Справа № 2/0614/951/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2012 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Єнько Т.А.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось в Малинський районний суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 63815 гривень 17 копійок.

В судове засідання представник позивача не з'явилась, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач позов визнав частково, пояснивши, що він дійсно допустив заборгованість по кредиту, але вона повинна бути менша ніж заявлена позивачем сума, оскільки вона частково погашена за рахунок коштів, які надійшли від продажу заставленого автомобіля.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», яке в подальшому змінило свою назву на ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 10), та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ZRRWAN02000149 (а.с. 7-8), відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 70503 гривні 86 копійок на придбання та страхування автомобіля Деу Нексія 2006 року виробництва із сплатою коштів за користування кредитом в розмірі 16,08 % річних. Кредит надавався до 22.03.2014 року. Погашення кредиту повинно було здійснюватись шляхом щомісячної сплати коштів. Забезпеченням виконання умов кредитного договору була застава вищевказаного автомобіля, який був придбаний відповідачем (а.с. 47-49).

Вищевказаний договір свідчить про те, що між сторонами склались відносини з надання кредиту, які регулюються § 1 та §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно статей 1048 та 1050 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідач умови кредитного договору в повному обсязі не виконував і станом на 06.10.2010 року (а.с. 5 зворот) допустив заборгованість по кредиту в розмірі 45903 гривні 65 копійок, що складалась з поточної заборгованості по кредиту, простроченої заборгованості по кредиту, відсотків нарахованих на поточну заборгованість по кредиту, відсотків нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту, пені та комісії. Однак, як видно з пояснень відповідача, які він надав в судовому засіданні, та письмових пояснень представника позивача (а.с. 41-45) заставлений автомобіль був реалізований на підстав довіреності відповідача (а.с. 46). Від його реалізації банк отримав кошти в розмірі 25973 гривні, які 12.10.2010 року (а.с. 5 зворот) були направлені банком на погашення простроченої заборгованості по кредиту, відсотків, пені та комісії. Однак і після цього відповідач умови кредитного договору не виконував і згідно розрахунку його заборгованість становить 63815 гривень 17 копійок, яка складається з заборгованості по кредиту, відсотків нарахованих на поточну заборгованість по кредиту, відсотків, пені та комісії (а.с. 4-6).

У зв'язку з цим суд позов задовольняє та стягує з відповідача вищевказану заборгованість за кредитом.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на сплату судового збору та на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 179, 185, 192, 193, 196, 197, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 611, 1048, 1050 Цивільного кодексу України,-

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредиту в розмірі 63815 гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» понесені ним витрати на сплату судового збору у розмірі 638 гривень 15 копійок та витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: А. О. Тимошенко