому прийняв як можна ближче до правого узбіччя. Незважаючи на це, машина не гальмуючи та не змінюючи напрямок свого руху, вдарив його в ліву частину тулубу, після чого він втратив свідомість. Підтвердив заподіяння йому тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, в результаті яких він знаходився на стаціонарному лікуванні в м. Малині. Діями ОСОБА_2 йому заподіяно матеріальну шкоду в сумі 4180 грн. та моральну шкоду, розмір якої він визначив в 8 000,00 грн. Просив обрати міру покарання підсудному не пов'язану з позбавленням волі.

Окрім визнання своєї вини підсудним, його винність підтверджується доказами, які є в матеріалах справи і узгоджуються між собою та ніким не оспорюються, а саме:

- висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/109 від 20.03.2012р., згідно якого в процесі дослідження автомобіля НОМЕР_1 не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись в прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 50-59);

- висновком судово-медичної експертизи №99 від 22.03.2012 року, даними якого встановлено, що у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів між виросткового підвищення лівої гомілки 7-8 ребер зліва, струс головного мозку, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я (а.с. 60);

- даними протоколу огляду місця пригоди та схемою до нього від 18.12.2011 року, під час складення якого було встановлено місце розташування автомобіля ВАЗ 2102 та велосипеда після скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с.6-12).

Суд кваліфікує діяння підсудного за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середні тілесні ушкодження.

У відповідності до вимог ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

У відповідності до вимог ст.67 КК України, обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує думку потерпілого, і виходить з того, що підсудний є судимим, однак позитивно характеризується за місцем проживання, намагався відшкодувати завдану шкоду потерпілому, з урахуванням цього та існування більших можливостей для пошуку джерел доходів необхідних для відшкодування потерпілому матеріальної та моральної шкоди при обранні реального покарання, вважає за можливе призначити йому покарання у виді обмеження волі з звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів та соціальної реабілітації.

Додаткове покарання не призначається виходячи з положень п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оскільки підсудний не має права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд бере до уваги роз'яснення п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК. Зокрема, ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не довів належними та допустимими доказами в суді обґрунтування завданої йому матеріальної шкоди в розмірі 4180 грн. Разом з тим, відповідач визнав в суді позов в частині матеріальної шкоди повністю, що в силу вимог ст. 174 ЦПК України, є підставою для задоволення позову в цій частині.

Вимоги в частині моральної шкоди також підлягають частковому задоволенню, виходячи з їх доведеності, а саме згідно ст.23 ЦК України, суд враховує глибину її фізичних і душевних страждань, доводи позову, ступінь вини підсудного, вимоги розумності і справедливості, і вважає, що цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню частково в розмірі 5 000 грн., що відповідає тим моральним стражданням та пригніченню, які він переніс та відповідає тяжкості скоєного злочину та його наслідкам.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України. Судові витрати в порядку ст. 93 КПК України покласти на засудженого.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 180 (чотири тисячі сто вісімдесят) гривень матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, а всього 9 180 (дев'ять тисяч сто вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 529,20 гривень, перерахувавши їх в УДК в Житомирській області код 25574601 р/р 31258272211843 МФО 811039 за експертні роботи НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.

Автомобіль ВАЗ-2102, д.н. НОМЕР_2, жовтого кольору, що переданий на зберігання на штраф майданчик Малинського МВ -повернути ОСОБА_4, після вступу вироку в законну силу.

Велосипед, невстановленої марки (а.с.14), що переданий на зберігання на штраф майданчик Малинського МВ -повернути ОСОБА_1, після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: В. В. Ярмоленко