УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є

_____________________________________________________________________________________

Справа №2-835/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді О.В. Диби

секретарі Євдоченко О.В, Підгородецькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Райдуга», третя особа: приватне підприємство «ВВ -Щит -1»про відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищенаведеним позовом до відповідача в якому, посилаючись на те, що в період з 19.08.2011 року по 21.08.2011 року невідомі особи, шляхом пошкодження задньої стінки його гаражного боксу, який знаходиться в кооперативі по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Райдуга» (далі -відповідач) викрали з нього належне позивачу майно на загальну суму 43340 грн. Отже, позивач вважає, відповідач зобов'язаний компенсувати йому вартість викраденого майна оскільки, позивач систематично сплачує витрати на охорону гаражних боксів, яку забезпечує відповідач. Судові витрати просив покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач в повній мірі підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити у зв'язку із обставинами, що викладені у позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що відповідач не несе відповідальності за збитки, які завдані внаслідок крадіжки оскільки, третя особа - ПП «ВВ -Щит -1) здійснює охорону вказаних об'єктів та несе відповідальність за неналежне виконання своїх зобов'язань. Крім цього зазначили, що позивач вказує на наявність у нього майна, вартість якого він просить відшкодувати однак, на підтвердження своїх посилань не надає жодного доказу взагалі існування в нього у власності такого майна. Також зазначили те, що позивач, вказуючи вартість свого майна, користується лише власними припущеннями не надаючи жодного належного та допустимого доказу. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги також не визнав та пояснив, що дійсно, між ним та відповідачем, було укладено договір по наданню охоронних послуг щодо охорони гаражних боксів. Разом із тим, як на підставу своїх заперечень зазначив, що гаражний бокс позивача не знаходиться на території, яку обслуговувала третя особа. Погодився із доводами представників відповідача про те, що позивачем не було надано суду жодного доказу наявності в нього майна, вартість якого він просить компенсувати, а та вартість, яку позивач визначив, нічим, окрім його міркувань, не підтверджується. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи і визнається сторонами, позивач є членом кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Райдуга»та ним було побудовано гаражний бокс НОМЕР_1, що знаходиться на території вищенаведеного гаражного кооперативу.

З постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 31.08.2011 року вбачається, що в період часу з 15.30 год. 19.08.2011 року по 16.00 год. 21.08.2011 року, невстановлена слідством особа, таємно проникла, шляхом пошкодження вхідних дверей до гаража НОМЕР_1, в ГБК «Радуга», який розташований по вул. Вербова, 8 в м. Києві, звідки таємно викрала майно, а саме: 12 автомобільних коліс з дисками; електричний рубанок; деревообробний станок; газонокосилку «Блек Декер»; електричний лобзик «Блек Декер»; автомобільний пилосос; два домкрати; які належать позивачу, чим завдана останньому матеріальна шкода в розмірі 43 340 грн.

З позовної заяви слідує, що 8 автомобільних коліс з дисками до автомобіля «Мерседес» коштують 25 270 грн. вартість яких, позивач просить стягнути з відповідача. В судовому засіданні позивач пояснив, що дане майно не належить йому, а належить його сину однак, він вважає, якщо майно було викрадено з його гаражного боксу то й відшкодовувати його вартість необхідно саме йому.

Щодо іншого майна позивач зазначив, що деревообробний станок він придбав у 1998 році та оскільки він його модифікував його вартість на момент крадіжки оцінює в 4776 грн.

Про походження іншого майна, яке вказав позивач як викрадене останній, також не вказав.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1,3 ст. 58 ЦПК України).

Надані позивачем докази щодо частини вартості втраченого майна, яке він вимушений був придбати, суд вважає неналежним та не допустимим доказом оскільки він придбав це майно вже після злочину, а це не може свідчити про те, що воно було у такому ж стані, як і викрадене майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Виходячи із положень норм чинного законодавства України, сторона, при наявності позовних вимог про відшкодуванні майнової шкоди, повинна довести її розмір, чого, позивачем здійснено не було та як і не наведено взагалі існування викраденого майна. Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що позивач просив стягнути на його користь вартість викраденого майна (25 270 грн.) яке взагалі йому не належало.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1192 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61,79,88, 208 - 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Райдуга», третя особа: приватне підприємство «ВВ -Щит -1»про відшкодування майнової шкоди -залишити без задоволення;

Судові витрати покласти на позивача;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.В. Диба

08.05.2012 Справа № 2-835/12