ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.06 Справа№ 4/1747-24/255
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівський молочний завод”, м. Львів
До відповідача: Дочірнього торгово-комерційного підприємства „Євронафта-Д”, м. Дрогобич Львівської області
Про стягнення 7 484,02 грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача –Кравець В.Ю. –юр.кон.
Від відповідача –не з”явився.
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 7 484,02грн., в т.ч. 6351,62грн. основного боргу за товар, 474,10 грн. пені, 74,86 грн. -3% річних, 184,20 грн. втрат від інфляції, 399,24грн. неотриманого прибутку та судові витрати.
11.10.2006р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача: 6 351,62 грн. основного боргу, 311,68 грн. пені, 105,22 грн.-3% річних, 184,20 грн. втрат від інфляції та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору № 8 075/05 від 19.01.2005р. позивач поставив відповідачеві товар, який відповідач не оплатив. На підставі п.10.5 договору за прострочення виконання грошового зобов”язання позивач просить стягнути з відповідача, крім основного боргу, пеню в сумі 311,68грн., а на підставі ст.625 ЦК України –3% річних та втрати від інфляції.
Представник позивача позовні вимоги підтримує.
Відповідач не забезпечив явки свого представника в судові засідання, письмових пояснень та відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 22.08.2006р. та 10.10.2006р.поштових відправлень, п.квт № 605269, № 833705.
Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.
19.01.2005р. позивачем та відповідачем укладено договір № 8 075/05, відповідно до умов якого позивач поставляє відповідачеві молочну продукцію, а відповідач приймає та оплачує їх упродовж 15 банківських днів з моменту поставки.
Як вбачається із поданих суду накладних та акта звірки розрахунків станом на 28.02.2006р., підписаних двома сторонами, заборгованість відповідача станом на 01.02.2006р. становила 2888,46 грн, поставлено товару за лютий 2006р. на суму 3763,16 грн., оплачено в лютому товар на суму 300,00грн., борг становить 6351,62 грн.
07.07.2006р. позивач надіслав відповідачеві претензію, з вимогою оплатити борг в сумі 6 351,62 грн., яку відповідач залишив без відповіді і без задоволення.
Доказів оплати товару суду не подано.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Згідно із ст.ст.526,530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та у встановлений договором строк.
Відповідно до ст.ст.546-551 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою ( пенею, штрафом). Правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється у письмовій формі. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають до задоволення повністю.
В частині стягнення пені, втрат від інфляції та 3 % річних позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Поданими суду накладними підтверджено поставку на умовах договору № 8 075/05 від 19.01.2005р. товару на суму 1424,99 грн.( накладні № ЛЗ 115262 від 01.02.2006р, № ЛЗ 116066 від 06.02.2006р., № ЛЗ 117653 від 15.02.2006р., № ЛЗ 118512 від 20.02.2006р., № ЛЗ 117343 від 13.02.2006р., № ЛЗ 118846 від 22.02.2006р.) В решті накладних, як і в акті звірки, відсутнє посилання на названий договір, отже, неможливо однозначно стверджувати, що решта товару була поставлена на умовах даного договору, тому пеня нараховується від суми боргу, що виник за договором № 8 075/05.
На підставі ст. 625 ЦК України підлягають стягненню 3% річних та втрати від інфляції, строк нарахування яких починається з березня 2006р. від суми боргу 1424,99 грн. та з серпня 2006р. від решти суми боргу - від отримання відповідачем претензії від 07.07.2006р., з урахуванням строку для сплати боргу, встановленого ст.530 ЦК України.
Відтак, пеня підлягає до задоволення в сумі 135,00 грн. ( 1424,99 х 0,19: 365 х182), 3% річних –в сумі 59,98грн., втрати від інфляції – в сумі 41,32 грн.
Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49,75, ст.ст. 82-85, 115-118 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього торгово-комерційного підприємства „Євронафта-Д”, ідент. код 22359747, м. Дрогобич Львівської області, вул. Стрийська ,443 на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівський молочний завод”, ідент. код 00446368, адреса: 79052, м. Львів, вул. Рудненська, 8 - 6351,62 грн. основного боргу, 135,00 грн. пені, 59,98 грн. річних, 41,32грн. втрат від інфляції , 102,00 грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. В задоволенні решта позовних вимог відмовити.
Суддя Хабіб М.