Судове рішення #22730141

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України


16.05.2012 р. справа №8пд/5014/559/2012


Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


Головуючого:Бойко І.А.

суддів: Зубченко І.В. Мартюхіної Н.О.

при секретарі судового засідання: ОСОБА_4

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 -представник (довіреність № 7 від 12.10.2011 р.)

від відповідача: Не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк, Луганської області

на рішення господарського суду Луганської області

від05.04.2012р. (повний текст від 06.04.2012р.)

у справі№ 8пд/5014/559/2012 (суддя Середа А.П.)

за позовом:Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»м.Сєвєродонецьк, Луганської області

до відповідача: Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк, Луганської області

про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:


У березні 2012 року Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго», м.Сєвєродонецьк, Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк, Луганської області про визнання укладеним договору № СТ 6/06/11 від 15.10.2011р. на транспортування теплової енергії та підігрів води ЦТП між КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»та ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»в редакції «Виконавця» -Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго».

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2012р. по справі № 8пд/5014/559/2012 (суддя Середа А.П.) позовні вимоги Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»задоволені та договір № СТ 6/06/11 від 15.10.2011р. на транспортування теплової енергії та підігрів води ЦТП між КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»та ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»визнано укладеним в редакції «Виконавця»-Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго».

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2012р. у справі № 8пд/5014/559/2012, Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищенаведене рішення суду, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи. Заявник апеляційної скарги просить прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 26.04.2012р. Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження.

Позивач у судовому засіданні 16.05.2012 р. проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Відповідач (апелянт) у судове засідання 16.05.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення -ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 26.04.2012р.


Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до п.2.2 статуту позивача -КП "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" -предметом його діяльності є надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання усім категоріям споживачів шляхом виробництва теплової енергії власними котельними (або придбаної), транспортування та постачання її.

До числа видів основної діяльності позивача належить постачання пари та гарячої води (п.2.2.1 статуту).

В пункті 6.5. статуту КП "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" визначено, що в основу плану виробничої, господарської, соціальної та іншої діяльності підприємства становлять замовлення власника та договори, укладені з підприємствами, організаціями та установами міста.

Відносини позивача з іншими підприємствами, установами та громадянами у всіх сферах господарської діяльності будуються на основі договорів (а.с.9-14;15-17).

На балансі КП "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" перебуває низка об'єктів комунального майна Сєвєродонецької міської територіальної громади, у т.ч. центральні теплові пункти (ЦТП) з № 1 по № 9; котельні 71-го та 83-го мікрорайонів, а також теплові мережі -теплофікаційні колектори та внутрішньо-квартальні теплові мережі; інше майно, призначене для виробництва та транспортування теплової енергії (а.с. 33-51).

В статуті відповідача -ДП "СТЕЦ" -визначено, що підприємство створене з метою задоволення суспільних потреб споживачів в електричній і тепловій енергії та в іншій продукції і послугах, що ним надаються (п.2.1); до числа основних напрямків діяльності підприємства віднесено: виробництво теплової енергії та теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії (п.2.2.1); транспортування теплової магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами (п.2.2.2); постачання теплової енергії (п.2.2.3). В ході здійснення власної господарської діяльності підприємство має право укладати договори (правочини) (п.3.8).

Як позивач (п.1.3 статуту), так і відповідач (п.3.2 статуту) здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України.

Місцевим господарським судом встановлено, що 11.10.2011р. виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради було прийнято рішення № 1334 "Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї молоді та спору", відповідно до п.1 якого на теплопостачальні підприємства міста в особі ДП "СТЕЦ" та КП "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" з 14.10.11р. покладено обов'язок забезпечити поставку тепла в першу чергу на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади та школи; культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту; з 15.10.11р. забезпечити поетапну подачу тепла на об'єкти житлового фонду (а.с.52).

На виконання вказаного рішення міської ради, КП "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" 20.10.11р. був складений акт про включення теплоустановок, відповідно до якого з 16.10.11р. розпочата подача гарячої води на мікрорайонах 69, 73 та 78 (а.с.53), - з чого вбачаться, що позивач поставку теплової енергії розпочав до укладення договору, який є предметом спору по даній справі.

01.11.11р. за вих. № 197 позивач спрямував на адресу відповідача два примірники проекту договору № СТ 6/06/11 від 15.10.11р. на транспортування теплової енергії та підігрів води ЦТП, з пропозицією розглянути його, підписати та повернути один примірник (а.с.19).

До проекту договору додано Розрахунок планових затрат КП "Сєвєродонецьктепло-комуненерго" на транспортування теплової енергії споживачам ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ" (а.с.23) та Вартість транспортування теплової енергії на підігрів води КП "Сєвєродонецьк-теплокомуненерго" на рік (а.с.23).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач проект договору та додатки до нього отримав, розглянув та 17.11.11р. за вих. № 07-05-34/1734 спрямував на адресу позивача лист, в якому висловив зауваження щодо планової розрахункової величини тарифу на транспортування теплової енергії, запропонованої КП "Сєвєродонецьктеплокомуненерго", та виклав прохання про надання додаткового розшифрування кошторису витрат за вказаними статтями.

Позивач цього листа отримав 17.11.11 року (а.с.29) та 22.11.11 року за вих. № 304 спрямував на адресу ДП "СТЕЦ" витребувані ним додаткові розшифровки щодо: фонду оплати праці, розрахунок адміністративних витрат КП "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" (а.с.25-32). Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач підтвердив факт отримання зазначених документів.

У зв'язку з тим, що запропонований позивачем проект договору не був підписаний з боку відповідача, але, починаючи з 16.10.11р. позивачем здійснювалась поставка теплової енергії через свої мережі на користь відповідача, Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»звернулось до суду з вимогами про визнання договору укладеним.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання врегульовані Законом України від 02.06.05р. № 263-ІУ "Про теплопостачання".

Сфера його дії поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності (ст.2).

Відповідно до ч.1 ст. 19 цього Закону діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виробі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими з законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Аналогічні норми закріплені й статті 638 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.8 ст.181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Згідно ч.1 вищевказаної статті, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

В частині 1 статті 187 Господарського кодексу України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

В статті 20 Господарського кодексу України закріплено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: 1) визнання наявності або відсутності прав; 2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; 3) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; 4) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; 5) присудження до виконання обов'язку в натурі; 6) відшкодування збитків; 7) застосування штрафних санкцій; 8) застосування оперативно-господарських санкцій; 9) застосування адміністративно-господарських санкцій; 10) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; 11) іншими способами, передбаченими законом.

Аналогічні положення передбачені й в статті 16 Цивільного кодексу України.

Судова колегія зазначає, що, відповідно до вищевказаних норм, відсутній такий спосіб захисту порушених прав, як визнання договору укладеним. Отже, виходячи з викладеного, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами договору не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов даного виду договору, а саме в частині визначення вартості транспортування, а тому, відповідно до приписів ч.8 ст.181 Господарського кодексу України, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, внаслідок чого висновки, викладені в оспорюваному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ в першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ст.103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк, Луганської області підлягає задоволенню, рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2012р. по справі № 8пд/5014/559/2012 -скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 99, 101, 102, 103, п.4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -



П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк, Луганської області -задовольнити.


Рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2012р. по справі № 8пд/5014/559/2012 -скасувати.


Прийняти нове рішення.


У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго», м.Сєвєродонецьк, Луганської області до Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк, Луганської області про визнання укладеним договору № СТ 6/06/11 від 15.10.2011р. на транспортування теплової енергії та підігрів води ЦТП між КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»та ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»в редакції «Виконавця»-Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»-відмовити.


Стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго», м.Сєвєродонецьк, Луганської області (93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр.Космонавтів, 9-а; ЄДРПОУ 13405551) на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м.Сєвєродонецьк, Луганської області (93403, Луганська область, м.Сєвєродонецьк-3; ЄДРПОУ 00131050) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 536,50грн.


Зобов'язати господарський суд Луганської області видати відповідний наказ у відповідності до вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».


Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.



Головуючий І.А.Бойко



Судді: І.В.Зубченко



Н.О.Мартюхіна





Надруковано 5 прим.:

1 -позивачу

1 -відповідачу (скаржнику)

1 -у справу

1 -ДАГС

1 -ГСЛО




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація