Судове рішення #2270992
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 

 29 травня 2008 р.                                                                                   

№ 26/361-20/409 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:

І. Воліка,

 

 

Н. Дунаєвської, І. Плюшка,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні

 

касаційну  скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)  "Методична книга"

 

на постанову

від 20.03.2008

 

Київського апеляційного господарського суду

 

у справі

№ 26/361-20/409

 

за позовом

ТОВ "Методична книга"

 

до

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

 

про

визнання недійсним договору найму (оренди) № 2531 від 12.07.2006

 

В судове засідання прибули представники сторін:

 

позивача

Хоменко І.П. (дов. від 29.05.2008 № 29/05);

 

відповідача

ОСОБА_2(дов. від 29.05.2008 б/н)

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Методична книга" звернулося до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди (найму) нежитлового приміщення № 2527 від 12.07.2006, який укладений між сторонами у справі щодо приміщень, загальною площею 107,8 кв.м., що розташовані за адресою: 04071, вул. Ярославська, 30,                 м. Київ, мотивуючи позовні вимоги наступним.

12.07.2006 між ТОВ "Методична книга" (наймодавець), в особі представника товариства - Дорошенко Л.В., та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (наймачем) був укладений договір оренди, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає у платне тимчасове користування нежитлові приміщення (№ 15 в літері Б), загальною площею 107,8 кв.м., що розташовані за адресою: 04071,                  вул. Ярославська, 30, м. Київ, які належать ТОВ "Методична книга" на праві приватної власності.

12.07.2006 між відповідачем та ВАТ "АКБ "Престиж" був укладений договір суборенди нежитлового приміщення, площею 107,80 кв.м. (яка є предметом договору оренди), що розташоване за адресою: 04071, вул. Ярославська, 30 в м. Києві.

Пунктом 9.2. договору оренди передбачено, що відповідач сплачує позивачу за користування об'єктом оренди 635 грн. щомісячно буз врахування ПДВ.

Згідно з п. 4.1. договору суборенди відповідач отримує від суборендаря - АКБ "Престиж" за ті ж самі нежитлові приміщення суму у розмірі 15 402,50 грн.

Договір оренди був укладений зі сторони ТОВ „Методична книга” бухгалтером  товариства - Дорошенко Л.В. на підставі довіреності, посвідченої приватним

 

Доповідач: Волік І.М.

нотаріусом ОСОБА_4 за реєстром № 2527, з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, який в той же день укладав договір суборенди цього ж майна з ВАТ "АКБ "Престиж", з розміром орендної плати, яка майже в 20 разів перевищує розмір плати за договором оренди.

За даною довіреністю Дорошенко Л.В. було надано право представляти  інтереси позивача, які стосувались передачі за ціною і на умовах за її розсудом в найм нежитлового приміщення за вищевказаною адресою.

Згідно з ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України довірена особа зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Дорошенко Л.В. як представник позивача передала в оренду нежитлове приміщення за ціною, яка є значно нижчою за ринкову, що доводиться договором суборенди, експертним висновком АН "Благовест" та суперечить господарським інтересам позивача, який є суб'єктом господарювання, а тому має на меті отримання прибутку, що підтверджується укладенням договору суборенди № 25 за реальною ціною відповідно діючим ринковим цінам.

Таким чином, на думку позивача, доказом справедливої ринкової ціни               нежитлового приміщення, яке є предметом договору оренди, є ціна встановлена у договорі суборенди, а саме 15 402,50 грн., а отже, Дорошенко Л.В. своїми діями, занижуючи ціну договору оренди, зменшила валовий дохід ТОВ "Методична книга", що є порушенням податкового законодавства і привело до негативного соціально-економічного ефекту для позивача, у зв'язку з чим ТОВ "Методична книга" звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.07.2007 позовні вимоги задоволено, визнано недійсним договір найму (оренди) від 12.07.2006 № 2529.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2007 рішення господарського суду м. Києва від 16.07.2007 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

В ході нового розгляду справи рішенням господарського суду м. Києва від 25.12.2007 (суддя В. Палій), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 (колегія суддів: В. Корсак, П. Авдєєв,                Н. Коршун), відмовлено повністю у позові ТОВ "Методична книга" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 232 ЦК України договору найму (оренди) нежитлового приміщення від 12.07.2006 № 2529.

Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями,                    ТОВ "Методична книга" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Також судові рішення у справі оскаржені в касаційному порядку фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, зокрема, в частині покладення господарськими судами попередніх інстанцій на позивача судових витрат у справі, їх складу та розміру, посилаючись при цьому на порушення при прийнятті оскаржуваних судових рішень процесуальних норм права, однак, до прийняття постанови у справі відповідачем подана відмова від касаційної скарги, що прийнята судом.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга позивача підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 постанови Верховного Суду України “Про судове рішення” № 11 від 29.12.1976 (із змінами) рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального  законодавства  і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює  подібні  відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

З матеріалів справи вбачається, що фактичні обставини справи встановлені судом на підставі документів, які не є оригіналами та не містять жодних відміток про відповідність копії оригіналу. Також в процесуальних документах не згадується, що судами першої або апеляційної інстанції витребувалися та оглядалися оригінали документів, які є доказами по справі.

За таких обставин, відображені в рішенні та постанові обставини встановлені не на підставі достовірних доказів, що виключає обґрунтованість зазначених судових актів.

Оскільки касаційна інстанція позбавлена в силу вимог ст. 1117 ГПК України збирати нові докази, вирішувати питання про їх достовірність, встановлювати обставини справи, суд касаційної інстанції позбавлений можливості прийняти рішення по суті заявлених позовних вимог, а тому справа підлягає поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно забезпечити виконання вимог процесуального законодавства щодо оформлення доказів, витребувати оригінали документів в разі необхідності, застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та вирішити спір з врахуванням процесуальних прав сторін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Методична книга" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 та рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2007 у справі                                  № 26/361-20/409 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддя                                                                  І. Волік

Судді:                                                                                                Н. Дунаєвська

                                                                                                           І. Плюшко

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація