Справа № 1-558/2007 року
ПОСТАНОВА
24 травня 2007 року Рівненський міський суд
в особі головуючої судді Гладюк Г.Л.
при секретарі Михальчук Л.В.
з участю прокурора Корчак С. А.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, який не працює і не навчається, мешканцяАДРЕСА_2, не судимого, за ч. 1 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
03.01.2007 року , близько 23 год., перебуваючи АДРЕСА_2 , неповнолітній ОСОБА_2 таємно викрав майно, належне ОСОБА_3- шкіряну куртку вартістю 600 грн. та мобільний телефон марки „Самсунг С-230" вартістю 350 грн., на загальну суму 950 грн.
Підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю. Показав, що дійсно, при обставин, зазначених в постанові, 03.01.2007 року перебуваючи АДРЕСА_2, він таємно викрав шкіряну куртку та мобільний телефон, належні ОСОБА_4, з яким в той день познайомився в кафе на Привокзальній площі в м. Рівне. Мобільний телефон продав незнайомому таксисту, а куртку залишив собі. Наступного дня був затриманий працівниками міліції. В ході досудового слідства потерпілому повернув викрадену куртку і останній до нього претензій не має.
Вина підсудного ОСОБА_2 крім його показань, повністю доведена об'єктивними доказами у справі, зібраними досудовим слідством.
При вирішенні питання про обсяг дослідження доказів у порядку ч.3 ст. 299 КПК України, підсудний та інші учасники судового розгляду погодились з недоцільністю дослідження доказів зібраних досудовим слідством стосовно фактичних обставин вчиненого злочину і їх не оспорюють. При цьому завірили суд, що розуміють зміст цих обставин, наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати зазначені обставини справи в апеляційному порядку.
Сумнівів у добровільності такої згоди та істинності їх позиції у суду немає.
Оцінивши зібрані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що органами досудового слідства дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
2
Як особа, ОСОБА_2 характеризується позитивно, злочин вчинив вперше, будучи неповнолітнім, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та відшкодуванню шкоди, завданої потерпілому, що пом'якшує його відповідальність.
Відповідно до ст. 12 КК України, вчинений ним злочин класифікується як злочин середньої тяжкості.
Враховуючи особу підсудного, його бездоганну поведінку після вчинення злочину, обставини, що пом'якшують його відповідальність, умови його життя та виховання, рівень розвитку, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без застосування щодо нього кримінального покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від кримінальної відповідальності із застосуванням примусового заходу виховного характеру, передбаченого ч. 2 ст. 105 КК України, у виді застереження.
На підставі ст. 97, ч.1, п.1 ч. 2 ст. 105 КК України, керуючись ст. ст. 9, 447, 448 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Неповнолітнього ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України звільнити із застосуванням примусового заходу виховного характеру.
Провадження у кримінальній справі закрити.
Застосувати щодо ОСОБА_2 примусовий захід виховного характеру у виді застереження.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд, скасувати.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15 діб з моменту її проголошення.