ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 р. Справа № 32647/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів -Багрія В.М., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-

В С Т А Н О В И Л А :

23 червня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» за період з 01 січня 2008 року по 22 червня 2010 року та з 01 січня 2011 року по даний час та в подальшому.

Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2011 року у справі №2а-3182/11 заявлений позов задоволено частково.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі Тернопільської області, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно із ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.

Безспірно встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй Управлінням Пенсійного фонду України у Гусятинському районі Тернопільської області пенсії за віком.

Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни позивачу, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Однак, слід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що позивач пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулася з позовом лише 23 червня 2011 року та не надала доказів того, що нею був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги в частині виплат за період з 01 січня 2008 року по 22 грудня 2010 року включно слід залишити без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, в період з 23 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року за рішенням суду позивачу виплачувалось вказане підвищення до пенсії у належному розмірі.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Тобто, органи Пенсійного фонду України зобов'язані проводити нарахування та виплати відповідних періодичних платежів дітям війни до втрати ними такого права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_2 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни починаючи з 01 січня 2011 року.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі Тернопільської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч.4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі Тернопільської області - задоволити частково, а постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 08 липня 2011 року у справі №2а-3182/11 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» - задоволити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 01 січня 2008 року по 22 грудня 2010 року включно - залишити без розгляду.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гусятинському районі Тернопільської області нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на користь ОСОБА_2 починаючи з 01 січня 2011 року із врахуванням ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя О.М. Гінда