Провадження по справі № 2/0532/643/2012 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2012 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючої судді Данилюк О.С.,
при секретарі Іншаковій О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Індіго»до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування витрат в порядку регресу, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування. В обґрунтування позову зазначив, що 13.10.2008 р. між ТДВ «Страхова компанія «Індіго»та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №206/17236/08. 18.01.2009 р. в м. Донецьку по вул. 9го - Января відбулася дорожня-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Заз Деу», р/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Субару», р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. ДТП сталась з вини ОСОБА_1 внаслідок порушення ним п. 10.1 ПДР України. На виконання вказаного вище Договору, ТДВ «Страхова компанія «Індіго»виплатило страхове відшкодування на користь страхувальника в розмірі 5 113 грн. 42 коп. Таке відшкодування було здійснено на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 18.01.2009 р., страхового акту № 6412/206/204 від 10.04.2009 р. та розрахунку суми страхового відшкодування, виходячи із звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого володільцю ТЗ № 230/1 від 27.01.2009 р. Розрахунок страхового відшкодування здійснювався в наступному порядку: 5 856,42 грн. (вартість відновлюваного ремонту відповідно до Звіту № 230/1 без врахування ПДВ 20%) - 743, 00 грн. (безумовна франшиза відповідно до Договору) = 5113 грн. 42 коп. Оплата вказаної суми страхового відшкодування підтверджена платіжним дорученням № 3237 від 15.04.2009 р. Окрім того, зазначили, що згідно ст. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій сказано, що «...проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом», позивачем були понесені витрати в розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн. 00 коп. на проведення вищезгаданої незалежної оцінки вартості матеріального збитку, завданого володільцю ТЗ. Таким чином, загальна сума страхового відшкодування складає 5 463 (п'ять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 42 коп., із яких 5 113 грн. 42 коп. (сума страхового відшкодування) та 350 грн. 00 коп. (вартість проведення незалежної оцінки). 06.11.2009 р. на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога з проханням відшкодувати в порядку регресної вимоги грошову суму в розмірі 5 463 (п'ять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 42 коп. Лист залишився без відповіді та задоволення. З огляду на викладене, вважають, що ТДВ «Страхова компанія «Індіго»набула право регресу до винної особи у ДТП, що відбулась 18.01.2009 р. у зв'язку з чим просили стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 5 463 (п'ять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 42 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 214 грн. 60 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою просив розглянути справу без його участі, вимоги позовної заяви підтримала повністю, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим, зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що вимоги позивача законні і обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не по її провині.
Згідно ст. 1187 ГК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортнім засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р. з наступними змінами, під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 13.10.2008 р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №206/17236/08р., предметом якого є страхування майнових інтересів Страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Субару», д/н НОМЕР_2 (а.с. 4-13).
18.01.2009 р. в м. Донецьку по вул. 9го - Января відбулася дорожня-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Заз Деу», р/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Субару», р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. Дана ДТП сталась з вини ОСОБА_1 внаслідок порушення ним п. 10.1 ПДР України, що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 03.02.2009 р.(а.с. 14).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На виконання вказаного вище Договору, позивач виплатив страхове відшкодування на користь страхувальника в розмірі 5 113 грн. 42 коп. Відшкодування було здійснено на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 18.01.2009 р„ страхового акту № 6412/206/204 від 10.04.2009 р. та розрахунку суми страхового відшкодування, виходячи із звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого володільцю ТЗ № 230/1 від 27.01.2009 р. (а.с. 15-29 ).
Оплата вказаної суми страхового відшкодування підтверджена платіжним дорученням № 3237 від 15.04.2009 р.(а.с. 30).
Відповідно до ст. 979 ЦПК України та ст. 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює спеціальний Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позивач звертався до ОСОБА_1 з листами про компенсацію понесених витрат в добровільному порядку (а.с. 32, 33), але до теперішнього часу завдана матеріальна шкода ним не відшкодована.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У зв'язку з наведеним суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу 5 465 грн. 42 коп.
Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.
На підставі ст. ст. 979, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р., та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Індіго» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 5 463, 42 грн. та судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп., а всього 5 678,02 (пять тисяч шістсот сімдесят вісім, 02 коп.) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.
СУДДЯ: