Справа № 2-2934/11

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2012 р. року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі : головуючого судді - Борка А.Л.

при секретарі- Райзерової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживання суд , -

в с т а н о в и в :

У травні 2011 року ОСОБА_1 звернулась в адресу суду із позовом зазначаючи , що з 1992 року знаходиться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу ними придбано майно : квартиру за адресою : АДРЕСА_1 та гараж в кооперативі «Мотор-1«. Позивачка просить суд розділити зазначене вище майно та визнати за нею право власності на 1\2 частину зазначеного вище майна, стягнути з відповідача судові витрати та витрати на юридичну допомогу.

У судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та просить суд розділити спільне майно подружжя ,а саме квартиру АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 1\2 частину цієї квартири.

У судовому засіданні відповідач не визнав позовні вимоги до нього та направив суду письмові заперечення проти позову. Крім того відповідач направив до суду зустрічну позовну заяву згідно до якої він просить визнати за ним право особистої приватної власності на АДРЕСА_1, оскільки на його думку квартира була придбана на його особисті кошти.

Вивчив матеріали справи ,вислухав пояснення сторін та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 суд прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами вони зареєстрували свій шлюб у 1992 році. Судом встановлено, що сторони з 1998 року проживають окремо, не ведуть спільного господарства, що підтверджується показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в судовому засіданні ,поясненнями ОСОБА_2 та частково поясненнями ОСОБА_1, яка не заперечує факт окремого проживання сторін тривалий час та ведення ними господарства окремо,відсутність між сторонами шлюбних відносин.

Згідно до вимог ч.ч.2,3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості .

Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлена, що квартира АДРЕСА_4 належала сторонам та ОСОБА_6 та була продана ними 17.05.2006 року, грошові кошти були отримані кожним окремо . Твердження позивачки ,що ОСОБА_2 була придбана квартира АДРЕСА_1

згідно до договору купівлі - продажу від 17.05.2006 року на її кошти в тому числі ,з посиланням на вимоги ст.ст.60,69,70 СК України, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки сторони мешкали окремо в цей період тривалий час та не вели спільного господарства ,що підтверджується поясненнями сторін, свідків у судовому засіданні та матеріалами справи в цілому.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 повідомили суду, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 1992 року, але приблизно 10-12 років проживають постійно окремо, не ведуть сумісного господарства, ОСОБА_2 має іншу сім ю. Крім того свідки повідомили суду, що в квартирі АДРЕСА_1 близько 5-ти років проживала мати ОСОБА_2 ,яка хворіла та за нею доглядав ОСОБА_2

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 17.06.2006 року належним чином посвідченого та зареєстрованого в реєстрі під № 840 придбав квартиру АДРЕСА_1, в квартирі проживала його мати до своєї смерті в лютому 2011 року. На думку суду ОСОБА_2 належним чином доведено факт придбання ним вищезазначеної квартири на кошти , які він отримав після продажу частки квартири АДРЕСА_4 ,оскільки вартість продажу частини квартири АДРЕСА_4 значно перевищує вартість квартири, яку він придбав 17.06.2006 року.

На підставі вимог ч.1 п.3 ст.57 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, але на кошти одного з них, належить йому особисто. Згідно до вимог ч.6 ст.57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин.

На думку суду ОСОБА_2 належним чином доведено факт придбання ним квартири АДРЕСА_1, 17.06.2006 року на власні кошти, оскільки ситорони тривалий час мешкають окремо та не ведуть спільного господарства, шлюбні відносини не підтримують, результаті чого суд вважає за необхідне визнати цю квартиру його особистою приватною власністю.

На підставі зазначеного вище на думку суду позов ОСОБА_1 не обґрунтований та задоволенню не підлягає ,а зустрічний позов

ОСОБА_2 підлягає задоволенню повністю, оскільки є підстави визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1. У зв язку із відмовою позивачу у задоволенні позовних вимог на підставі вимог ст.ст.79-88 ЦПК України суд відмовляє у стягненні з відповідача судових витрат на користь позивача . У зв язку із цим судові витрати на користь відповідача підлягають стягненню з позивачки .

Керуючись вимогами ст.ст.10,79-88,212-218,293,294 ЦПК України, ст.57,60,69,70 СК України суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю .

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись після 29.04.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана на протязі 10-ти днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя.

Головуючий: А.Л.Борко