ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання   Парфані І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу      

за позовом      Відкритого акціонерного товарства "Бориспільський експериментальнийкомбікормовий завод", вул. Привокзальна, 46, м.Бориспіль, Київська область,08300

до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Варто"  вул.Гоголя, 75, м.Снятин, Івано-Франківська область,78300

  про стягнення 31265 грн. 52 коп.

За участю представників:

Від позивача:  Петруня А.В. - представник, (довіреність №БН від 10.05.2008 року).

Від відповідача:  Сторожук А.В. - представник, (довіреність №12/05-01 від 12.05.2008 року).

встановлено: заявлено позов про стягнення 31265 грн. 52 коп., в тому числі 2 грн. 07 коп. заборгованості, 11409 грн. 97 коп. пені,  5081 грн. 46 коп. - 3% річних , 14772 грн. 02 коп. інфляційних втрат.

Представник позивача в судове засідання  у відповідності до ст. 78 ГПК України подав клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення 2 грн. 07 коп.  боргу.

Відповідач в судове засідання  з'явився,  надав суду відзив на позов  в якому частково визнає позовні вимоги, а саме, проти стягнення основного боргу заперечує, щодо стягнення пені  визнає тільки частково, посилаючись на ч.4 ст.232 ГК України та ч.2 ст.258 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд  прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи  наступне.

Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог або відмовитись від позову, суд вважає за правильне подану заяву позивача по відмову від позову в частині стягнення 2 грн. 07 коп.боргу прийняти .  

Суд прийшов висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступне 13.12.2006року між Відкритим акціонерним товариство "Бориспільський експериментальний комбікормовй завод" надалі "Постачальник" в особі голови правління  Логвина С.В., що діяв на підставі Статуту з однієї сторони ТОВ  виробничо-комерційна фірма "Варто" в особі директора Дегтяревської Н.Г., що діяв на підставі Статуту, названий надалі "Покупець" з другої сторони, уклади договір за № 7  на виготовлення комбікормів та додатки до договору №1 від 13.12.2006р, Додаток №2 від 13.12.2006р.

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язався виготовити і відпустити комбікормову продукцію, а Покупець прийняти її та оплатити .

Пунктом 5.1  Договору  встановлено, що згідно представленого рахунку (враховуючи вартість доставки) Покупець здійснює 50% попередню оплату за партію продукції за 3 доби до її виготовлення, 50% оплати здійснюється через 3 доби з моменту отримання продукції

На виконання умов договору позивач   поставив відповідачу товар на загальну суму 307887 грн. 13 коп.  згідно накладної №503 від 24.02.2007р.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно  до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526  Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання згідно договору  №7 від 13.12.2006року належним чином не виконував, затримував оплату за поставлений товар, про що позивачем на адресу відповідача  направлялась претензія № 22/02 від 22.02.08р. Борг сплачений відповідачем тільки 10.04.08р, тобто з порушенням строків встановлених договором

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6.4 Договору Покупець за несвоєчасну оплату отриманої продукції сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової  ставки НБУ. Позивачем відповідачу нарахована пеня  за період   з 07.05.07р по 07.05.08р в сумі 11409 грн. 97 коп.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано. Дане положення застосовується судом в силу ст.58 Конституції України, пункту 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що із 11409 грн. 97 коп. підлягає стягненню тільки сума  5499 грн. 87 коп. пені, оскільки така  сума нарахована відповідно до вимог  п.6 ст.232 ГК України.

В частині стягнення  решти суми 5910 грн. 10 коп. пені , суд відмовляє в позові, в зв'язку з пропуском строку встановленого для нарахування штрафних санкцій

Відповідно до  ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов’язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов’язань.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат  за період  з 30.11.07р по 09.04.08р  в сумі 14772 грн. 02 коп. та  3 % річних за період 09.01.07р по 09.04.08р  в сумі 5081 грн. 46 коп.  обґрунтовані та підлягають задоволенню .

В частині стягнення 2 грн. 07 коп. боргу провадження слід припинити відповідно до п.4 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відмовою позивача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526, 546, 625 Цивільного кодексу України ,  ст.ст.20,193,216,230,231,265 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо комерційна фірма"Варто", вул. Гоголя, 75, м.Снятин Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 30895651) на користь Відкритого акціонерного товариства  "Бориспільський експерементальний комбікормовий завод", вул.Привокзальна,46 м.Бориспіль  Київська область (ідентифікаційний код 0095453)   5499 грн. 87коп. пені,  5081 грн. 46 коп. - 3% річних,14772 грн. 02 коп. - інфляційних втрат, 253 грн 81 коп витрат по сплаті державного мита, 95 грн 68 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішення законної сили.

В частині стягнення 2 грн.  07 коп.  боргу припинити провадження по справі.

В частині стягнення 5910 грн. 10 коп.  пені відмовити .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття підписання.

Суддя                                                            Неверовська Лариса Миронівна

                                                            рішення підписане 06.06.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________ Жураківська М.І.