У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Шишка А.І.,
суддів: Томин О.О., Пнівчук О.В.,
секретаря: Гринчак В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивачів - ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 про поділ спадкового майна в натурі та виділ частки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 26 січня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26 січня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування приміщенням квартири відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_5 про поділ спадкового майна в натурі та виділ частки задоволено частково.
Припинено право власності ОСОБА_1 на 2/15 частин АДРЕСА_2 та стягнуто на його користь з депозитного рахунку НОМЕР_1, МФО 836014, код 26289647 (квитанція № 6 від 26.01.2012 р.) ТУ ДСА в Івано-Франківській області - 19810 грн. грошової компенсації.
Припинено право власності ОСОБА_6 на 1/15 частин АДРЕСА_1 та стягнуто на її користь з депозитного рахунку НОМЕР_2, МФО 836014, код 26289647 (квитанція № 6 від 26.01.2012 року) ТУ ДСА в Івано-Франківській області - 9909 грн. грошової компенсації.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/5 (2/15 + 1/15) частин АДРЕСА_2.
Поділено спадкове майно в натурі та визнано за ОСОБА_4 право власності на гараж (бокс) в ГБК № 5 вартістю - 20330 грн. та автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова - НОМЕР_3 вартістю 5621 грн. 30 коп., а всього на загальну суму - 25951 грн. 30 коп.
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на земельну ділянку в садівничому товаристві "За Мир" площею 0, 0438 га., вартістю 68420 грн. без сплати грошової компенсації за різницю у частках спадкового майна.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, а позов задовольнити. Апелянт зазначає, що суд не встановив масу спадкового майна, включив у розподіл не спадкове майно. Прийнято зустрічний позов та проведено експертизу з порушенням норм процесуального права: не об'єднано в одне провадження обидва позови, висновок експерта зроблено з застосуванням порівняльного методу, застосовано витратний підхід без посилань на інші методологічні підходи оцінки спірного майна. У матеріалах справи відсутні докази того, що сторони не можуть спільно користуватися спірним майном, а сторонам належать частки якими можна користуватися без реального поділу спірного майна.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняли його діти - ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 1/3 частині кожному. До складу спадкового майна з приводу якого виник спір, входить 1/5 частка квартири АДРЕСА_1, земельна ділянка № 264 в садівничому товаристві "За Мир", автомобіль ВАЗ 2101 та гараж в ГБК № 5.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що на спадкову 1/5 частку спірної квартири нотаріальною конторою видано свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 1/3 цієї частки кожному, що зареєстровані в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації в розмірі 1/15 частки в квартирі за кожним.
На земельну ділянку та автомобіль свідоцтва про право на спадщину не отримувалось, у зв'язку з виникненням спору. Згідно довідки кооперативу №5, гараж (бокс) №332 належить ОСОБА_2, заперечень проти включення гаража до спадкової маси сторонами не заявлено.
Сторони є співвласниками спірної квартири на підставі раніше виданих правовстановлюючих документів, частки яких у праві спільної власності на квартиру в цілому складають: ОСОБА_2, - 3/5 частки, ОСОБА_5 - 1/5 частка, ОСОБА_1 - 2/15 частин, ОСОБА_2 - 1/15 частин.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно керувався положеннями ст. 365, 1278 ЦК України.
Відповідно до ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову іншого співвласника за наявності умов, перелічених в частині 1 зазначеної статті та за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки (виходячи з дійсної вартості майна на час вирішення спору) на депозитний рахунок суду.
Спірна квартира є місцем постійного проживання та реєстрації ОСОБА_2 та її дочки ОСОБА_5, а їхня частка становить 4/5 частин. ОСОБА_1 постійно проживає і зареєстрований з членами своєї сім'ї в АДРЕСА_4, а ОСОБА_2 проживає і зареєстрована в АДРЕСА_3 у власній квартирі по вул. Винниченка, 2/47, частки кожного, зокрема, як і спільна частка - 1/5 частина, є незначною, у житловій площі квартири становить лише 10,04 м.кв., що не забезпечує ні мінімальний розмір жилої площі, ні норму жилої площі, встановленої житловим законодавством для надання, з розрахунку двох осіб - позивачів.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що сторони через неприязні відносини не можуть одночасно користуватися даною квартирою, а виділити позивачам реально належні їм ідеальні частки неможливо, тому з метою усунення конфліктів між ними правильно вирішив припинити право власності ОСОБА_1 на 2/15 частки та ОСОБА_1 ОСОБА_8 на 1/15 частку у спірній квартирі.
Дійсна вартість спірної квартири становить - 148570 грн., її 2/15 частин становить вартість - 19810 грн., яка підлягає стягненню в користь ОСОБА_1, її 1/15 частин становить вартість - 9905 грн., яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, на який ОСОБА_2 внесла 29715 грн. згідно квитанції № 6 від 26.01.2012 року.
Вартість земельної ділянки площею 0, 0438 га., що розташована на території Івано-Франківської міської Ради в садівничому товаристві "За Мир" становить - 68420 грн., гаражу (боксу) в ГБК № 5 - 20330 грн. Ринкова вартість автомобіля ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_3 становить - 5621 грн. 30 коп.
Відповідно до вимог ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно розділив інше спадкове майно на загальну суму - 94371 грн. 30 коп., з якої 1/3 частка кожного із спадкоємців становить - 31457 грн. 10 коп., присудивши в натурі ОСОБА_2 гараж та автомобіль на загальну суму - 25951 грн., а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - земельну ділянку в садовому товаристві "За Мир" на суму - 68420 грн.
ОСОБА_1 не погоджується з оцінкою спадкового майна, однак він не подав доказів на її спростування, як і відмовився від проведення повторної експертизи.
Суд першої інстанції дотримався вимог ст. 214, 215 ЦПК України, правильно визначився з характером спірних правовідносин та правовими нормами, що підлягали застосуванню та належно мотивував свій висновок про можливість припинення частки позивачів у спірній квартирі та поділу іншого спадкового майна.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 26 січня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: А.І. Шишко
Судді: О.О.Томин
О.В. Пнівчук