ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2006 р. Справа № 4/304/06
Позивач: ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України"
вул.Шолуденка,1, м.Київ, 04116
Відповідач: ДП Дослідне господарство “Агрономія”
вул.Паркова,1, с.Агрономія, Арбузинський р-н, Миколаївська обл., 55353
Суддя Дубова Т.М.
В судовому засіданні присутні:
Від позивача - ю/к Розова Р.Г. дов.237/102 від 04.09.2006р.
Від відповідача - пред.Ірза С.В. дов.33 від 18.07.2006р.
СУТЬ СПОРУ : про стягнення 10925,36грн., з яких: 7979,66грн. основного боргу за договором №06/04-1055ТЕ-22 від 18.10.2004р., 1097,75грн. збитків від інфляції, 346,93грн. –3% річних та 1501,02грн. пені.
Відповідач надав відзив, яким позов не визнав, посилаючись на те, що він своєчасно та в повному обсязі розрахувався з позивачем за спірний термін. Крім того, станом на 11.01.2005р. у нього була переплата в сумі 4520,34грн. (детальніше викладено арк.спр.32).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 7979,66грн. основного боргу, 1097,75грн. збитків від інфляції, 346,93грн. –3% річних та 1501,02грн. пені, посилаючись на невиконання останнім своїх обов”язків по оплаті поставленого газу за договором №06/04-1055ТЕ-22 від 18.10.2004р.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обгрунтовані та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
- 18.10.2004р. сторони уклали договір №06/04-1055ТЕ-22 , згідно якого позивач зобов”язався поставляти відповідачу природний газ, а відповідач оплачувати його у сторки та на умовах, передбачених договором (арк.спр.12-16);
- Згідно п.3.3 договору позивач у листопаді та грудні 2004р. Поставив відповідачеві природний газ в об”ємі 57,046 тис.куб.м на загальну суму 11979,66грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (арк.спр.17,18), підписаними представниками та скріпленими печатками обох сторін.
- Відповідно до п.6.1 договору, оплата здійснюється відповідачем шляхом перерахування 100% вартості спожитого газу протягом місяця поставки, остаточний розрахунок здійснюється на підставі актів приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.
- Згідно позову, відповідач газ оплатив частково в сумі 4000,00грн., в зв”язку з чим склалась заборгованість в сумі 7979,66грн.
Між тим, відповідачем надані платіжні доручення №896 від 05.11.2004р. на суму 4000,00грн. , №971 від 07.12.2004р. на суму 5000,00грн. та № 1040 від 04.01.2005р. на суму 7500,00грн.(арк.спр.36), які свідчать про перерахування відповідачем коштів за газ та транспортування згідно договору в повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.08.2006р., та від 16.10.2006р. сторони було зобов’язано провести взаємозвірку розрахунків. Відповідач склав акт та надав докази надіслання його позивачу (арк.спр.59,89-91). Згідно визначеного акту, за відповідачем станом на 01.01.2006р. існує переплата в сумі 13384,14грн. Позивач звірку не провів, підписаного акту або заперечень, щодо нього не надав.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що платіжні документи відповідача не містять в призначенні платежу відомостей, щодо договору №06/04-1055ТЕ-22 та спірних місяців поставки, тому не були зараховані позивачем в рахунок поставленого у листопаді та грудні 2005р. газу.
Заперечення позивача з цього приводу не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно п.6.4 договору, за наявності заборгованості у покупця –відповідача за даним договором, постачальник –позивач зараховує кошти, що надійшли від покупця , як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулому періоді по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначенні платежу.
Як свідчать надані відповідачем платіжні документи, оплата газу та його транспортування виконувалась у поточному місяці, останній платіж в сумі 7500,00грн. було проведено банком 10.01.2005р. відповідно до п.6.1 договору.
Наданий відповідачем акт звірки свідчить про те, що до 31.12.2004р. інших договорів між сторонами не укладалось, позивач інше не довів, звірку взаєморозрахунків безпідставно не виконав.
Крім того, відповідач неодноразово звертався до позивача з листами про повернення перерахованих коштів за 2004-2005роки та про зарахування визначених коштів в рахунок погашення отриманого за договором №06/04-1055ТЕ-22 газу (арк.спр.51-55). Позивач визначені листи залишав без відповіді та без виконання.
Отже, у позивача не було підстав не зараховувати перераховані відповідачем кошти за платіжними дорученнями №896 від 05.11.2004р. на суму 4000,00грн. , №971 від 07.12.2004р. на суму 5000,00грн. та № 1040 від 04.01.2005р. на суму 7500,00грн. До того ж, відповідач зайво перерахував за термін листопад –грудень 2004р. суму 4521,00грн.
З огляду на викладене суд вважає заперечення відповідача обґрунтованими, а позовні вимоги в частині основного боргу такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, нараховані позивачем 1097,75грн. збитків від інфляції, 346,93грн. –3% річних та 1501,02грн. пені теж задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Позивач своїх вимог належним чином не обгрунтував.
За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити повністю, судові витрати віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України , господарський суд -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Рішення підписане суддею 03.11.2006р.
Суддя Т.М.Дубова