ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-20/2623-2012 15.05.12
За позовом Корпорації «Артеріум»
До Акціонерного товариства закритого типу «Українська незалежна ТВ -
корпорація»
Про визнання інформації неточною, неповною та такою, що завдає шкоди діловій
репутації позивача, спонукання спростувати недостовірну інформацію
Суддя Палій В.В.
Представники :
Від позивача ОСОБА_1- предст. (дов. від 25.03.2012р.)
Від відповідача ОСОБА_2- предст. (дов. від 09.07.2010р.)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Корпорація «Артеріум» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Українська незалежна ТВ - корпорація»про визнання неповною, неточною та такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформації, яка розповсюджена на телеканалі «Інтер»в телепрограмі «Подробности»(час виходу 14.07.2011р. о 20:00, сюжет на 29 хв. 36 сек. про проблему фальсифікації лікарських засобів в Україні) та «Подробности недели»(час виходу 17.07.2011р. о 20:00, сюжет на 47 хв. 40 сек. про проблему фальсифікації лікарських засобів в Україні) та мережі Інтернет на сайті з посиланням http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/14/1677.html, http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/17/1685.html; спонукання відповідача спростувати поширену ним неповну, неточну та таку, що завдає шкоди діловій репутації позивача, інформацію на телеканалі «Інтер»в програмі «Подробности»(час виходу 20:00) та «Подробности недели»(час виходу 20:00) в сюжетах тієї ж тривалості, що і оскаржувані сюжети, та мережі Інтернет на сайті з посиланнями http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/14/1677.html,http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/17/1685.html в найближчих програмах «Подробности»та http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/14/1677.html,http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/17/1685.html з дати постановлення рішення суду (текст спростування узгодити з позивачем).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач поширив про позивача неповну, неточну інформацію, яка порочить ділову репутацію та завдає шкоди діловій репутації позивача в громадській думці, думці партнерів, споживачів, з точки зору дотримання законів, загальновизнаних правил співжиття, принципів людської моралі та ставить під сумнів якість лікарських засобів, їх захищеність, що реалізуються під комерційним (фірмовим) найменуванням UM».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2012р. справа прийнята до провадження суддею Палієм В.В., присвоєно справі №5011-20/2623-2012, розгляд справи призначено на 20.03.2012р.
20.03.2012р. судом одержано клопотання від позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням представника за межі м. Києва. До клопотання додано докази на підтвердження перебування представника позивача у відрядженні з 18.03.2012р. по 21.03.2012р.
У судовому засіданні 20.03.2012р. представник відповідача звернувся до суду із письмовим клопотанням про долучення до матеріалів справи документів, які витребовувались у відповідача ухвалою суду.
Надані представником відповідача документи за резолюцією судді долучені судом до матеріалів справи та передані для подальшої реєстрації до канцелярії суду.
Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження у справі №5011-20/2623-2012 на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, так як при перегляді диску, що надійшов від позивача із копією позовної заяви, відповідачем було встановлено, що відповідач у програмі «Подробности»14.07.2011р. та 17.07.2011р. не поширював будь-яку інформацію про позивача.
У судовому засіданні 20.03.2012р. судом задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з наведеним, розгляд справи 20.03.2012р. відкладено.
У судовому засіданні 27.03.2012р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи документів, які вимагались ухвалою суду.
Клопотання судом задоволено.
У судовому засіданні 27.03.2012р. судом оголошено перерву до 04.04.2012р.
У судовому засіданні 04.04.2012р. судом здійснено перегляд запису на диску, що доданий позивачем до позовної заяви у якості доказу.
Після перегляду судом зазначеного запису з програмами «Подробности»та «Подробности недели»та встановлення судом, що згідно переглянутого запису продукція під комерційним (фірмовим) найменуванням »була продемонстрована у вказаних програмах, судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України та оголошено, що справа підлягає розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Для надання можливості відповідачу підготувати відзив по суті заявлених позовних вимог, у судовому засіданні 04.04.2012р. судом оголошено перерву до 10.04.2012р.
У судовому засіданні 10.04.2012р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що відповідач не є власником Інтернет сайту podrobnosti.ua. Позивачем у позові не зазначено, яка саме негативна інформація щодо нього була поширена відповідачем та є недостовірною. Чинним законодавством не передбачено відповідальності за підтекст розповсюджених відомостей чи за враження, яке може скластись внаслідок розповсюдження відомостей, тим паче, що така думка є суб'єктивним поглядом позивача на подію, що висвітлювалась тележурналістом каналу. В усних поясненнях представником відповідача зазначено, що наданий позивачем запис не є належним доказом, так як не є оригіналом запису з ефіру відповідача, а з приводу збереження оригіналу запису ефіру передач позивач до відповідача протягом 14 днів з дня виходу таких передач в ефір не звертався.
У судовому засіданні 10.04.2012р. судом оголошено перерву до 17.04.2012р.
12.04.2012р. судом одержано від відповідача лист від 11.04.2012р. за підписом заступника голови правління відповідача, на підтвердження того, що Інтернет сайт podrobnosti.ua не обліковується на балансі відповідача. Крім того, у листі повідомляється про відсутність можливості надати оригінал запису ефірів передач «Подробности»та «Подробности недели», так як позивач у строк 14 днів не звертався до відповідача з приводу збереження записів ефірів передач.
13.04.2012р. судом одержано від позивача письмові пояснення на відзив відповідача, у яких позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
13.04.2012р. судом одержано від позивача клопотання про участь у справі для дачі пояснень керівника служби з розвитку безрецептурної групи препаратів Корпорації «Артеріум»- ОСОБА_3, яка побачила трансляцію 14 та 17 липня 2011р. на телеканалі «Інтер»в програмі «Подробности»та «Подробности недели»сюжетів з інформацією про проблему фальсифікації лікарських засобів в Україні з кадром з груповими упаковками лікарських засобів з нанесеним комерційним (фірмовим) найменуванням ERIUM»та повідомила про це керівництво позивача.
13.04.2012р. судом одержано клопотання від позивача про витребування у ТОВ «Інтерактивний маркетинг»вихідних матеріалів (записів) відеосюжетів з програмами «Подробности»(час виходу 14.07.2011р. о 20:00, сюжет на 29 хв. 36 сек. про проблему фальсифікації лікарських засобів в Україні) та «Подробности недели»(час виходу 17.07.2011р. о 20:00, сюжет на 47 хв. 40 сек. про проблему фальсифікації лікарських засобів в Україні), які отримані останнім для розміщення на сайті http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/17/1685.html.
Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. від 17.04.2012р. справу №5011-20/2623-2012 передано для розгляду судді Блажівській О.Є., у зв'язку з перебуванням судді Палія В.В. у відпустці та з метою дотримання процесуальних строків.
Ухвалою від 17.04.2012р. суддя Блажівська О.Є. прийняла справу №5011-20/2623-2012до свого провадження, розгляд справи призначено на 25.04.2012р.
Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. від 18.04.2012р. справу №5011-20/2623-2012 передано для розгляду судді Палію В.В., у зв'язку з виходом останнього із відпустки.
За наведених обставин, 25.04.2012р. розгляд справи №5011-20/2623-2012 здійснюється суддею Палієм В.В.
У судовому засіданні 25.04.2012р. судом відмовлено у задоволенні клопотань позивача від 13.04.2012р., оскільки за відсутності доказів протилежного, суд вважає наданий позивачем у якості доказу запис відеосюжетів з програмами «Подробности»та «Подробности недели»на диску належним доказом по справі. Відповідно, задоволення клопотань позивача від 13.04.2012р. є недоцільним.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи 25.04.2012р. відкладено.
У судовому засіданні 15.05.2012р. представник позивача в усних поясненнях просив суд позовні вимоги задовольнити, представник відповідача просив суд у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно позовної заяви, 14.07.20011р. та 17.07.2011р. на телеканалі «Інтер», що належить АТЗТ «Українська незалежна ТВ -корпорація»здійснювалась трансляція програм «Подробности»(час виходу о 20:00) та «Подробности недели»(час виходу 20:00), які містять сюжети з інформацією про проблему фальсифікації лікарських засобів в Україні. Також відеоролики з наведеними програмами викладені на сайті з посиланнями http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/14/1677.html,http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/17/1685.html.
У сюжеті, що вийшов у програмі 14.07.2011р. при викладенні інформації щодо фальсифікації лікарських засобів в Україні після інтерв'ю з працівником аптеки продемонстровано групові упаковки лікарських засобів з нанесеним комерційним (фірмовим) найменуванням «ARTERIUM», належного Корпорації «Артеріум», в контексті фальсифікації лікарських засобів.
У сюжеті, що вийшов у програмі 17.07.2011р. при викладенні інформації щодо фальсифікації лікарських засобів в Україні після інтерв'ю з начальником прес-служби МВС у Київській області продемонстровано той же кадр з груповими упаковками лікарських засобів з нанесеним комерційним (фірмовим) найменуванням «ARTERIUM», належного Корпорації «Артеріум», в контексті фальсифікації лікарських засобів.
Позивач вважає, що із викладеної у сюжетах інформації вбачається, що лікарські засоби, які реалізуються Корпорацією «Артеріум»під комерційним (фірмовим) найменуванням «ARTERIUM», в великих обсягах є фальсифікованими, придбання та споживання яких створює загрозу для життя і здоров'я споживачів, а відтак є ризикованим і сюжет спонукає до відмови споживачів від придбання лікарських засобів в упаковках з нанесенням комерційного (фірмового) найменування «ARTERIUM». Отже, позивач вважає, що вказані сюжети були спрямовані на дискредитацію лікарських засобів, що реалізуються останньою під комерційним (фірмовим) найменуванням «ARTERIUM», оскільки поєднання звукового та візуального викладення інформації, застосованого у сюжетах, могло або може зумовити появу у глядачів (споживачів такої інформації) суб'єктивного враження щодо фальсифікації в основному лікарських засобів, з нанесеним комерційним (фірмовим) найменуванням «ARTERIUM». Зазначені сюжети несуть інформацію щодо характеристик товару, що реалізується позивачем, зокрема, його незахищеності, що сприяє фальсифікації цього товару у великих обсягах, несуть інформацію, що вказує саме на позивача, зокрема, його фірмове найменування «ARTERIUM», а тому порушують ділову репутацію Корпорації «Артеріум»та несуть негативний зміст для позивача. Проте, на думку позивача, відповідач поширив про позивача неповну, неточну інформацію, яка порочить ділову репутацію та завдає шкоди діловій репутації позивача в громадській думці, думці партнерів, споживачів, з точки зору дотримання законів, загальновизнаних правил співжиття, принципів людської моралі та ставить під сумнів якість лікарських засобів, їх захищеність, що реалізуються під комерційним (фірмовим) найменуванням «ARTERIUM».
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд визнати неповною, неточною та такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, яка розповсюджена на телеканалі «Інтер»в телепрограмі «Подробности»(час виходу 14.07.2011р. о 20:00, сюжет на 29 хв. 36 сек. про проблему фальсифікації лікарських засобів в Україні) та «Подробности недели»(час виходу 17.07.2011р. о 20:00, сюжет на 47 хв. 40 сек. про проблему фальсифікації лікарських засобів в Україні) та мережі Інтернет на сайті з посиланням http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/14/1677.html,http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/17/1685.html; спонукати відповідача спростувати поширену ним неповну, неточну та таку, що завдає шкоди діловій репутації позивача, інформацію на телеканалі «Інтер»в програмі «Подробности»(час виходу 20:00) та «Подробности недели»(час виходу 20:00) в сюжетах тієї ж тривалості, що і оскаржувані сюжети, та мережі Інтернет на сайті з посиланнями http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/14/1677.html,http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/17/1685.html в найближчих програмах «Подробности»та http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/14/1677.html,http:/podrobnosti.ua/videoarchive/2011/07/17/1685.html з дати постановлення рішення суду (текст спростування узгодити з позивачем).
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що відповідач не є власником Інтернет сайту podrobnosti.ua. Позивачем у позові не зазначено, яка саме негативна інформація щодо нього була поширена відповідачем та є недостовірною. Чинним законодавством не передбачено відповідальності за підтекст розповсюджених відомостей чи за враження, яке може скластись внаслідок розповсюдження відомостей, тим паче, що така думка є суб'єктивним поглядом позивача на подію, що висвітлювалась тележурналістом каналу. В усних поясненнях представником відповідача зазначено, що наданий позивачем запис не є належним доказом, так як не є оригіналом запису з ефіру відповідача, а з приводу збереження оригіналу запису ефіру передач позивач до відповідача протягом 14 днів з дня виходу таких передач в ефір не звертався.
Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, відповідно, відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.
Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.
Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті права, які можуть їй належати, і це право підлягає захисту в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі ділова репутація; ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту про поширення інформації, що шкодить його діловій репутації.
Згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію»інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію»ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Згідно ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо), і, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Поняття ділової репутації визначено у Законі України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до статті 2 якого під діловою репутацією слід розуміти сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.
Ділова репутація має грошовий еквівалент у формі гудвіл, який згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є нематеріальним активом, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.
Гудвіл як нематеріальний актив підлягає бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 № 499/3792. Тому приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.
Крім цього, у п. 8 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію»зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією. Згідно з ч.3 статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. З цього випливає, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 ЦК України.
Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»при розгляд справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Позивачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження поширення відповідачем інформації про фальсифікацію лікарських засобів, які випускаються в упаковках з нанесеним комерційним (фірмовим) найменуванням «ARTERIUM», що належить Корпорації «Артеріум». Відповідачем не надано суду доказів того, що 14.07.20011р. та 17.07.2011р. на телеканалі «Інтер», під час трансляції програм «Подробности»(час виходу о 20:00) та «Подробности недели»(час виходу 20:00) було поширено іншу інформацію, ніж та, яка міститься на наданому позивачем запису, тобто, не надано доказів того, що зміст даних передач був іншим, ніж зазначає позивач, з посиланням на відповідний запис телепередач.
Відповідно до ч. 2 ст. 302 Цивільного кодексу України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Для правильного вирішення спору важливим є з'ясування того, чи було розміщено відповідачем негативну інформацію саме про позивача та чи є така інформація негативною.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо), і, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Проте, проаналізувавши поширену відповідачем інформацію, суд приходить до висновку, що така інформація не стосується безпосередньо позивача, здійснення останнім господарської (підприємницької) діяльності. Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби»фальсифікований лікарський засіб -це лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України. Таким чином, у інформації, що містилась у телепрограмах «Подробности»та «Подробности недели», відповідачем поширено відомості про незаконну діяльність третіх осіб, які здійснюють виробництво фальсифікованих лікарських засобів в упаковках із зазначенням комерційних (фірмових) найменувань або назв підприємств, що випускають оригінальну продукцію. Поширена інформацію направлена не на дискредитацію позивача, як суб'єкта господарювання, а на попередження споживачів про наявність на ринку лікарських засобів фальсифікованої продукції (виробництво якої здійснено не позивачем, а третіми особами), з метою привернути увагу споживачів до продукції, яку останні придбавають.
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконання.
За відсутності підстав вважати, що відповідачем у програмах «Подробности»та «Подробности недели»поширено негативну інформацію безпосередньо про позивача або про його господарську (підприємницьку) діяльність, відсутні підстави вважати, що поширена інформація є неповною, неточною та такою, яка порочить ділову репутацію та завдає шкоди діловій репутації позивача. За наведених обставин, підстави для задоволенні позовних вимог -відсутні.
При цьому, суд також враховує, що матеріали справи не містять доказів того, що власником сайту podrobnosti.ua є відповідач та доказів на підтвердження того, що саме відповідачем було поширено на даному сайті інформацію, яку згідно позовних вимог позивач вважає неповною, неточною та такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача, відповідно, такою, що підлягає спростуванню.
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог, судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя В.В. Палій