ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
22 травня 2008 р. |
№ 20/274д/07 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Грейц К.В., |
|
суддів: |
Глос О.І., Бакуліної С.В., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
ПП ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. |
|
у справі |
№20/274д/07 |
|
господарського суду |
Запорізької області |
|
за позовом |
ПП ОСОБА_1 |
|
до відповідача-1: |
ТОВ "ВС" |
|
до відповідача-2: |
ТОВ "Українські ювеліри" |
|
про |
визнання частково недійсним договору оренди |
у судовому засіданні взяли участь представники:
|
від позивача: |
не з'явився |
|
від відповідача-1: |
Денисенко Н.В. |
|
від відповідача-2: |
не з'явився |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.08.2007 р. у справі №20/274д/07 (суддя Гандюкова Л.П.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. (судді: Антонік С.Г., Юхименко О.В., Кагітіна Л.П.), у задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_1 до ТОВ "ВС", ТОВ "Українські ювеліри" про визнання частково недійсним договору оренди нежитлового приміщення відмовлено повністю.
У касаційній скарзі ПП ОСОБА_1 просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. у справі №20/274д/07, рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2007 р. та прийняти нове рішення, яким позов ПП ОСОБА_1 задовольнити, визнавши частково недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 20.11.2006 р. №10-07, укладений ТОВ "ВС" з ТОВ "Українські ювеліри", в частині передачі в оренду нежитлового приміщення площею 17,8 кв.м та поклавши на відповідачів судові витрати, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 777 Цивільного кодексу України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відповідно до ст. 777 Цивільного кодексу України має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди частини нежитлового приміщення площею 17,8 кв.м на новий строк.
Позивач та відповідач-2 не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВС” є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою м.Запоріжжя, бул.Центральний, 4.
05.12.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальність “ВС” та Приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди №79-06 на використання частини нежитлового приміщення згідно з викопіюванням площею 17,8 кв.м, для реалізації ювелірних виробів. Строк дії договору -до 31.12.2006 р. включно.
Листом від 10.11.2006р. №140 Товариство з обмеженою відповідальність “ВС” повідомило позивача, що у зв'язку з наміром використовувати приміщення у власній господарській діяльності, переукладення договору №79-06 від 05.12.2005 р., строк дії якого закінчується 31.12.2006 р., не передбачається.
Позивачу запропоновано в оренду частину нежитлового приміщення, розташовану в ТК “Центральний” (згідно з доданим викопіюванням) загальною площею 42,7 кв.м.
У зв'язку з недосягненням домовленості між сторонами, ТОВ "ВС" листом від 26.12.2006 р. №166 нагадало позивачу про необхідність згідно з п. 8.1 договору звільнити орендоване приміщення протягом трьох днів із моменту припинення його дії, а також довело до відома про планування розпочати капітальний ремонт площі.
Позивач супровідним листом від 02.01.2007 р. №366 у зв'язку з поданням 22.11.2006 р. заяви про переукладання договору, направила відповідачу-1 проект договору оренди частини нежитлового приміщення від 02.01.2007 р. №79-07 з додатком №1 у двох примірниках, з проханням його підписати, скріпити печаткою та один примірник повернути.
Листом №175 та телеграмою від 11.01.2007 р. відповідач вимагав звільнити найману плоду. У відповідь ПП ОСОБА_1 телеграмою від 11.01.2007 р. повідомила, що вимога не може бути виконана, оскільки вона вважає відмову ТОВ "ВС" переукласти договір оренди на 2007 р. неправомірною, у зв'язку з чим звернулася до господарського суду та до винесення рішення дій щодо звільнення приміщення виконувати не буде.
20.11.2006 р. між ТОВ "ВС" (орендодавець, відповідач-1) та ТОВ "Українські ювеліри" (орендар, відповідач-2) укладено договір оренди частини нежитлового приміщення №10-07, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення, згідно з викопіюванням (додаток №1), що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, бул.Центральний, 4 загальною площею 61,20 кв.м для використання під реалізацію ювелірних виробів. Строк оренди з 02.01.2007 р. до 31.12.2007 р. (п. 3.1).
Відповідно до додатку №1 до договору оренди від 20.11.2006 р. (викопіювання частини вбудовано-прибудованого нежилого приміщення) в оренду передана частина приміщення загальною площею 61,2 кв.м, яка складалася з площі 12,6 кв.м у торгівельному залі №3 та 48,6 кв.м у залі №5.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 передача приміщення орендарю оформлюється актом прийому-передачі (додаток №2); право користування приміщенням у орендаря виникає з моменту підписання вказаного акта приймання-передачі приміщення.
Оскільки ТОВ “Українські ювеліри” своєчасно не оформило ліцензії для здійснення реалізації ювелірних виробів, а також у зв'язку з затримкою виготовлення торгівельного обладнання, відповідно до акта приймання-пере дачі приміщення орендар приступив до використання приміщення 21.05.2007 р.
Згідно з викопіюванням від 21.05.2007 р., в оренду була передана площа 61,2 кв.м у торгівельному залі №3 комплексу.
13.04.2007 р. господарським судом Запорізької області розглянуто справу №26/67/07-21/58/07 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ТОВ “ВС”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ТОВ "Українські ювеліри", про спонукання до продовження строку дії договору оренди частини нежитлового приміщення площею 17,8 кв.м у торгівельному комплексі "Центральний", розташованому за адресою: м.Запоріжжя, бул.Центральний, 4, і прийнято рішення про відмову у спонуканні ТОВ “ВС” продовжити строк дії договору оренди від 05.12.2005 р. №79-06 на умовах проекту договору оренди частини нежитлового приміщення від 02.01.2007 р. №79-07.
Вважаючи, що внаслідок укладання між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору оренди частини нежитлового приміщення від 20.11.2006 р. №10-07 порушено переважне право позивача перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди, передбачене ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України, ПП ОСОБА_1було подано до господарського суду позов до ТОВ “ВС” та ТОВ “Українські ювеліри” про визнання частково недійсним договору від 20.11.2006 р. №10-07 оренди частини нежитлового приміщення в частині передачі в оренду нежитлового приміщення площею 17,8 кв.м.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, статтею 777 Цивільного кодексу України передбачено припинення переважного права наймача на укладання договору у разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору, а позивач не погодився на пропозиції відповідача-1 укласти договір оренди нежитлового приміщення за тією ж адресою (однак з іншим розташуванням торговельної площі в торговому залі), хоча предметом договорів оренди було не відокремлене майно, а частина нежитлового приміщення (торгового залу), яка за погодженням сторін визначалася відповідно до викопіювання; по-друге, відповідно до додатку №1 до спірного договору оренди від 20.11.2006 р. (викопіювання) в оренду передавалася інша частина нежитлового приміщення, ніж та, що перебувала в оренді у позивача; по-третє, рішенням господарського суду Запорізької області у справі №26/67/07-21/58/07, в якій брали участь ті самі сторони (яке не оскаржувалось та набрало законної сили), встановлено відсутність підстав для поновлення (продовження) на підставі ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України, ст. 777 Цивільного кодексу України строку дії договору оренди від 05.12.2005 р. №79-06, укладеного між позивачем та відповідачем-1, у зв'язку з чим зазначені норми закону не можуть бути підставою для визнання недійсною (частково) угоди, укладеної між відповідачем-1 та відповідачем-2, у зв'язку з порушенням переважного права позивача на оренду спірного приміщення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
Рішенням господарського суду Запорізької області у справі №26/67/07-21/58/07 (яке не оскаржувалось та набрало законної сили) за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ТОВ “ВС”, за участю третьої особи -ТОВ "Українські ювеліри", про спонукання до продовження строку дії договору оренди частини нежитлового приміщення площею 17,8 кв.м у торговельному комплексі "Центральний", розташованому за адресою: м.Запоріжжя, бульв.Центральний, 4, на умовах проекту договору оренди частини нежитлового приміщення від 02.01.2007 р. №79-01 на підставі ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позовні вимоги у вказаній справі обґрунтовувалися порушенням переважного права позивача (встановленого ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України) перед іншими особами на укладання договору оренди на новий строк у зв'язку з укладанням ТОВ "ВС" з ТОВ "Українські ювеліри" договору оренди нежитлового приміщення від 20.11.2006 р. №10-07 (який є предметом даного позову). Рішенням господарського суду Запорізької області у справі №26/67/07-21/58/07 було встановлено, що вказаний договір не має відношення до спірних правовідносин між ПП ОСОБА_1та ТОВ "ВС" з приводу оренди частини нежитлового приміщення площею 17,8 кв.м за договором оренди від 05.12.2005 р. №79-06 і, відповідно, не порушує переважного права позивача, оскільки передане за договором оренди від 20.11.2006 р. ТОВ "Українські ювеліри" приміщення (що складається з 2-х частин площею 12,6 кв.м -у 3-му залі та площею 48,6 кв.м у 5-му залі) знаходиться поруч з частиною приміщення, яку орендує позивач за договором оренди від 05.12.2005 р. №79-06.
Оскільки рішенням господарського суду Запорізької області у справі №26/67/07-21/58/07 встановлено відсутність підстав для поновлення (продовження) на підставі ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України, ст. 777 Цивільного кодексу України строку дії договору оренди від 05.12.2005 р. №79-06, укладеного між позивачем та відповідачем-1, висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що зазначені норми закону не можуть бути підставою для визнання недійсною (частково) угоди, укладеної між відповідачем-1 та відповідачем-2, є законними та обґрунтованими.
Вирішуючи спір, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано взяли до уваги, що предметом оренди було не відокремлене майно, а частина нежитлового приміщення, яка за погодженням сторін визначалась відповідно до викопіювання та встановлювалася загальна площа.
Як встановлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, відповідно до викопіювання -додатку №1 до договору оренди від 20.11.2006 р. №10-07 в оренду передавалася інша частина нежитлового приміщення, ніж та, що перебувала в оренді у ПП ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 285 Господарського кодексу України орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
Статтею 777 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджено недосягнення домовленості між позивачем і відповідачем-1 щодо умов договору оренди на новий строк.
За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, підстав для скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. у справі №20/274д/07 не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПП ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. у справі №20/274д/07 залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. у справі №20/274д/07 -без змін.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна