ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2008                                                                                   Справа № 4/472 

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)

суддів: Тищик І.В., Чоха Л.В. 

при секретарі судового засідання: Врона С.В.

представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Буського міжгосподарського комбікормового заводу, смт. Красне Буського району Львівської області, на рішення господарського суду Кіровоградської області від  01.02.08р. у справі №4/472

за позовом Буського міжгосподарського комбікормового заводу, смт. Красне Буського району Львівської області, 

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Куцівка Новгородківського району Кіровоградської області,

про стягнення 39485,18грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2007р. Буський міжгосподарський комбікормовий завод  (далі -Буський МКЗ) звернувся до  господарського суду Дніпропетровської області  з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 36601,60грн. набутих без достатніх правових підстав, 2883,58грн. -3% річних.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.02.08р. (суддя Хилько Ю.І.) по справі №4/472 в позові відмовлено повністю. Рішення суду обґрунтовано тим, що в результаті розгляду справи не підтверджено факт набуття відповідачем майна за рахунок позивача без достатньої правової підстави, не виникли зобов'язання по поверненню такого майна, не може мати місце і кореспондуюче такому зобов'язанню право позивача вимагати повернення грошових коштів  в розмірі 36 601грн. 60коп. та 2883грн. 58коп. 3-х процентів річних.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.02.08р. у справі №4/472 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 36601,60грн. набутих без достатніх правових підстав та 2883,58грн. -3% річних.

Скаржник посилається на прийняття судом рішення за відсутністю представника позивача незважаючи на телеграму-клопотання про відкладення розгляду справи, на порушення судом ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, на відсутність належної правової оцінки судом виконання договору №1/17 купівлі-продажу жмиху соняшника від 17.04.2004р. та накладної №01/08 від 08.05.2004р. на загальну вартість товару 12398,40грн.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, оскільки позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи; накладна №01/08 відноситься до договору №01/08, а за договором №1/17 була несплата позивачем грошових коштів за поставлений товар.

Представник позивача в судові засідання не з'явився, про час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином (а.с. 94, 109).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

17 квітня 2004 року у м.Кривий Ріг сторони уклали договір купівлі-продажу №1/17, відповідно до умов якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1(Продавець) зобов'язується передати у власність Буського міжгосподарського комбікормового заводу (Покупець) товар - жмих соняшника у кількості 18,43т за ціною 660грн. за тону, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах зазначеного договору. Ціна договору складає 12163,80грн. з урахуванням ПДВ  (а.с.15).

Згідно накладної №01/08 від 08.05.2004р. відповідачем проведено поставку товару на загальну суму 12 398грн. 40коп.

Позивачем проведена оплата грошовими коштами на розрахунковий рахунок відповідача в період з 01.06.2004р. по 17.11.2004р. на загальну суму 49000грн. (а.с.18-24).

На думку позивача, поставку за накладною №01/08 здійснено в рахунок перерахованої суми 49000грн., тобто, за твердженням позивача він надлишково сплатив відповідачу 36 601грн. 60коп., які мають статус безпідставно набутого майна.

Проведення господарських операцій та проведення розрахунків за отриманий товар між сторонами спору вже було предметом судового розгляду.

Так, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, що за договором №1 від 07.09.2006р. про заміну кредитора є новим кредитором Буського МКЗ за договором №1/17 від 17.04.2004р., подала до господарського суду Львівської області позов про стягнення боргу з Буського МКЗ за договором №1/17 від 17.04.2004р. в сумі 29193,12грн. за поставлений товар. Позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 по справі №4/1984-26/332 було задоволено в частині стягнення основного боргу 12163,80грн. (рішення господарського суду Львівської області від 30.11.2006 p., постанова Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2007p., постанова Вищого господарського суду України від 18.07.2007р., ухвала Верховного Суду України від 27.09.2007р.).

В постанові Вищого господарського суду України від 18.07.2007р.  зазначено, що по накладній №1/17 від 17.04.2004р. по довіреності ЯЗТ №248650 (через представника Павлик М.Й.) Буський МКЗ отримав продукцію на суму 12163,80грн., 17.04.2004р. виставлено рахунок №1/17, однак, оплата за поставку товару 17.04.2004 р. Буським МКЗ не здійснена. Суд дійшов висновку, що сума боргу в розмірі 12163,80грн. доведена.

Ухвалою Верховного Суду України від 27.09.2007р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.07.2007р. у справі № 4/1984-26/332. Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

З встановлених вказаними судовими інстанціями фактів та правовідносин вбачається, що господарські операції між учасниками спору проводились за декількома договорами, а в результаті виконання умов цих договорів у сторін виникали певні права та обов'язки. Зокрема, поставка 17220 кг жмиху на суму 12398грн. 40коп. проводилась по накладній №01/08 від 08.05.2004р. і проведення цієї операції не має будь-якого відношення до виконання умов договору №1/17 від 17.04.2004р. Натомість, поставка жмиху соняшника за накладною №1/17 від 17.04.2004р. проводилась саме на виконання умов договору №1/17 від 17.04.2004р. з використанням рахунку №1/17 від 17.04.2004р., оскільки зазначені документи співпадають датами здійснення операцій, а також містять однакові дані у графах: найменування товару, кількість, ціна за одиницю, загальна ціна товару.

В платіжних дорученнях (а.с.18-24), на які посилається позивач, в графі “Призначення платежу” зазначено, що грошові кошти перераховуються  згідно рахунку №01/08 від 20.08.2004p., рахунку №01/08 від 17.07.2004р., рахунку №01/08 від 08.05.2004р., а не договору №1/17 чи рахунку 1/17 від 17.04.2004р.

Також слід зауважити, що аналогічні платіжні доручення зазначені і в апеляційній скарзі Буського МКЗ (а.с.59-60) , яку подано по справі №4/1956-6/308, де предметом спору був договір № 01/06 від 02.06.2004р.

Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави викладені в ст.1212 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі аналізу статей 175, 193, 265 Господарського кодексу України, статей 11, 261, 525, 526, 639, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, норм Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, матеріалів справи, господарський суд першої інстанції залишив позовні вимоги без задоволення.

Щодо посилання скаржника на порушення господарським судом  першої інстанції норм процесуального права в частині прийняття рішення за відсутністю позивача, то колегія суддів ці доводи вважає безпідставними.

Так, господарський суд Кіровоградської області 19.12.2007р. виніс ухвалу про порушення провадження у справі №4/472 та призначення судового засідання з розгляду справи на 21.01.2008р. о 10год. 00хвил. Буський МКЗ 18.01.2008р. надіслав до господарського суду телеграму з клопотанням відкласти розгляд справи №4/472 (а.с.39). В судовому засіданні 21.01.2008р. господарський суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 01.02.2008р. о 15год.00хвил. Про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином (поштове відправлення вручене 28.01.2008р., а.с.66). В подальшому, позивачем 31.01.2008р. подано клопотання про уточнення позовних вимог та залучення до участі у справі іншого відповідача, де Буський МКЗ просить господарський суд продовжити розгляд справи по суті відповідно до ч.3 ст.17 Господарського процесуального кодексу України  (а.с.67). Як зазначено в рішенні суду від 01.02.2008р. та фактично клопотання позивача задоволено, розгляд справи по суті продовжено. Клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи в судовому засіданні, призначеному на 01.02.2008р., в матеріалах справи відсутнє.

Щодо клопотання позивача про залучення до участі у справі іншого відповідача, а саме, фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, то господарський суд цілком вірно не знайшов підстав для задоволення цього клопотання, оскільки договірні відносини між позивачем та підприємцем ОСОБА_2 відсутні, перерахування грошових коштів здійснювалось на рахунок підприємця ОСОБА_1, за умовами договору про заміну кредитора від 07.09.2006р. підприємцю ОСОБА_2 надано тільки право вимоги на одержання від Буського МКЗ суми заборгованості за поставлений жмих соняшника згідно договору купівлі-продажу №1/17 від 17.04.2004р.

Проте, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.02.2008р. по справі №4/472 та припинення провадження у справі в зв'язку з наступним.

Згідно із статтею 1 та частиною першою статті 21 Господарського процесуального кодексу України  сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути юридичні особи та фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а також у випадках, передбачених законодавчими актами України, - фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно пункту 6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Матеріали справи №4/472 містять довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АБ №711060 де зазначено, що 08.01.2008р. згідно запису 5 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 за її  рішенням (а.с.35).

У разі, якщо після порушення провадження у справі буде встановлено, що підприємство-відповідач ліквідоване господарський суд припиняє провадження у справі відповідно до пункту 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п.6 ст.80, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                      

                                               ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Буського міжгосподарського комбікормового заводу, смт. Красне Буського району Львівської області  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від  01.02.08р. у справі №4/472 скасувати.

Провадження у справі №4/472 за позовом  Буського міжгосподарського комбікормового заводу, смт. Красне Буського району Львівської області, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Куцівка Новгородківського району Кіровоградської області, про стягнення 39485,18грн. припинити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.