Категорія №5.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2012 року Справа № 2а/1270/1464/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі: Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Головного державного санітарного лікаря міста Алчевська Державної санітарної служби України про визнання протиправною та скасування постанови №5-04 від 30.01.2012 року , -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі - ПАТ «Луганськгаз») до Головного державного санітарного лікаря м. Алчевська Державної санітарної служби України про визнання протиправною та скасування постанови № 5-04 від 30.01.2012 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне.

30 січня 2012 року представником ДЗ «Алчевської міської санітарно-епідеміологічної станції Луганської області» було проведено обстеження Алчевського міжрайонного управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Луганськгаз» з метою перевірки виконання пропозицій акту міської СЕС від 02.11.2011 року і на виконання листа обласної СЕС № 5 /281 від 26.01.2012 року. Результати перевірки були встановлені та відображені в акті перевірки від 30.01.2012 року, з зазначеного акту вбачається, пропозиції акту міської СЕС від 02.11.2011 року виконані частково. Був представлений наказ по управлінню про призначення відповідальної особи за роботу радіостанції. Однак, санітарний паспорт на РТО не був представлений , зі слів адміністрації управління, паспорт відсутній.

На підставі акту перевірки від 30.01.2012 року Головним державним санітарним лікарем м. Алчевська (надалі відповідач) було винесено постанову № 5-04 від 30.01.2012 р. про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства. Вказаною постановою відповідач встановив, що на території Алчевського МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз», розташованого за адресою: м. Алчевськ, вул. Фрунзе, 34а, радіотехнічний об'єкт експлуатується без оформлення санітарного паспорту, що є порушенням п. 1.6.2. та 1.6.8. «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань» затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.96 р. № 239 та постановив тимчасово заборонити роботу РТО (радіотехнічного об'єкту) - ІС - F110 Алчевського МРУГГ ПАТ «Луганськгаз» за адресою: м. Алчевськ, вул. Фрунзе, 34 а.

Про неправомірність оскаржуваної постанови, на думку позивача, свідчить порушення з боку відповідача норм Закону України «Про радіочастотний ресурс» № 1770 -ІІІ від 01.06.2000 року який встановлює правову основу користування радіочастотним ресурсом України, визначає повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користування радіочастотним ресурсом України.

На виконання вказаних вимог Закону, та з метою належного оформлення права на використання у роботі своєї аварійно - диспетчерської служби радіоелектронних засобів, ПАТ «Луганськгаз» отримало відповідні дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів радіозв'язку аналогічного ультракороткохвильового радіотелефонного зв'язку сухопутної рухомої служби, який було видано Українським державним центром радіочастот, зокрема на експлуатацію радіостанції ІС -F110, розташованого у Алчевському МРУЕГГ, був отриманий дозвіл за № БС 150 -44-0030433 від 05.09.2011 року, строк дії якого встановлений до 11.08.2016 року.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує норми Закону України «Про радіочастотний ресурс» та безпідставно створює перешкоди, у реалізації його права на експлуатацію радіоелектронних засобів, наданих відповідно до Закону. На підставі викладеного просив суд визнати постанову відповідача №5-04 від 30.01.2012 року противоправною та скасувати її.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, та просили суд задовольнити позов у повному обсязі. Надили додаткові письмові пояснення (а.с. 83).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

У минулих судових засіданнях представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов, які обґрунтував тим, що у відповідності до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» постанова головного державного санітарного лікаря м. Алчевська від 30 січня 2012 року № 5-04 щодо застосування адміністративно - запобіжних заходів (тимчасова заборона експлуатації базової (стаціонарної) радіостанції Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства по вул. Фрунзе, 34 а у м. Алчевську) є правомірною і направлена на припинення порушення санітарного законодавства та виконання вимог обласної прокуратури (подання від 05.10.2011 року № 07/1-88-11 «Щодо усунення порушень вимог Основ законодавства України про охорону здоров'я причин та умов, що їм сприяють» та Алчевської міської прокуратури (припис № 10/91-6493 від 28.09.2011р., нагадування від 20.01.12р. № 91-315 вих-12). Крім цього, ДЗ «Алчевська міська санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» була змушена виконувати припис прокуратури м. Алчевська від 28.09.2011 року вих. № 10/91-6493 щодо невідкладного вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень вимог п.1.6.8. «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань» затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.96 року № 239, п.8 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», щодо відомств, установ, організацій та інших осіб і фізичних осіб, які мають та експлуатують радіотехнічні об'єкти за означеним прокуратурою переліком, у тому числі зокрема Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» філія Алчевське МРУЕГГ. Про виконання саме цієї вимоги ДЗ «Алчевська міська санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» змушена була багаторазово спеціальними листами офіційно інформувати Алчевську міську прокуратуру, а також за її вимогами давати пояснення щодо процесу виконання вказаних вимог, щодо вжиття заходів у відношенні до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» філія Алчевське МРУЕГГ. Тому, у зв'язку з усіма вище вказаними обставинами, на думку відповідача, підстав для скасування постанови головного державного санітарного лікаря м. Алчевська від 30 січня 2012 року № 5-04, щодо застосування адміністративно-запобіжних заходів (тимчасова заборона експлуатації базової (стаціонарної) радіостанції Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства по вул. Фрунзе, 34а, у м. Алчевську) немає. У зв'язку з чим, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу ц межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Відповідно до статті 39 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року № 4004-ХІІ, державний санітарно епідеміологічний нагляд - це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Державна санітарно-епідеміологічна служба підпорядкована Міністерству охорони здоров'я України та у своїй діяльності керується Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні (далі - Положення), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1109 від 22 червня 1999 року, державними санітарними нормами, правилами та нормативами.

Відповідно до пункту 4 Положення про державний санітарно - епідеміологічний нагляд, основним завданням державного санітарно-епідеміологічного нагляду є контроль за виконанням санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, приписів, постанов і вимог, викладених у висновках, що видаються головним державним санітарним лікарем, а також вжиття заходів для припинення порушень санітарного законодавства та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.12.1991 року (а.с.11).

30 січня 2012 року помічником санітарного лікаря ОКГ Гончаровой Н.Н. було проведено обстеження об'єкта Управління «Алчевськмежрайгаз» Публічного акціонерного товариства «Луганськгаз» з метою перевірки положень акту гор СЕС від 02.11.2011 року.

Перевіркою встановлено, що положення акту гор СЕС від 02.11.2011 року виконані частково, а саме не наданий санітарний паспорт на РТО, який зі слів адміністрації підприємства відсутній. За результатами проведеної перевірки було складено акт санітарно - епідеміологічного обстеження об'єкта від 30.01.2012 року (а.с.14).

Головним державним санітарним лікарем м. Алчевська Назаренко Володимиром Івановичем 30.01.12 було розглянуто вищевказаний акт санітарно-епідеміологічного обстеження Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Луганськгаз» та тимчасово заборонено роботу РТО - IC-F 110 АМУЕГГ ПАТ «Луганськгаз», за адресою м. Алчевськ, вул. Фрунзе, 34а та винесено постанову про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства №5-04 (а.с.12-13).

Стаття 42 Закону України «Про радіочастотний ресурс» (далі Закон №1770-ІІІ) передбачає, що користувачі радіочастотного ресурсу України повинні отримувати дозволи на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, крім засобів та пристроїв, використання яких здійснюється на без дозвільній основі відповідно до цього Закону. Дозволи на експлуатацію у смугах загального користування видаються на бланках, зразки яких затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, і які є захищеними документами суворої звітності.

На виконання вимог вищезазначеного Закону №1770-ІІІ, у роботі своєї аварійно - диспетчерської служби радіоелектронних засобів, ПАТ «Луганськгаз» отримало відповідні дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів радіозв'язку аналогічного ультракороткохвильового радіотелефонного зв'язку сухопутної рухомої служби, який було видано Українським державним центром радіочастот, зокрема на експлуатацію радіостанції ІС - F110, розташованого у Алчевському МРУЕГГ, був отриманий дозвіл за № БС 150 -44-0030433 від 05.09.2011 року, строк дії якого встановлений до 11.08.2016 року (а.с.15).

Відповідно до пункту 1.1.1 Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань санітарні норми і правила, захисту населення від впливу ЕМП, що створюються радіотехнічними об'єктами, надалі РТО, визначають гігієнічні вимоги до передавальних радіо-, телевізійних станцій та інших об'єктів, які випромінюють електромагнітну енергію в навколишнє середовище. Правила поширюються на існуючу житлову забудову, забудову, що проектується і споруджується, окремі житлові, громадські і виробничі будинки різного відомчого підпорядкування, місця масового відпочинку населення, які розміщуються в районах.

Пункт 1.1.2. Правил визначає вiдповiдальних за дотримання вимог Правил, а саме "відповідальність покладається на міністерства, відомства, установи, організації, підприємства, кооперативи та інші юридичні особи і фізичні особи", а також визначає суб'єкти, "які експлуатують, реконструюють або проектують на території України радіотехнічний об'єкт (РТО), чи окремі передавальні пристрої, що випромінюють електромагнітну енергію". Дане положення однозначно визначає аматорську радiостанцiю (АРС), як окремий передавальний пристрій, а не РТО.

Згідно із пункт 1.6.8. кожен РТО, який випромінює в навколишнє середовище електромагнітну енергію, повинен мати санітарний паспорт, що містить такі дані: найменування; адресу; рік введення в експлуатацію; відомості про реконструкцію; ситуаційний план з позначенням меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови; потужність кожного передавача і їх кількість; місця розміщення антен і напрямки їх випромінювання; тип кожної антени; коефіцієнт підсилення антени; висоту розташування фазового центру кожної антени; кут напрямку максимального випромінювання кожної антени (нижнього променя); робочі частоти (діапазон частот); тип модуляції; коефіцієнт втрат в антено-фідерному тракті на передачу; діаграми спрямованості антен в горизонтальній та вертикальній площинах; час і режим роботи на випромінювання; матеріали розрахунків розподілу рівнів ЕМП на території, яка прилягає до РТО; результати вимірювань рівнів ЕМП із зазначенням використаних вимірювальних приладів (тип, номер приладу, дата держперевірки); висновки спеціаліста санітарно-епідеміологічної служби за результатами обстеження об'єкта; рекомендації щодо нормалізації електромагнітної обстановки (при необхідності); результати використання приписів санітарно-епідеміологічної служби;дата обстеження.

Ведомости резолюций, дополнений и изменений. Резолюция 1162 - Термины и сокращения, п.1.11 (c.37). Международный Союз Электросвязи (ITU), Женева 1994 году підтвердження правильності даного визначення суб'єктiв випромiнювання Мiждународний Союз Електрозвя'зку (ITU), членом якого є Україна, визначає поняття РТО. Радіотехнічний об'єкт (РТО) - це сукупність систем передавальних (приймальних) радіо, телевізійних, радіолокаційних, (визначення, супроводу, наведення, навігації, метрології) станцій, станцій космічного зв'язку, радіоастрономії та інших систем спеціального призначення, розташованих на одній території.

Як вбачаться, Правилами чітко визначаються терміни «окремий передавальний пристрій» та «РТО» окремо один від одного.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що базові (стаціонарні) радіостанції ультракороткохвильового радіозв'язку, до яких відноситься радіостанція IC-F 110, аварійно - диспетчерської служби Алчевського МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз», не підпадає під поняття РТО і однозначно визначається, як окремий передавальний пристрій.

Таким чином окремий передавальний пристрій (тобто - користувач АРС), що випромінює електромагнітну енергію, не відноситься до поняття РТО i відповідно, на нього не поширюється вимога щодо обов'язкового оформлення вiдповiдного Санітарного паспорту згідно до вимог «Державних санітарних норм та правил захисту населення вiд впливу електромагнітних випромінювань».

Позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм законодавства, суд прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно винесено постанову про застосування адміністративно запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 30.01.2012 року № 5-04, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.

Таким чином, на підставі зазначеного, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 8, 11, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»до Головного державного санітарного лікаря м. Алчевська Державної санітарної служби України про визнання протиправною та скасування постанови № 05-04 від 30.01.2012 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного санітарного лікаря м. Алчевська №5-04 від 30.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 (тридцять дві гривні 19 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсязі складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

СуддяК.Ю. Широка