Судове рішення #2270670
3-17/238-07-9287

           

 

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" червня 2008 р.

Справа № 3-17/238-07-9287

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.   

при секретарі судового засідання  Бритавській Ю.С.  


за участю представників сторін у судовому засіданні 22.04.2008р.:

від позивача: Кіташевський Д.А. за довіреністю від 20.02.2008р. №355

від відповідача: Кіхтенко О.С. за довіреністю від 26.04.2007р. №264/исх-гс

від третьої особи: Тіхонов Р.І.  за довіреністю від 04.04.2008р. №2349/15/14-08

за участю представників сторін у судовому засіданні 13.05.2008р.:

від позивача: Гамарц О.С. за довіреністю від 20.02.2008р. №338

від відповідача: Нікішев О.В. за довіреністю від 25.04.2008р. №242/исх-гс

від третьої особи: Тіхонов Р.І.  за довіреністю від 04.04.2008р. №2349/15/14-08

за участю представників сторін у судовому засіданні 03.06.2008р.:

від позивача: Гамарц О.С. за довіреністю від 20.02.2008р. №338

від відповідача: Кіхтенко О.С. за довіреністю від 25.04.2008р. №241/исх-гс

від третьої особи: не з’явився


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 18 березня 2008 року

у справі №3-17/238-07-9287

за позовом Одеської залізниці

до  Одеської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство транспорту та зв’язку України  

про визнання права власності, -  


В С Т А Н О В И В:

Одеська залізниця звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства транспорту та зв’язку України - про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України права державної власності на гараж загальною площею 42,5 кв. м., який розташовано на території залізничної станції Одеса-Пересип за адресою: м. Одеса, вул. Атамана Головатого, 155, що перебуває в повному господарському віданні Одеської залізниці.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18 березня 2008 року у справі №3-17/238-07-9287 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Д’яченко Т.Г., судді: Желєзна С.П., Щавинська Ю.М.) в задоволенні позову Одеської залізниці відмовлено з огляду на його безпідставність.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 190 ЦК України визначене у позовній заяві нерухоме майно надає державі як окремі права так і покладає на неї обов'язки, а отже звернення Одеської залізниці щодо визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на об'єкт нерухомості, є безпідставним та некомпетентним. Окрім того, позивачем допущені процесуальні порушення щодо визначення статусу сторони у справі, на користь якої заявлено позовні вимоги (Міністерство транспорту та зв'язку України виступає у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача).

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

За доводами скаржника суд першої інстанції при винесенні рішення не прийняв до уваги те, що згідно чинного законодавства право господарського відання і право оперативного управління становлять основу правового режиму майна державних юридичних осіб. При цьому право господарського відання згідно із ч.1 ст. 136 ГК України є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Як випливає із змісту статей 3, 4 Закону України „Про управління об’єктами державної власності”, Міністерство транспорту та зв’язку України є суб’єктом управління майном, що закріплене за Одеською залізницею на праві господарського відання. Відповідно до вимог ст.16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України, кожен суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права. Таким чином, оскільки право господарського відання виникає внаслідок закріплення майна власником за суб'єктом господарювання, визнання Одеською залізницею (суб'єктом господарювання) права власності за державою (власником) в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (уповноважений орган державної влади) з подальшою державною реєстрацією цього права, як того вимагає Тимчасове Положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, є єдиним можливим судовим правовим способом захисту права господарського відання Одеської залізниці за умови відсутності правовстановлюючих документів на майно та бездіяльності власника щодо захисту права власності шляхом його визнання. До того ж судом першої інстанції не було враховано надані до суду третьою особою письмові пояснення по справі, де Міністерство транспорту та зв'язку України повністю підтримує позовні вимоги позивача та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник 3-ої особи (Міністерства транспорту та зв’язку України) також повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач з апеляційною скаргою позивача не згодний і у судовому засіданні його представник просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 13.05.2008р., 03.06.2008р., про що сторони повідомлені належним чином, про що свідчать підписи представників сторін на розписках про оголошення перерви в судовому засіданні, а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Одеської залізниці за відсутністю представника третьої особи у судовому засіданні 03.06.2008р.  

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.


Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.


Відповідно до ст. 1 Закону України „Про управління об’єктами державної власності”, управління об'єктами  державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами,  визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і  розпоряджанням ними, у   межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних  та суспільних потреб.

Згідно ст. 2 цього Закону законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону  України "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами,  та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.

Статтею 4 Закону України „Про управління об’єктами державної власності” визначені суб’єкти управління об’єктами державної власності, до яких належать і міністерства та інші органи виконавчої влади (далі –уповноважені органи управління), а ст. 6 зазначеного Закону встановлені повноваження уповноважених органів управління.

В силу вимог ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Як вбачається із матеріалів справи, позов пред’явлений про визнання права державної власності на будівлю (гараж загальною площею 42,5 кв. м., який розташовано на території залізничної станції Одеса-Пересип за адресою: м. Одеса, вул. Атамана Головатого, 155) за державою в особі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору –Міністерство транспорту та зв’язку України –уповноваженим органом управління державним майном. Цей орган управління майном є самостійним суб’єктом господарювання –юридичною особою, яка діє на підставі затвердженого в установленому порядку Положенні про неї, здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність прав та обов’язків), має відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями.

Згідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

Права третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору визначені у ст. 27 ГПК України та відрізняються від прав позивачів, вказаних у ст.ст. 1 і 24 названого Кодексу.

Таким чином, чинним процесуальним законодавством не передбачено, що юридична особа може пред’явити позов не у власних інтересах, а в інтересах іншої юридичної особи.

Окрім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно пункту 1.1 Статут Одеської залізниці, наданого останньою до позову, Одеська залізниця –це територіально-галузеве об’єднання, а не державне підприємство як вказано у позовній заяві, оскільки згідно цього Статуту до складу Одеської залізниці входять державні підприємства, установи та організації –юридичні особи, які відповідно до ч. 5 ст. 62 Господарського кодексу (ГК) України не можуть входити до складу підприємства.

Тому Одеська залізниця, пред’являючи позов, невірно вказала позивачем Державне підприємство „Одеська залізниця”, якого не існує згідно Статуту Одеської залізниці.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Одеської залізниці, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 18 березня 2008 року у справі №3-17/238-07-9287 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської залізниці –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.


Головуючий суддя



Судді


О.О. Журавльов



В.М. Тофан



М.В. Михайлов  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація