Справа № 2-5623/11

13 березня 2012 року м.Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

при секретарі Кравцову С.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», міського голови м.Ялта Боярчука Олексія Валерійовича, третя особа ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка 02 липня 2010 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», міського голови м.Ялта Брайка Сергія Борисовича про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу. В обґрунтування підстав зазначила, що на підставі розпорядження міського голови м.Ялта Брайка С.Б. за № 52о від 10.02.2009 року, контракту укладеного 10.02.2009 року із виконавчим комітетом Ялтинської міської ради вона працювала на посаді начальника комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації». У зв'язку із поновленням працівника, який раніше виконував цю роботу, із 22 квітня 2010 року її звільнено із займаної посади на підставі п.6. ст.40 КЗпП України розпорядженням міського голови № 232-л від 22 червня 2010 року та розірвано укладений контракт. Вважаючи своє звільнення з роботи таким, що було проведено із порушенням вимог ч.2 ст.40, ч.3 ст.184 КЗпП України, просила суд визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови № 232-л від 22 червня 2010 року, поновити її на посаді начальника комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», стягнути із комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації»на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу (т.1 а.с.3-9).

Ухвалою суду від 10 серпня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних позовних вимог на стороні відповідачів залучено ОСОБА_4 (т.1 а.с.153).

В період із 29 вересня 2010 року по 05 квітня 2011 року провадження у цивільній справі зупинялося до завершення по суті спору, що розглядався в порядку цивільного судочинства за позовною заявою КП Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» до виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим, ОСОБА_2, Брайко Сергія Борисовича про зміну формулювання причин звільнення (т.1 а.с.173, 214).

Ухвалою від 28 листопада 2011 року розгляд цивільної справи розпочато спочатку у новому складі у зв'язку із самовідводом головуючого у справі судді (т.1 а.с. 256, т.2 а.с.1).

У зв'язку із припиненням повноважень співвідповідача міського голови м.Ялта Брайка Сергія Борисовича, за згодою сторін, ухвалою суду від 10 січня 2012 року до участі у справі залучено обраного на посаду Ялтинського міського голови Боярчука Олексія Валерійовича.

У лютому 2012 року позивач, посилаючись уточнені обставини, пов'язані із обґрунтуванням розміру майнових вимог в частині розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, додатково до позовних вимог просила суд стягнути із комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації»на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 190 542, 16 грн. (т.2 а.с.40-41).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 в особі діючого за довіреністю представника ОСОБА_1, уточнені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві та надані суду докази.

Співвідповідачі - виконавчий комітет Ялтинської міської ради та міський голова м.Ялта Боярчук О. В., в особі представника за довіреностями ОСОБА_6, обставини позову та позовні вимоги не визнав. Посилаючись на доводи письмових пояснень (т.1 а.с.36-38) та надані суду в обґрунтування заперечень докази зазначав, що при оформленні на роботу ОСОБА_2 не вказувала інформації про наявність у неї дитини та у підтвердження свого статусу одинокої матері не надала жодних документів. Від запропонованих міським головою їй станом на 01.03.2010 року вакантних робочих місць начальника комунального підприємства Ялтинської міської ради «Квартирно-посередницьке бюро»та обмірника комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»відмовилася. Підставою для припинення за два місяця до юридичного оформлення за ініціативою уповноваженого органу із 22.04.2010 розпорядженням міського голови від 22.06.2010 року трудових відносин із нею стало те, що в період із 22.04.2010 року по 17.06.2010 року позивачка була відсутня на роботі з невідомих для виконавчого комітету причин. Вважаючи дії уповноваженого органу при звільненні ОСОБА_2 такими, що проведені із додержанням норм трудового законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Співвідповідач - комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації»в особі представника за довіреністю ОСОБА_7 також заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи своїх письмових пояснень (т.1 а.с.65,195-197) та пояснень представника виконавчого комітету Ялтинської міської ради та міського голови м.Ялта Боярчука О., наполягав на їх відмові судом.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася. Про місце та час судового розгляду повідомлялася у встановленому порядку. В особі свого представника за довіреністю ОСОБА_8 до суду надіслала письмову заяву, у якій підтримуючи позицію представника комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», просив у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, не заперечувала проти розгляду без своєї присутності.

На призначені судові дебати представники співвідповідачів виконавчого комітету Ялтинської міської ради, міського голови м.Ялта Боярчука О.В., комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації»в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не з'явилися. Про місце та час судового засідання повідомлялися під засоби технічної фіксації та письмову розписку. Про причини своєї відсутності суд не повідомили.

У засіданні 13 березня 2012 року розгляд справи по суті судового спору завершився проголошенням вступної та резолютивної частини рішення без присутності осіб, що не з'явилися. Повний текст рішення складено 19 березня 2012 року.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Підставою звернення позивача до суду із позовом є захист прав та майнових інтересів сторони за трудовим правовідношенням, що пов'язано із реалізацією гарантованого ст.43 Конституції України права на працю.

У зв'язку із чим, для встановлення правовідносин між сторонами та при вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Кодексу законів про працю України, інших законів України, практику Верховного Суду України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини по справі, дослідивши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження міського голови м.Ялта АРК за № 52-о від 10.02.2009 року (т.2. а.с.94) та контракту, укладеного із виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 10.02.2009 року на визначений строк (т.2 а.с.63-74), ОСОБА_9 виконувала обов'язки начальника комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»із окладом згідно до затверджених головою виконкому до контракту додатків (т.2 а.с.45-50).

ОСОБА_2 має статус одинокої матері, оскільки походження її дитини ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька було зареєстровано органом державної реєстрації актів цивільного стану громадян на підставі ч.1 ст.135 СК України (т.1 а.с.69-70).

Під час оформлення на роботу власноручно зазначила при заповненні кадрових документів до Ялтинської міської ради та КП «БТІ»інформацію про наявність на своєму утриманні малолітньої ОСОБА_10 (т.2 а.с.16-18, 27, 84-97). Як одинокій матері, в період роботи уповноваженим органом ОСОБА_2 надавалася гарантована ст.182-1 КЗпП, ст.19 «Про відпустки», додаткова оплачувана відпустка (т.2.а.с.20, 27).

Розпорядженням міського голови від 22 червня 2010 року за № 232-л ОСОБА_2 із 22 квітня 2010 року звільнено з посади на підставі п.6 ст.40 КЗпП України, укладений контракт розірвано і з внесенням відповідного запису до трудової книжки (т.1 а.с.75, т.2 а.с.21-23).

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За змістом розпорядження від 22 червня 2010 року за № 232-л (т.1 а.с.75), підставою для припинення трудового договору із ОСОБА_2 за ініціативою уповноваженої особи, стало рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2009 року, ухвалене за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, комунального підприємства «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», Ялтинського міського голови про визнання незаконним рішення, розпоряджень, наказу, поновлення на роботі, стягнення збитків та моральної шкоди, витрат на правову допомогу, яким ОСОБА_4 було поновлено на роботі (т.1 а.с.80-85).

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4, як працівника, що раніше виконував роботу начальника КП «БТІ», фактично поновлено на роботі майже за сім місяців до звільнення ОСОБА_2 розпорядженням міського голови № 430-л від 02 грудня 2009 року (т.1 а.с. 66,77).

У відповідності до п.6 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Розірвання трудового договору в зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, відповідно до ст. 43-1 КЗпП, допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

За правилом частини 2, 3 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пункті 6 статті 40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці, за виключенням випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації.

За ст. 184 КЗпП України забороняється звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Акт від 03.03.2010 року, одноособово складений начальником відділу по роботі із кадрами ОСОБА_11, за змістом якого за дорученням міського голови, начальник відділу по роботі із кадрами запропонував ОСОБА_2 переведення на вакантні посади начальника комунального підприємства Ялтинської міської ради «Квартирно-посередницьке бюро»та обмірника комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», а ОСОБА_2 про прийняте рішення виявила бажання проінформувати міського голову особисто (т.1. а.с.219), суд не приймає в якості належного та допустимого доказу, викладених співвідповідачами в обґрунтування заперечень обставин з наступних підстав.

Згідно Статуту, Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»з питань фінансово-господарської діяльності та управління підпорядковане власнику - територіальній громаді міста Ялти в особі Ялтинської міської ради та виконавчому комітету Ялтинської міської ради (т.2 а.с.75-79).

У відповідності до п.5.2., п.5.4. розділу 5 Статуту, керівник Підприємства призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням Ялтинського міського Голови з подальшим укладанням контракту на певний термін. Може бути звільнений з посади достроково з підстав, передбачених контрактом, відповідно до норм чинного законодавства.

На підставі додатку № 11 до рішення 23 сесії Ялтинської міської ради 5 скликання від січня 2009 року, а також п.17 додатку № 12 рішення №1 від 12 травня 2010 року 32 сесії 5 скликання, відділ по роботі із кадрами входить до структури апарату Ялтинської міської ради та виконавчого комітету Ялтинської міської ради. У своїй роботі повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції та Положенням про відділ.

У відповідності до п. 23-1 Типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 02.08.1996 р. № 912, до повноважень відділу по роботі із кадрами Ялтинської міської ради у тому числі віднесено проведення разом з іншими підрозділами органу місцевого самоврядування та виконавчої влади роботи щодо укладення, продовження терміну дії, розірвання контрактів з керівниками підприємств, установ і організацій комунальної власності, що належать до сфери управління органу виконавчої влади.

Водночас, у поданому до суду акті від 03.03.2010 року (т.1. а.с.219), окрім посилання на доручення міського голови, відомості щодо конкретно визначеного кола інших уповноважених на право управління об'єктами комунальної власності підрозділів, за погодженням із якими начальник відділу по роботі із кадрами ОСОБА_11 повинний вчиняти дії із кадрових питань відносно керівника комунального підприємства, відсутні. А викладені у даному акті факти щодо пропонування ОСОБА_2 наявних вакантних посад не посвідчуються ні підписами інших посадових осіб підрозділів органу виконавчої влади, ні підписом самої позивачки.

Незважаючи на неодноразові роз'яснення судом співвідповідачам процесуальних прав на подання доказів в обґрунтування заперечень та покладеного обов'язку на доказування, будь-яких інших письмових доказів, що містили відомості та беззаперечно свідчили би про вжиття уповноваженим органом, у зв'язку із поновленням ОСОБА_4, заходів до переведення ОСОБА_2 на іншу посаду, на яку вона могла би претендувати із урахуванням фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності та стану здоров'я, але відмовилася від запропонованих наявних вакантних робочих місць, співвідповідачі суду не надали.

Окрім того, при з'ясуванні обставин дотримання уповноваженим органом правового порядку звільнення ОСОБА_2 суд зауважує наступне.

Встановлені конституційною нормою гарантії захисту громадян від незаконного звільнення узгоджуються із нормами законодавства про працю щодо правових підстав та порядку припинення трудового договору, які окрім ст.ст.40, 184 КЗпП України також регламентуються положеннями ст.36 КЗпП України.

За правилом п.4 ч.1 ст. 36, п.6 ч.1 ст.40 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу є підставою для припинення трудового договору, тому має правовим наслідком припинення трудових правовідносин між працівником та роботодавцем у зв'язку із настанням незалежно від волевиявлення працівника відповідного факту, пов'язаного із поновленням на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу.

Однак розпорядженням міського голови № 232-л від 22 червня 2010 року уповноважений орган звільнив ОСОБА_2 ще 22 квітня 2010 року, тим самим припинив трудові відносини із працівником за два місяці, що передували останньому дню роботи працівника.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог КП Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»до виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим, ОСОБА_2, Брайко Сергія Борисовича КП Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації про зміну формулювання причин звільнення (т.1.а.с.189-190).

Оскільки встановлені ст. 184 КЗпП України обмеження та ч.2, 3 ст.40 КЗпП України умови щодо розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.40 КЗпП України, є однією із правових гарантій від незаконного звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, суд оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням з позиції допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв'язку у сукупності, приходить до висновку, що викладені в обґрунтування заперечень проти обставин позову та позовних вимог доводи представників виконавчого комітету Ялтинської міської ради, міського голови та комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»ґрунтуються виключно на припущеннях.

Обставини щодо звільнення ОСОБА_2 з роботи на підставі п.6 ст.40 КЗпП України із порушенням встановленого правового порядку уповноваженим органом в особі міського голови м.Ялта АРК суд вважає такими, що повністю знайшли свої підтвердження у досліджених судом письмових доказах по справі, є доведеними, у зв'язку із чим розпорядження міського голови м.Ялта № 232-л від 22 червня 2010 року про звільнення ОСОБА_2 з роботи на підставі п.6 ст.40 КЗпП України є незаконним, підлягає скасуванню, а позивачка поновленню на роботу.

У відповідності до ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесені рішення про поновлення на роботі, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Судом встановлено, що в силу укладеного між позивачкою та органом місцевої виконавчої влади на підставі розпорядження міського голови м.Ялта АРК за № 52-о від 10.02.2009 року (т.2. а.с.94) та контракту (т.2 а.с.63-74) трудового договору, КП Ялтинської міської ради «БТІ»є підприємством, що лише забезпечувало належне виконання умов трудового договору. Власником підприємства є територіальна громада в особі Ялтинської міської ради, а уповноваженим органом з боку роботодавця - співвідповідач по справі виконавчий комітет Ялтинської міської ради, за рахунок якого, при наявності відповідних вимог майнового характеру, суд мав би право покласти обов'язок в частині присудження компенсації за час вимушеного прогулу ОСОБА_2

Зважаючи на диспозитивність цивільного судочинства, відсутність з боку позивачки уточнення позову, позовні вимоги ОСОБА_2 до Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»про стягнення компенсації за час вимушеного прогулу у сумі 190 542, 16 грн. суд вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи у відповідності до ст.88 ЦПК України питання щодо судових витрат, суд враховує, що в силу Закону України «Про судовий збір»позивачка звільнена від сплати судових витрат, тому із виконавчого комітету Ялтинської міської ради на користь держави налужить до стягнення судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп. (сто сім грн. 30 коп.).

На підставі викладеного, і керуючись ч.4 ст.55, ст.43, 124 Конституції України, ст.5-1, ст.ст.21-24, 36, ст.40, 43-1, 184, 221, 232, 233, 235, 236 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст. ст. 5, 6, 10, 11, 27, 57-61, 88, ч.3 ст.209, 212-215, 218, 222, п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», міського голови м.Ялта Боярчука Олексія Валерійовича, третя особа ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

Визнати незаконним розпорядження міського голови м.Ялта № 232-л від 22 червня 2010 року про звільнення ОСОБА_2 з роботи на підставі п.6 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтинське бюро технічної інвентаризації».

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботи.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Стягнути із виконавчого комітету Ялтинської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп. (сто сім грн. 30 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.С.Шавула