СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2012 року Справа № 5002-34/185-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
прокурор, Година Дмитро Андрійович, посвідчення № 363 від 08.12.10, Помічник військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України;
представник позивача, не з'явився, Міністерство оборони України;
представник відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 15 від 27.09.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль";
представник третьої особи, не з'явився, Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ейвазова А.Р.) від 12 березня 2012 року у справі № 5002-34/185-2012;
за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, Київ 1, 01001)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" (вул. Плотинна, 9, Сімферополь, 95007)
3-тя особа Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свєрдлова, 32, Ялта, 98600)
про визнання права власності та витребування майна
ВСТАНОВИВ:
У січні 2012 року Військовим прокурором Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України подано позов до ТОВ „Дворцово-парковий ансамбль" про визнання права власності та витребування майна, а саме відносно наступних будівель: - літ. П' будівля управління санаторію загальною площею 375,2 кв.м.; - літ. С котельно-пральня загальною площею 740,7 кв.м.; - літ. Ч' склад і бокси на 6 машин загальною площею 150,2 кв.м.; - літ. ІІГ гараж загальною площею 182,2 кв.м.; - літ. Ц' електрощитова загальною площею 53,9 кв.м.; - літ. Д" КПП загальною площею 4,0 кв.м.; - літ. Е" КПП загальною площею 6,0 кв.м.; - літ. Ж" КПП загальною площею 4,6 кв.м.; - літ. Г" котельня загальною площею 427,8 кв.м.; - літ. Ю' столярна майстерня загальною площею 301,2 кв.м.; - літ. Ф' майстерня загальною площею 57,0 кв.м.; - літ. Щ' душова, бюветна загальною площею 133,2 кв.м.; - на ділянці споруди стадіону (футбольного поля), розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова, 34, та - літ. Г торговий комплекс загальною площею 377,4 кв.м.; -літ. Д спортивний комплекс (склад спортінвентарю і спортивні майданчики) загальною площею 41,7 кв.м., що розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова, 32, загальною вартістю 4068657,00 (чотири мільйони шістдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. У зв'язку із тим, що адреса частини будівель була у подальшому змінена (рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1979 від 12.03.2012 р.) прокурор у своєму клопотанні просив врахувати факт зміни адреси частини спірного майна, зазначивши адресу всього спірного майна-АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова, 34.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно було відчужено на підставі договору №3183 від 14.10.2005 року, який згідно рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №5002-9/4570-2011 від 16.12.2011 року визнано недійсним, оскільки майно відчужено не уповноваженою особою, без належного дозволу уповноваженого органу державної влади та без дотримання процедури відчуження. Таким чином, на думку позивача спірне майно підлягає поверненню власнику - державі в особі Міністерства оборони України на підставі статей 330, 388, 392, Цивільного кодексу України, так як воно вибуло з володіння власника не з його волі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2012 року У справі № 5002-34/185-2012 (суддя А.Р. Ейвазова) позовні вимоги задоволені.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просило рішення місцевого суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 16 травня 2012 року прокурор та представник відповідача підтримали свої доводи та заперечення, представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 14.10.2005 року між ДП МОУ "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та ТОВ „Барконд" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчено нотаріально (реєстровий №3183) (том 1, а.с. 20-21).
За умовами вказаного договору та відповідно до акту прийому-передачі ДП МОУ "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" передало у власність ТОВ „Барконд" будівлі та споруди, загальна ціна продажу яких з ПДВ складає 4 068 658,00 грн.
На момент розгляду справи ТОВ „Барконд", яке у подальшому відчужило відповідне майно відповідачу у справі - ТОВ „ДПА", припинило свою діяльність, про що свідчать доданий до матеріалів справи Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців №12756565 від 17.01.2012 року (том 1, а.с. 41-43).
У подальшому, 25.06.2008 року між ТОВ „Барконд" та ТОВ „ДПА" укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено нотаріально (реєстровий номер №1801), відповідно до якого ТОВ „Барконд" оплатно відчужив на користь відповідача нерухоме майно, розташоване у м. Ялта по вул. Свердлова, 32, а саме: літ Г торговий комплекс, загальною площею 377,4 кв.м.; спортивний комплекс (склад спортінвентарю і спортивні майданчики) літ. Д, загальною площею 41,7 кв.м.; КПП №1 без літери загальною площею 20,0 кв.м.; інженерні споруди-резервуар та фонтан (том 1, а.с. 83-87).
