ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 6 липня 2007 року в справі господарського суду Херсонської області № 4/88-пд-07 за позовом ОСОБА_1, м. Херсон до: 1) ОСОБА_2, м. Херсон, 2) ОСОБА_3, с. Залізничний Порт, Херсонська область, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда”, м. Херсон про визнання недійсною угоди, визнання права власності та стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ОСОБА_1 у лютому 2007 року звернувся до суду Херсонської області з позовною заявою до відповідачів -ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда” про визнання недійсною угоди купівлі-продажу корпоративних прав, укладену  між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 8 грудня 2006 року; визнання за позивачем права власності на майнові права у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Енеїда” та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 170000 дол. США (еквівалент 858500 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 на день укладення угоди не був власником корпоративних прав, оскільки протоколом загальних зборів № 3 від 10 вересня 2006 року ОСОБА_2 виключена зі складу засновників ТОВ "Енеїда" і зазначений протокол визнано дійсним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 9 жовтня  2006 року. Позивач просить застосувати правові наслідки недійсності зазначеної угоди, зобов'язавши відповідача 1 повернути відповідачу 2 отримані кошти в сумі 170000 дол. США, що еквівалентно  858500 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 5 квітня 2007 року (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги частково задоволено; визнано недійсною угоду купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда”, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що оформлено розпискою 8 грудня 2006 року; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 85 грн. державного мита та 39,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинено провадження у справі в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 50% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда”; в решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що спірна угода не відповідає вимогам закону; не застосована реституція, оскільки суду не надані належні докази сплати коштів в сумі 170000 доларів США; припинено провадження у справі в частині визнання за позивачем права власності на майнові права в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда”, посилаючись на те, що з цього  спору є рішення загального суду.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 6 липня 2007 року (судді: Яценко О.М. -головуючий, Зубкова Т.П., Колодій Н.А.) рішення господарського суду Херсонської області від 05.04.2007 р. в справі № 4/88-ПД-07 скасовано та прийнято нове рішення; позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсною угоду купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Енеїда", укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що оформлена розпискою від 08.12.2006 р.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 170000 доларів США.; в решті позову відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 42,50 грн. державного мита, повернуто ОСОБА_3 з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 87,50 грн.

Постанова мотивована тим, що зазначена угода купівлі-продажу не відповідає вимогам законодавства. Розписка про отримання коштів є належним доказом сплати коштів, у зв'язку з чим суд першої інстанції помилково не застосував реституцію.

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду,  ОСОБА_2 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 6 липня 2007 року та залишити в силі рішення господарського суду Херсонської області від 5 квітня 2007 року. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не досліджено та не надано оцінку посиланням відповідача 2 на те, що ОСОБА_3 внесено до установи банку на виконання розписки від 8 грудня 2006 року щодо відступлення корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда” коштів в сумі 170000 доларів США; суд не надав оцінку угодам про уступку корпоративних прав у вигляді нотаріально засвідчених заяв про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда” ОСОБА_2 та ОСОБА_2 та передачу належних їм часток у статутному фонді товариства відповідачу -2. Висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові не відповідають резолютивній частині постанови.

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 6 липня 2007 року та залишення а рішення господарського суду Херсонської області від 5 квітня 2007 року

Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду апеляційної інстанції, викладені у  вказаній постанові не відповідають резолютивній частині постанови.

Вислухавши ОСОБА_1, його представника та ОСОБА_2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій встановлено, що 10 вересня 2006 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда” виключено зі складу учасників товариства ОСОБА_2 та розподілено частки статутного фонду товариства наступним чином: за ОСОБА_5 -50 %, що становить 7000 грн.; ОСОБА_1 -50% статутного фонду, що становить 7000 грн. Зазначеними зборами також затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда” у новій редакції.

Рішенням Суворовським районним судом м. Херсона від 9 жовтня 2006 року визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Енеїда" від 14 квітня 2006 року (протокол № 1) в повному обсязі; визнано недійсною нову редакцію статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Енеїда", що затверджена загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Енеїда" від 14 квітня 2006 року; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Енеїда" від 18 липня 2006 року (протокол № 2) в повному обсязі; визнано недійсною нову редакцію статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Енеїда", що затверджена загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Енеїда" від 18 липня 2006 року  (протокол № 2); визнано дійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Енеїда" від 10 вересня 2006 року (протокол № 3).

Між тим, ОСОБА_2 8 грудня 2006 року подала заяву серії ВЕІ № 734306 про виведення її із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда” та передачу належної їй частки статутного фонду цього товариства у повному обсязі (85%) ОСОБА_3, засвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 8 грудня 2006 року та зареєстровану в реєстрі № 2620.

Крім того, суду надано розписку про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_3 суму еквіваленту 170000 доларів США в рахунок відчуження частки статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда”.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 6 липня 2007 року рішення господарського суду Херсонської області від 05.04.2007 р. скасовано, мотивуючи тим, що спірна угода купівлі-продажу не відповідає вимогам законодавства.

Між тим, судами не досліджено: сплачено ОСОБА_3 ОСОБА_2  кошти в сумі 170000 доларів США в рахунок відчуження частки статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “Енеїда” чи на виконання договору позики від 24 листопада 2006 року; не обґрунтовано стягнення боргу в доларах США; не досліджено та не надано оцінку розписці про отримання ОСОБА_2 коштів від ОСОБА_3; а також не надано оцінку договору позики від 24 листопада 2006 року та наданого документу в підтвердження його погашення - квитанції № 35 від 8 грудня 2006 року.

Як правильно зазначили скаржники висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові не відповідають резолютивній частині постанови.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами обох інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і  про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹ - 111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частково задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 5 квітня 2007 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 6 липня 2007 року в справі № 4/88-пд-07 скасувати.

Справу направити на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Херсонської області.