Справа № 22-а-2925/08

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2008 року                                                                                                 місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                   Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду:                      Ляшенка Д.В., Колеснік Г.А.

при секретарі судового засідання:                    Агейченковій К.О.

З участю сторін: представника відповідача Петровій Л.П., позивач або його представник до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином;

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005 роки задоволені та на користь позивача стягнуто суму недоплаченої допомоги в розмірі 2264,50 грн. В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік судом було відмовлено.          

Відповідач  з вказаною постановою суду не погодився, та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, вважав, що їх дії щодо виплати ОСОБА_1 сум допомоги у розмірах встановлених Постановами Кабінету Міністрів України - ґрунтуються на законі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Суд 1-ї інстанції вірно встановив обставини справи і прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, якій встановлена 3-тя група інвалідності і їй відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року підлягають сплаті одноразові щорічні компенсації на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на момент її виплати.

Колегія вважає, що суд першої інстанції  вірно виходив саме з вимог Закону, який має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, якими, в свою чергу, керувався відповідач, сплачуючи позивачу допомогу у зменшених розмірах, замість встановлених нормами ст. 48 Закону № 796- XII від 28.02.1991 року, - тобто чотирьох мінімальних заробітних плат.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій  та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.

Відповідно до ст.17  ЗУ № 2017 основні  державні  соціальні гарантії  встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і  мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Суд, також правильно, проаналізував норми ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог за 2006 рік з урахуванням норми ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»,  яким дія ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2006 рік призупинена.

Враховуючи наведене, колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції, та вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 10 червня 2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства  України, колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2007 року, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005 роки були задоволені та на користь ОСОБА_1 було стягнуто суму недоплаченої допомоги в розмірі 2264,50 грн., та було відмовлено в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік - залишити без змін.  

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту ухвали.

Колегія суддів: