Справа 22ц-0590/3459/12 Головуючий у 1 інстанції Бабенко С.С.

Категорія 26 Доповідач Агєєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю., суддів Новосьолової Г.Г., Агєєва О.В.

при секретарі Яменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області, ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 7500 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду змінити через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вважає, що задовольняючи позов частково, суд не врахував глибину, тяжкість та тривалість його моральних страждань, а також вимоги справедливості та розумності при визначенні розміру моральної шкоди, що передбачено ст.23 ЦК України.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати судове рішення, та постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволені позову, оскільки воно ухвалене з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги зазначає, що на час звернення позивача до суду, положення частин 3 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування застрахованим моральної шкоди виключено. Вважає, що підприємство, на якому працював позивач, повинне нести відповідальність за шкоду, спричинену його здоров`ю. Крім того, позивач не надав доказів заподіяння йому моральної шкоди, а саме: висновку МСЕК про встановлення йому факту заподіяння моральної шкоди, а заявлене Фондом клопотання про призначення медико-соціальної експертизу судом безпідставно відхилено. Стягуючи моральну шкоду, суд не врахував глибину та тривалість моральних страждань, отримання позивачем щомісячних страхових виплат та соціальних послуг, що здійснюються Фондом а також наявність залишок працездатності.

Представник відповідача в засіданні апеляційного суду підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити. В задоволені апеляції позивача просив відмовити.

Позивач в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, та не заперечувалось сторонами, що згідно висновку МСЕК від 20 жовтня 2003 року, позивачу вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності через травму на виробництві. Травма (ушкодження внутрішнього меніска, хондроматоз лівого колінного суглобу) мала місце 30 травня 2003 року при виконанні позивачем робіт з прибирання породи у забої на ОП «Шахта «Южна» ДП «Дзержинськвугілля», з яким він (позивач) знаходиться в трудових відносинах з 1998 по теперішній час (а.с.3-6). В подальшому обласною профпатологічною МСЕК від 06 квітня 2011 року позивачу встановлено 3-ю групу інвалідності через травму на виробництві та підтверджено відсоток втрати працездатності - 25 %.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд, частково задовольняючи позов, виходив з того, що в судовому засіданні позивачем доведено факт заподіяння йому моральної шкоди через травму на виробництві. Відшкодовувати моральну шкоду в зв'язку з тим, що позивачу первинно встановлено втрату професійної працездатності у відповідному розмірі в жовтні 2003 року, повинен відповідач, оскільки згідно зі ст.ст.21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодувати заподіяну громадянам шкоду від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду на час втрати працездатності позивачем було покладено саме на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на законі. Колегія погоджується, що позивач має право на отримання з відповідача страхової виплати за заподіяну моральну шкоду.

Вирішуючи питання про розмір шкоди, судом було враховано роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення.

Доводи апеляційної скарги відповідача (які аналогічні доводам відповідача в суді першої інстанції) спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду, викладеними у рішенні, яке ґрунтується на нормах діючого законодавства та постановлене в межах заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є такими, що не заслуговують на увагу та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційні скарги сторін підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області, ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий : В.Ю. Шевченко

Судді: Г.Г. Новосьолова

О.В. Агєєв