ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" травня 2012 р. Справа № 25-29/17-2469-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоУліцького А.М.,
суддів:Мачульського Г.М., Полянського А.Г.
розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора Одеської області
на постановувід 01.03.12 Одеського апеляційного господарського суду
у справі№25-29/17-2469-2011
господарського судуОдеської області
за позовомПершого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Модуль"
третя особаГоловне управління Держкомзему в Одеській області Державного комітету України із земельних ресурсів
прозобов'язання звільнити земельну ділянку
за участю представників сторін
від позивача:у засідання не прибули
від відповідача:ОСОБА_4, дов.
від третьої особи:у засідання не прибули
від ГПУ:Громадський С.О., посв.
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник прокурора Малиновського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль", за участю в якості третьої особи Головного управління Держкомзему в Одеській області Державного комітету України із земельних ресурсів, про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянкою у м. Одеса по вул. Стовбова, 17 загальною площею 0,3384 га (з урахуванням уточнення).
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність обставин самовільного зайняття спірної земельної ділянки з огляду на обставини придбання ним розташованих на цій ділянці об'єктів нерухомого майна та вжиття заходів щодо оформлення відповідних прав на земельну ділянку для їх експлуатації.
Рішенням від 13.01.12 господарський суд Одеської області (колегія суддів у складі: Малярчук І.А. -головуючий, Щавинська Ю.М., Петров В.С.) позов задовольнив з огляду на використання відповідачем спірної земельної ділянки без правоустановчих документів, зазначивши про відсутність дослідження обставин наявності самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.
Постановою від 01.03.12 Одеський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Туренко В.Б. -головуючий, Бандура Л.І., Поліщук Л.В.) рішення суду першої інстанції скасував, а в позові відмовив, визнавши його недоведеним.
Ухвалою від 19.04.12 Вищий господарський суд України прийняв до провадження касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень ст. 377 ЦК України, ст.ст. 116, 125, 126, 152 ЗК України, а також залишення ним поза увагою предмету позову -використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись з позовом у даній справі в інтересах держави в особі Одеської міської ради, прокурор заявив вимоги про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку в м. Одеса по вул. Стовбова, 17 загальною площею 0,3384 га (з урахуванням уточнення).
Відповідний спосіб захисту права передбачений ст. 212 Земельного кодексу України, згідно з якою самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Поняття самовільного зайняття земельних ділянок визначено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (в редакції на момент вирішення спору) як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як вказано в рішенні суду першої інстанції, за доводами прокурора, відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 0,4569 га, що визначено в 2011 році ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в технічному звіті по використанню геодезичної зйомки земельної ділянки у м. Одеса по вул. Стовпова, 17, у тому числі земельну ділянку під складом та насосною площею 0,1183 га та земельну ділянку, що використовується відповідачем під ринок, на якій відсутні капітальні будівлі, площею 0,3384 га. Факт використання вказаних земельних ділянок встановлений судом, зокрема на підставі наданих відповідачем доказів щодо сплати земельного податку, дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг тощо, та відповідачем не заперечується.
Задовольняючи заявлені прокурором позовні вимоги, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України та виходив з використання відповідачем земельної ділянки площею 0,3384 га без належного оформлення документів на користування нею, що підтверджується наданими сторонами доказами та не заперечується відповідачем, який посилається на обставини неможливості оформлення ним відповідних прав, не зважаючи на вчинення відповідних дій.
При цьому суд у своєму рішенні зазначив, що ним не досліджувались та не встановлювались обставини наявності самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, оскільки прокурором обґрунтовувались позовні вимоги відсутністю у відповідача правоустановчих документів на землекористування.
Однак з огляду на те, що при зверненні з позовом у даній справі прокурором заявлено вимоги саме про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, при вирішенні такого спору суттєвим є дослідження обставин, передбачених ст. 212 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", від встановлення яких суд першої інстанції безпідставно ухилився.
Також суд першої інстанції залишив поза увагою роз'яснення, надані в п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", згідно з якими у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Врахувавши викладене, суд апеляційної інстанції встановив, що у 1967 році Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення №298, згідно з яким Одеському заводу пресів відведено земельну ділянку загальною площею 1,4 га по вул. Стовповій, 17-17 для забудови об'єктів виробничого та допоміжного призначення. На вказаній земельній ділянці Одеський завод пресів побудував гуртожитки, їдальню, інженерний корпус та інші об'єкти, в тому числі склад товарів народного споживання (склад ТНС).
За договором №01-А/95 від 10.02.95 ВАТ "Пресмаш" (правонаступник Одеського заводу пресів) передав ТОВ "Золотий будинок" в оренду строком до 31.12.05 склад ТНС (у тому числі криті та відкриті майданчики), що перебував на балансі ВАТ "Пресмаш" та мав поштову адресу: м. Одеса, вул. Стовпова, 17.
ТОВ "Компанія "Золотий будинок" звернулось 27.02.97 до Одеської міської ради для отримання дозволу на розробку проекту продовольчого міні-ринку на відкритому складському майданчику орендованого складу ТНС. Листом №1172/4 від 03.04.97 Виконавчий комітет Одеської міської ради повідомив ТОВ "Компанія "Золотий будинок" про надання згоди на розробку техніко-економічного рішення (ТЕР) розміщення міні-ринку по вул. Стовповій, 17 із зазначенням, що ділянка міні-ринку належала ВАТ "Пресмаш" та експлуатувалася як відкритий складський майданчик. У процесі проектування ТОВ "Компанія "Золотий будинок" отримало всі необхідні висновки.
Листом №1245 від 22.10.97 ВАТ "Пресмаш" надало погодження на тимчасове (на строк дії договору оренди складу ТНС) вилучення частки (0,3715 га) земельної ділянки, зайнятої складом ТНС, та передачу її Компанії "Золотий будинок" для забудови міні-ринку на відкритому складському майданчику складу ТНС. У зв'язку з цим на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №821 від 20.12.97 з ТОВ "Компанія "Золотий будинок" укладено договір №98 від 12.08.98 оренди земельної ділянки площею 3715 м2 в межах складу ТНС для будування та подальшої експлуатації міні-ринку терміном до 31.12.05.
На замовлення ТОВ "Компанія "Золотий будинок" розроблений проект оптового продовольчого міні-ринку, узгоджений висновком Головного управління архітектури і містобудування 722/98 за №1809 від 29.07.98, а інспекція ДАБК надала дозвіл №421/98 на виконання робіт по забудові міні-ринку. Завершений будівництвом об'єкт - оптовий продовольчий міні-ринок "Стовповий" прийнятий в експлуатацію в установленому законом порядку, про що складений акт державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту до експлуатації від 31.08.98, затверджений розпорядженням Іллічівської районної адміністрації м. Одеси №897 від 07.09.98. У відповідності до п. 4 вказаного акту об'єкт має площу 0,3715 га, яка розрахована на 120 контейнерних місць.
Тобто суд апеляційної інстанції встановив обставини створення продовольчого міні-ринку "Стовповий" у відповідності до приписів чинного на той час законодавства та з отриманням усіх необхідних дозвільних документів.
ВАТ "Пресмаш" 18.04.01 з метою подальшого продажу оформило свідоцтво про право власності на склад ТНС, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення від 11.04.01, з визначенням адреси цього об'єкту -вул. Стовпова, 17-а.
Протоколом №11 від 24.10.01 до договору оренди №01-А/95 від 10.02.95 за домовленістю сторін припинена дія цього договору з 31.10.01.
У подальшому ВАТ "Пресмаш" за договором купівлі-продажу нерухомого майна та споруд №01-11/2001 від 09.11.01 продало ТОВ "Модуль" нерухоме майно (склад товарів народного споживання по вул. Стовпова, 17-а у м. Одеса), до складу якого включено споруди: огорожу до будівлі "Прессервіс" (нині склад ТНС) довжиною 152 м; покриття території майданчика бетонованими плитами (відкритого складського майданчика, прилеглого до складу товарів народного споживання з боку вул. Остапа Вишні) загальною площею 3715 м2; інженерна споруда для очищення зливових та талих вод, розташована на відкритому майданчику, прилеглому до складу товарів народного споживання з боку вул. Остапа Вишні. У п. 1.2 цього договору вказано, що нерухоме майно та споруди розташовані на земельній ділянці, відведеній ВАТ "Пресмаш" за рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №298 від 25.04.97.
ТОВ "Компанія "Золотий будинок" також уклало з ТОВ "Модуль" договір купівлі-продажу споруд №02-12/2001 від 05.12.01, за яким відповідач придбав споруду -тимчасовий оптовий продовольчий міні-ринок "Стовповий", розташований за адресою м. Одеса, вул. Стовпова, 17, до складу якої включено: навіс по фасаду з боку вул. Стовпової, громадський туалет, приміщення охорони, майданчик павільйону (буфету) площею 46,8 м2 з комунікаціями, каналізація та водовідведення, електротехнічне забезпечення.
Судом апеляційної інстанції відхилено доводи прокурора про те, що постановою Вищого господарського суду України від 24.11.10 у справі №12-30/321-07-8808 відмовлено в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Модуль" про визнання права власності на об'єкти нерухомості, оскільки судом у цій справі відмовлено ТОВ "Модуль" у визнанні права власності відповідно до приписів ст. 392 ЦК України, а не у визнанні дійсності правовстановлюючих документів на майно, зокрема договорів купівлі-продажу від 09.11.01 і від 05.12.01.
Отже, названі договори купівлі-продажу в судовому порядку не визнані недійсними. А після їх виконання ТОВ "Модуль" у 2001 році стало власником складу ТНС по вул. Стовпна, 17-а у м. Одеса, який складається з приміщень складу та огородженого покриття відкритого складського майданчика цього складу, що примикає до приміщень складу з боку вул. Остапа Вишні, загальною площею 3715 м2 з інженерними спорудами та майна оптового продовольчого міні-ринку "Стовповий", розташованого на вказаному складському майданчику. Право власності на нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав та технічним паспортом, на якому зображені всі належні ТОВ "Модуль" об'єкти, у тому числі ті, що розташовані на спірній земельній ділянці: мостіння відкритого складського майданчика, інженерна споруда для очистки зливових та талих вод, бетонна огорожа складу, а також тимчасові забудови міні-ринку.
У зв'язку з такими обставинами ТОВ "Модуль", ВАТ "Пресмаш" та ТОВ "Золотий будинок" неодноразово протягом кількох років звертались до Одеської міської ради з приводу переоформлення на відповідача земельної ділянки ринку, а ТОВ "Модуль" двічі замовляло розробку необхідної технічної документації, яка надавалась Управлінню земельних ресурсів м. Одеси. Зокрема, у серпні 2007 року відповідач та Управління земельних ресурсів узгодили текст договору оренди земельної ділянки ринку з метою розробки та надання до міської ради проекту рішення про переоформлення на ТОВ "Модуль" земельної ділянки, а листом №01-18/3140-08 від 18.12.07 вказане управління повідомило відповідача, що до остаточного вирішення всіх судових спорів з іншими суб'єктами підприємницької діяльності справа по переоформленню земельної ділянки ринку на ТОВ "Модуль" призупинена.
Прокурором площа самовільно зайнятої земельної ділянки, що використовується під ринок, на якій не розташовані капітальні будівлі, визначена в розмірі 0,3384 га. Але суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначив, що продовольчий міні-ринок складається не тільки з капітальних будівель, до його складу також входять навіси, мостіння, резервуар, огорожа, контейнери. Вказане зауваження суду є слушним з огляду на положення Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.02 №57/188/84/105, яким визначено поняття ринку, порядок його організації та функціонування. Втім слід зауважити, що обставини дотримання вимог цих правил у роботі відповідного міні-ринку не є предметом даного спору. Обставини ж створення цього ринку з дотриманням вимог чинного на той момент законодавства прокурором та позивачем не спростовані.
Зважаючи на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст. 212 ЗК України, оскільки з виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки.
Одночасно суд апеляційної інстанції врахував, що відсутність факту самовільного зайняття ТОВ "Модуль" спірної земельної ділянки встановлено Одеським апеляційним господарським судом при розгляді справі №35-25/17-850-2011 за позовом першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ "Модуль", за участю в якості третьої особи Державного комітету України із земельних ресурсів Головного управління Держкомзему в Одеській області, про стягнення 379978,13 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. З висновками суду апеляційної інстанції в названій справі погодився Вищий господарський суд України у постанові від 08.11.11.
Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Викладені ж у касаційній скарзі доводи прокурора не підлягають врахуванню, зважаючи на вимоги ст. 1117 ГПК України, яка визначає межі перегляду справи в касаційній інстанції.
З огляду на викладене касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.12 у справі №25-29/17-2469-2011 господарського суду Одеської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий А.Уліцький
Судді Г.Мачульський
А.Полянський