За умовами укладеного договору, право власності на спірне майно у ТОВ „ДПА" виникає з моменту державної реєстрації відповідного договору (пункт 16 договору).
Відповідний договір зареєстрований у Державному реєстру правочинів 25.06.2008 року (том 1, а.с. 88); перехід права власності на відповідне майно до ТОВ „ДПА" зареєстровано у КП „Ялтинське міське бюро технічної інвентаризації" 07.07.2008 року (том 1, а.с. 90-91).
Також, 25.06.2008 року між ТОВ „Барконд" та ТОВ „ДПА" укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено нотаріально (реєстровий №1803), за умовами якого ТОВ „Барконд" оплатно відчужило на користь ТОВ „ДПА" нерухоме майно, розташоване у м. Ялта по вул. Свердлова, 34 (том 1, а.с. 93-98).
Умовами даного договору визначено, що право власності на відчужуване майно до ТОВ „ДПА" переходить з моменту державної реєстрації відповідного договору.
Вказаний договір зареєстровано у Державному реєстрі правочинів 25.06.2008 року (том 1, а.с. 99); перехід права власності на відповідне майно до ТОВ „ДПА" зареєстровано у КП „Ялтинське міське бюро технічної інвентаризації" 07.07.2008 року (том 1, а.с. 103).
27.06.2008 року відповідачем перераховано ТОВ „Барконд" 33 551 000 грн., у тому числі в рахунок оплати переданого майна відповідно до вказаних договорів від 25.06.2008 року (том 2, а.с. 43).
16.11.2009 року ТОВ „ДПА" виконавчим комітетом Ялтинської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, у т.ч. , що є об'єктом купівлі-продажу за згаданими договорами купівлі-продажу від 25.06.2008 року (том 1, а.с. 106-107).
При цьому, відповідне свідоцтво видано на виконання рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 12.11.2009 року №1979 „Про об'єднання нежитлових будівель по вул. Свердлова №№32,34,38 в м. Ялта в єдину поштову адресу та видачу свідоцтва про права власності" (том 2, а.с.34-37). Відповідне рішення прийнято на підставі висновку КП „Ялтинської міської ради „Бюро технічної інвентаризації", яким пропонувалось об'єднати нежилі будівлі за адресою вул. Свердлова №№32,34,38 у м. Ялта в єдину поштову адресу: м. Ялта, вул. Свердлова, 34.
На підставі вказаного свідоцтва перереєстровано право власності, як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.11.2009 року (том 1, а.с.108).
При цьому, станом на 07.02.2012 року ТОВ „ДПА" є особою, за якою зареєстровано право власності на відповідне спірне майно, як вбачається з листа КП „Ялтинської міської ради „Бюро технічної інвентаризації" від 07.02.2012 року за №197 (том 2, а.с. 13) і до прийняття рішення у даній справі жодним із учасників судового процесу не доведено факту реєстрації права власності на відповідне майно за іншою особою.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду від 12.03.2012 року таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України, держава набуває та здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їх компетенції встановленої законом.
Декретом Кабінету міністрів України № 8-92 від 15.12.1992 р. „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", було постановлено, що функції щодо управління майном, яке є у загальнодержавній власності, покладені на міністерства та інші підвідомчі Кабінету міністрів України органи державної виконавчої влади (п. 1 Декрету).
Пунктом 2, зазначеного вище Декрету, передбачено, що міністерства, відповідно до покладених на них повноважень: приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ, організацій заснованих на загальнодержавній власності (далі - підприємства); затверджують Статути (Положення) підприємств, контролюють їх дотримання та приймають рішення у зв'язку із порушенням Статутів (Положень); укладають та розривають контракти з керівниками підприємств.
Так, згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 05.05.1995 р. № 316 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності і розташоване на території Автономної Республіки Крим" та Статутом ДП МО України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський", який затверджено Міністром оборони України 11.07.2000 р. та зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради, ДП МО України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський" засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству оборони України. Пунктом 4.2. статуту підприємства визначено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. При цьому, п. 4.4. Статуту встановлено, що відчуження засобів виробництва, які є державною власністю та закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, що встановлений чинним законодавством.
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується та розпоряджується майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. При цьому ч. 2 зазначеної статті передбачено, що власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Згідно з частиною 2 статті 74 Господарського кодексу України на праві господарського відання майно закріплюється за державними комерційними підприємствами (яким по суті і є ДП МО України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський").
При цьому частиною 5 статті 75 Господарського кодексу України встановлено заборону державному комерційному підприємству на безоплатну передачу належного йому майна іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом та зазначено, що відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурсних засадах.
Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський", якому спірне майно належало на праві господарського відання, від імені та в інтересах якого діяв призначений, відповідно до вимог законодавства, генеральний директор, попередньо отримавши дозвіл органу, до сфери управління якого це майно належало (дозвіл Міністерства оборони України № 220/297 від 15.07.2005 р., виданий і підписаний безпосередньо міністром оборони України Гриценко А.С.), діючи на підставі Статуту, затвердженого Міністерством оборони України 14.10.2005 р., уклав договір купівлі-продажу нерухомого майна №3183 за яким продав спірне майно за ціною 4068658,00 грн. ТОВ „Барконд".
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги як доказ лист, наданий прокурором, відповідно до якого дозвіл Міністра оборони України № 220/297 від 15.07.2005 р. не реєструвався та не зберігся в діловодстві Міністерства оборони України, оскільки даний факт свідчить лише про порушення правил діловодства і не є підставою вважати, що такий дозвіл не видавався та не підписувався Міністром оборони України. Інших доказів того, що такий дозвіл не надавався Міністром оборони України позивачем не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи з 18.05.2006 р. по 09.06.2006 р. фахівцями Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України проводилась ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства „Центральний військовий санаторій „Ялтинський", якою порушень при проведенні відчуження об'єктів нерухомості санаторію не виявлено. Ніяких дій щодо визнання недійсним договору №3183 від 14.10.2005 р. та повернення майна, відчуженого Державним підприємством „Центральний військовий санаторій „Ялтинський", до 2011 року позивачем - Міністерством оборони України не вживалося. Вказане свідчить про те, що відчуження спірного майна здійснювалось з відома та дозволу органу, до сфери управління якого це майно належало.
Крім того, сам факт отримання платежів за відчужені об'єкти ДП МО України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський" (про що свідчить п. 2.3. Договору № 3183) та неповернення їх, дає підстави вважати, що відповідний контракт був укладений з відома та схвалений державою в особі органу, до сфери управління якого ці об'єкти були віднесені, а саме відповідно до частини 2 статті 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначених цим кодексом та іншими законодавчими актами.
Можливість витребування майна за віндикаційним позовом залежить від того, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним, від того, чи придбане майно набувачем відплатно або безвідплатно, а також чи вибуло майно з володіння власника або особи, якій він передав це майно за їх волі або поза їхньої волі.
Як встановлено судом, ТОВ „Дворцово-парковий ансамбль" спірне майно було придбано у ТОВ „Барконд" на підставі відплатних договорів купівлі-продажу від 25.06.2008 року, які засвідчені нотаріусом та зареєстровані в реєстрі за №№ 1801, 1803. В той же час, як вбачається із цих договорів, на момент їх укладення об'єкти продажу належали продавцеві ТОВ „Барконд" на праві власності, зареєстрованого Комунальним підприємством Ялтинським бюро технічної інвентаризації 14.12.2005 р. за реєстраційним № 13184318 (номер витягу: 9272871) в книзі: 20-Ж за номером запису: 1099. При цьому, пунктами 1.2. зазначених договорів, продавець гарантував, що на момент укладення договору, нерухоме майно, що є предметом договорів, нікому не продано, не подароване, в спорі та під арештом не перебуває, а також стверджував про відсутність будь-яких прав та обтяжень, щодо нього з боку інших осіб.
