Справа № 4-1514/12

П О С Т А Н О В А

17 травня 2012 року Печерський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Фаркош Ю.А.,

при секретарі Павлишин В.І.,

за участю прокурора Бурдейни М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України та зобов»язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України.

В поданій скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ним до Генеральної прокуратури України подано скаргу щодо незгоди з притягненням до кримінальної відповідальності та необ»єктивного розгляду його попередніх звернень прокуратурою Сумської області.

Разом з тим, скаргу ОСОБА_1 Генеральною прокуратурою України супровідним листом від 19.03.2012 року перенаправлено прокурору Сумської області, у зв»язку з чим вважає, що ГПУ проявила незаконну бездіяльність.

Даний лист Генеральної прокуратури України від 19.03.2012 ОСОБА_1 теж вважає незаконним, оскільки розгляд його скарги вважає виключною прерогативою ГПУ.

В судове засідання заявник ОСОБА_1, який утримується в Cумському СІЗО Державної пенітенціарної служби України в Сумській області, не доставлявся, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується поштовими зворотними повідомленнями ( а.с.16-17).

Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнала, просила у задоволенні скарги відмовити, так як вважала доводи скарги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві. Заперечення по скарзі надала в письмовому вигляді, які долучені до матеріалів справи.

Суд, вислухавши думку прокурора, оглянувши матеріали наглядового провадження № 09/1-19273-07, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як регламентовано ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Таке право не може бути обмежене навіть у разі відсутності норм закону, які б передбачали можливість звернення особи до суду та розгляд відповідної скарги в порядку визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.

Зазначені конституційні положення є нормами прямої дії. Правовідносини, які виникли між суб'єктом звернення та Генеральною прокуратурою України за своєю природою є кримінально-правовими.

За таких обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України при перевірці його скарги підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують відповідний розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України направлено скаргу щодо незгоди з притягненням до кримінальної відповідальності та необ»єктивного розгляду його попередніх звернень прокуратурою Сумської області.

Подану скаргу Генеральною прокуратурою України зареєстровано 14.03.2012 за № 56428, однак супровідним листом від 19.03.2012 року за № 09/1-19273-07 направлено для розгляду, організації відповідної перевірки викладених у ній доводів та вжиття заходів прокурорського реагування у разі наявності для цього підстав -до прокурора Сумської області.

Одночасно, 19.03.2012 року ОСОБА_1 листом № 09/1-19273-07 повідомлено про направлення його скарги для організації перевірки прокурору Сумської області.

Такі дії Генеральної прокуратури України відповідають вимогам Закону України «Про прокуратуру»та положенням Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України за № 9-гн від 21 червня 2011 року.

Одночасно суд вважає за необхідне роз»яснити заявнику, що оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяв і повідомлень про злочини розглядаються у межах кримінального, а не адміністративного судочинства, то суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною і зобов»язувати його вчинити певні дії.

За таких обставин, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України та зобов»язання вчинити певні дії, слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст.94, 97, 236 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України та зобов»язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя