ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.06 Справа№ 4/1287-24/160
За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
До відповідача : Міського державного комунального підприємства „Миколаївтеплокомуненерго”, м. Миколаїв Львівської області
Про стягнення 401 912,23грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача –Працьовитий Ю.В. - представник
Від відповідача –Оприско О.І. –в.о. директора, Борачок В.М. - юрист
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 401 912,23 грн., в т.ч.281 531,03 грн. основного боргу станом на 15.06.2006р. за поставлений газ, 52 591,40 грн. пені, 19 707,17 грн. – штрафу, 37 555,62 грн. втрат від інфляції та 10 527,01 грн. -3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору від 31.12.2003р. № 06/03 -3398 ТЕ21 в січні-квітні та жовтні-грудні 2004р. відповідачеві був переданий газ на загальну суму 768 390,03грн., який відповідач оплатив частково в сумі 486 859,00грн. За несвоєчасну оплату газу на підставі пунктів 7.2 та 7.5 договору позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня і штраф, а на підставі ст.625 ЦК України –3% річних та втрати від інфляції.
У відзиві на позов відповідач не заперечує проти суми боргу 210 849,07грн, проти нарахування штрафних санкцій заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що борг виник у зв”язку із різницею між фактичними втратами на теплопостачання та тарифами на теплопостачання для населення, заборгованістю місцевого бюджету перед підприємством за 2004р. на суму 226 315,грн., заборгованістю населення на суму 278 000грн., на яку не нараховуються штраф і пеня, та реструктуризацію цієї заборгованості. Представники відповідача заявили клопотання про зменшення суми неустойки, заявленої до стягнення.
В судовому засіданні 19.09.2006р. за клопотанням сторін оголошувалась перерва 19.10.2006р. для надання можливості врегулювати спір в добровільному порядку.
19.10.2006р. сторонами поданий акт звірки розрахунків станом на 31.08.2006р.за договором № 06/03 -3398, згідно з яким заборгованість становить 210 849,07грн.
Представник позивача підтримує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на суму 210 849,07грн., а в частині стягнення 70 681,96грн. основного боргу просить припинити провадження у справі у зв”язку з відсутністю предмета спору. Решта позовних вимог підтримує.
Згідно із ухвалою суду від 20.07-08.08.2006р. було продовжено строк вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до договору № 06/03 –3398ТЕ -21 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 31.12.2003 р. та додаткової угоди № 1 від 30.09.2004 р., укладених позивачем і відповідачем, позивач поставив відповідачеві природний газ в 2004році (в січні –квітні та жовтні-грудні) в кількості 3 659,00 тис.куб.м на суму 768 390,03 грн., що підтверджено актами передачі-приймання природного газу, які є у матеріалах справи.
Згідно із п.п.6.1 договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання –передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідач оплатив спожитий газ частково в сумі 486 859,00грн..Крім того, на суму 70 681,96 грн. погашений борг шляхом проведення взаєморозрахунку за договором № 48/705 від 22.06.2006р., укладеним відповідно до ст. 116 Закону України „Про державний бюджету України на 2006рік”, на підставі постанови КМУ від 22.05.2006р. № 705 „ Про затвердження Порядку перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і відведення, затверджених для населення”.
На день вирішення спору сума боргу становить 210 849,07 грн., що підтверджено актом звіряння розрахунків станом на 31.08.2006р, підписаним двома сторонами, яку відповідач визнає..
За несвоєчасне виконання грошових зобов”язань на підставі п.7.2 та п.7.5 договору позивачем нарахована пеня за період 03.05 2005р. по 03.05.2006 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 52 591,40 грн. та штраф в розмірі 7% в сумі 19 707,17грн., а на підставі ст.625 ЦК України нараховані 3% річних на суму 10 527,01 грн. і втрати від інфляції в сумі 37 555,62грн.
Суд, дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення відповідача та оцінивши подані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.526,530 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору , вимог цього Кодексу та у встановлений договором строк.
Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов”язується передати у встановлений строк ( строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов”язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст.ст. 546-551 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України, виконання зобов”язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою ( штрафом, пенею).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, зобов”язання мало бути виконано ( п.6 ст.232 ГК України).
Пунктом 7.5 договору передбачено нарахування штрафу і пені упродовж 1 року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
Однак, договір на постачання газу був укладений в 2003році, на момент укладення якого чинним законодавством був встановлений строк позовної давності для стягнення пені тривалістю в 6 місяців та обов”язковість його застосування судом при вирішенні спорів ( ст.ст. 72,75 ЦК України 1963р.).
Відтак, положення п.7.5 договору, на підставі якого позивачем нарахована позивачем пеня за період тривалістю 1 рік, не можуть бути застосовані, як такі, що не відповідають чинному на момент укладення договору законодавству, тому правомірним є нарахування пені за період тривалістю 6 місяців, яка становить суму 26 295,70 грн.
Зобов”язання боржника сплатити 3% річних та втрати від інфляції на вимогу кредитора у разі прострочення виконання грошового зобов”язання, встановлене ст.625 ЦК України
Згідно із статтею 233 ГК України, суду надано право зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збиткам кредитора. При цьому до уваги береться ступінь виконання зобов”язання боржником , майновий стан сторін, та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов”язань за договором, майновий стан відповідача, причини прострочення оплати, заборгованість місцевого бюджету перед підприємством на покриття витрат у зв”язку із різницею в тарифах на теплопостачання, заборгованість населення перед підприємством за теплопостачання, суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу, належить задовольнити, зменшивши належні до стягнення штрафні санкції на 50%.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в частині стягнення основного боргу позовні вимоги підлягають до задоволення сумі 210 849,07 грн., в решті - припинити провадження у справі у зв”язку з відсутністю предмета спору, в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції –задоволити повністю, в частині стягнення пені і штрафу –стягнути 13 147,85 грн. пені та 9 853,59 грн. штрафу.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі основного боргу, яка була на момент подання позову , сумі правомірно нарахованих штрафних санкцій та 3% річних і втрат від інфляції.
Керуючись Цивільним та господарським кодексами України, ст. ст. 22, 33, 36, 43, 49, 69, 77, п.1/1 ст.80, 82-85, 115-118 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Міського державного комунального підприємства „Миколаївтеплокомуненерго”, ідент.код 30492187, адреса: 81600,м. Миколаїв Львівської області, вул. Грушевського,1 на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, ідент. код 31301827, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1 - 210 849,07 грн. основного боргу, 13 147,85 грн.- пені , 9 853,59 грн.- штрафу, 10 527,01 грн. -3% річних, 37 555,26грн.-втрат від інфляції, 3757,05грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В частині стягнення 70 681,96 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Хабіб М.