Таким чином, і ТОВ „Барконд", і ТОВ „Дворцово-парковий ансамбль" є добросовісними набувачами майна, при цьому ТОВ „Дворцово-парковий ансамбль" на сьогоднішній день є законним власником спірного майна.
Відповідно до змісту статті 388 Цивільного Кодексу України набувач майна визнається добросовісним, якщо він не знав та не міг знати про те, що особа, яка відчужила йому майно, не мала на це право.
Крім того, відповідно до статті 330 Цивільного Кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребувано від нього. У самій же статті 388 Цивільного Кодексу України міститься вичерпний перелік підстав витребування майна від добросовісного набувача. Так пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного Кодексу України чітко встановлено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі, а іншим шляхом.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судова колегія встановила, що позивачем не надано жодних доказів того, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій воно було передано у володіння, поза їх волею, або доказів того, що відповідач є недобросовісним набувачем спірного майна, а тому рішення про визнання судом першої інстанції права власності на спірне майно за державою Україна в особі Міністерства оборони України та витребування цього майна з володіння ТОВ „Дворцово-парковий ансамбль" на користь держави Україна в особі Міністерства оборони України є безпідставним.
Відповідно до статті 321 Цивільного Кодексу України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як випадок з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку встановлених законодавством, за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.
Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що висновки суду першої інстанції, відносно того, що нерухомість вибула з володіння власника або особи якій воно було передано не з їх волі, є неправомірними.
Крім того, як встановлено судом, Міністерство оборони України звернулося до Ялтинського міського голови з листом № 197/18 від 31.10.2007 р., у якому дає згоду на передачу Ялтинській міської раді земельної ділянки площею 16,5709 Га із складу земельної ділянки площею 18,024 Га, яка на той час перебувала в постійному користуванні державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський" на підставі Державного акту на право постійного користування землею П КМ № 001277, виданого Ялтинською міською радою 28.12.2001 р. Також, до Ялтинської міської ради надійшов лист від генерального директора Державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський", у якому він просив, у зв'язку із відчуженням частини необоротних активів санаторію, розглянути питання про вилучення частини земельної ділянки , яка знаходилася у користуванні підприємства. Так, звернення Міністра оборони України та клопотання генерального директора Державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський" було розглянуто на 14-й сесії Ялтинської міської ради 5-го скликання та прийнято рішення про надання згоди на розробку проектів землеустрою з відводу зазначеної земельної ділянки. Рішенням Ялтинської міської ради № 173 від 14.12.2007 р. „Про припинення державному підприємству Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський" права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 16,5709 га, наданого для обслуговування санаторію „Ялтинський", на підставі листа Міністра оборони України", було припинено державному підприємству Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський" право постійного користування земельною ділянкою площею 16,5709 га, із загальної площі 18,024 га, наданої для обслуговування санаторію „Ялтинський" та переведено цю ділянку із „землі оздоровчого призначення" до земель Ялтинської міської ради.
У 2007 року Генеральною прокуратурою України проводилася перевірка за фактом правомірності відмови від зазначеної земельної ділянки.
Як встановлено судом, вищезазначена земельна ділянка, на якій також розташоване спірне нерухоме майно, перебуває в оренді ТОВ „Дворцово-парковий ансамбль", що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 26.03.2010 р., який є у матеріалах справи.
Також слід зазначити, що позовні вимоги про витребування майна є віндикаційним позовом. Проте однією з особливостей віндикаційного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. Водночас, між сторонами має місце спір з приводу права власності на нерухоме майно. Таким чином, в даному випадку право позивача не може бути захищено шляхом задоволення віндікаційного позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи викладене, судова колегія вирішила задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2 частини 1), 104 (пункт 4 частини 1) 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2012 року у справі № 5002-34/185-2012 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
„У задоволенні позовних вимог відмовити."
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді Ю.В. Борисова
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Військовий прокурор Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27,Севастополь,99011)
2. Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" (вул. Плотинна, 9,Сімферополь,95007)
4. Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (вул. Свєрдлова, 32,Ялта,98600)