Провадження по справі № 2/0532/617/2012 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2012 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючої судді Данилюк О.С.,
при секретарі Іншаковій О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування витрат в порядку регресу, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування. В обґрунтування позову зазначив, що 31.10.2008 року на перехресті вул. Театральній - Університетській у м. Донецьку з вини ОСОБА_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. На дату скоєння цієї пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеного ДТП встановлена постановою суду. У результаті зазначеного ДТП був пошкоджений автомобіль "Шевролет" д/н НОМЕР_1, який був під керуванням ОСОБА_2. Згідно з висновком спеціаліста - автотоварознавця розмір матеріального збитку становить 13 140,69 грн. Зазначена шкода особисто ОСОБА_1 не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3, з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою. У зв'язку з настанням події МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 10 950,57 грн. Таким чином, вважають, що МТСБУ виконало покладені на бюро обов'язок з відшкодування шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а тому мають право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. МТСБУ звернулося до ОСОБА_1 з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, але до цього часу ОСОБА_1 відшкодування не здійснив. Крім того, МТСБУ понесло витрати у розмірі 85,00 гри. за послуги аварійного комісара та витрати у розмірі 2 000,00 гри. з надання правової допомоги з боку ПП Юридична фірма «Платон»за контрактом N 45 від 11.11.2009 р. Оскільки МТСБУ відповідно здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат, з відшкодування шкоди потерпілій особі - 10 950,57 грн., за надання послуг аварійного комісара - 85,00 грн., за послуги з надання правової допомоги - 2 000,00 грн., а також судовий збір в розмірі 214,60 грн., а сього 13 250,17 грн. (Тринадцять тисяч двісті п'ятдесят грн. 17 коп.).
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою просив розглянути справу без його участі, вимоги позовної заяви підтримав повністю, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями та телеграмами, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим, зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що вимоги позивача законні і обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не по її провині.
Згідно ст. 1187 ГК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортнім засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р. з наступними змінами, під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 31.10.2008 року на перехресті вул. Театральній - Університетській у м. Донецьку була скоєна дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька № 10517 від 29.12.2008 року (а.с. 11). Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем вимог п. 8.10 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим відповідач постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13.11.208 р. був притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 68,00 грн. (а.с. 15).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Шевролет»д/н НОМЕР_1, який був під керуванням ОСОБА_2.
Відповідно до акту автотоварознавчого дослідження, складеного спеціалістом Чистяковим В.М., розмір матеріального збитку складає 13 140,69 грн. (а.с. 16-25).
З метою отримання відшкодування власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою (а.с. 12).
Відповідно до ст. 979 ЦПК України та ст. 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює спеціальний Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно ст. 22 Закону МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП. У зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством (ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У зв'язку з настанням події, передбаченої пп. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції, яка діяла на момент ДТП, МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 10 950, 57 грн., що підтверджено копією наказу № 299 від 30.01.2009 р. (а.с. 14) та платіжного доручення №541 від 03.02.2009 р. (а.с. 10).
Окрім того, було позивачем було сплачено додаткові витрати 85,00 грн. за послуги аварійних комісарів, відповідно до платіжного доручення № 261 від 20.01.2009 р. (а.с. 9).
МТСБУ зверталось до ОСОБА_1 з листом про компенсацію понесених витрат в добровільному порядку (а.с. 13), але до теперішнього часу завдана матеріальна шкода ним не відшкодована.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).
Згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати: судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп., а також вимоги позивача в частині стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн., оскільки відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.
На підставі ст. ст. 979, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р., та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 10 950, 57 грн., 85,00 грн. за послуги комісарів, витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп., а всього 13 250, 17 грн. 04 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.
СУДДЯ: