ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

  

27.05.08р.

Справа № А6/15-08(А41/10-08)

За позовом  Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 

до  Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область 

про стягнення 864 886,05 грн.

Суддя  Коваленко О.О.

Представники сторін:

  Від позивача: Нагорна В. В. довіреність № 159/10-26 від 09.01.2008р.; Чичкан С.В. довіреність № 160/10-26 від 09.01.2008р.; Лавренюк О.О. довіреність № 2688/10-26 від 14.04.2008р.

    Від відповідача: Денисенко Є.М., довіреність № б/н від 14.05.2007р. 

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області-далі по тексту-позивача до Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжсталь-конструкція", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область-далі по тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 864 886,05 грн.

07.03.2008р. ухвалою Господарського суду провадження по справі було зупинено до 08.04.2008р. для надання сторонам часу виконати вимоги згідно ухвали суду від 07.02.2008р.

25.03.2008р. розпорядженням Голови суду у зв`язку з хворобою судді Орєшкіної Е.В. справу № А41/10-08 передано судді Коваленку О.О. для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.03.2008р. суддею Коваленко О.О. справу № А41/10-08 прийнято до провадження і призначено на 01.04.2008р.

01.04.2008р. ухвалою суду розгляд справи був призначений на 15.04.2008р.

15.04.2008р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.05.2008р., до 27.05.2008р.

15.04.2008р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог № 2674/10-26 від 11.04.2008р., просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.01.2005р. по 01.09.2007р., яка станом на 01.09.2007р. становить 998 393,83 грн.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнає, посилаючись у відзиві на позовну заяву № 05/12 від 09.01.2008р. та у додатковому відзиві від 15.04.2008р. на те, що:

- всі особи, стосовно яких позивач нарахував до сплати відповідачеві суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, працювали до 01.01.1992 р. на роботах із шкідливими і важкими умовами праці передбачених списком №2, що додатково підтверджується  відповідними довідками, тому мають право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому відсутні підстави для призначення таким особам пенсій за віком згідно пп. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Тобто до набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення» (введеного в дію 05.11.1991р.), а отже і пенсія має призначатися відповідно до вимог раніше діючого законодавства, але у розмірі, встановленому чинним законодавством;

- пенсія мала призначатися відповідно до ст. 100, а не ст. 13 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", і норма ст. 4 такого Закону до спірних правовідносин не застосовується;

- згідно ст. 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" підприємство повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак діючим законодавством відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не передбачено.

Позивач із доводами відповідача не погоджується, вважає заперечення відповідача безпідставними, посилаючись на те, що відповідач порушуючи вимоги Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не відшкодував в повному обсязі суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій до Пенсійного фонду України, що призвело до виникнення заборгованості за спірний період.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, якою визначені умови призначення пільгових пенсій за віком та перелік осіб, які мають право на такі пенсії, позивач сплачував працівникам відповідача пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до розділу 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України,  сума до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, вважається узгодженою у день отримання платником збору повідомлення. Протягом десяти календарних днів від дня отримання  повідомлення підприємства зобов'язані сплатити зазначену суму.

Відповідно на адресу Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжсталь-конструкція", м. Кривий Ріг надіслано повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в розмірі 1 257 505,90 грн., в т.ч. - фактичні витрати за 2004р.-2006р., нараховані суми до відшкодування за січень-серпень 2007р. за пенсіями, які призначені та виплачуються УПФУ.

За період з 01.01.2005р. по 01.09.2007р. відповідачем сплачено відшкодування суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в розмірі 259 112,07 грн. Станом на 01.09.2007р. відповідач має заборгованість за спірний період в сумі 998 393,83 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій по списку №2 у розмірі 864 886,05 грн. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 2674/10-26 від 11.04.2008р. позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.01.2005р. по 01.09.2007р., яка станом на 01.09.2007р. становить 998 393,83 грн.

При цьому як на підставу для стягнення зазначених сум позивач посилається на частину 2 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі по тексту- Закон № 1058), п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 № 64/8663, згідно яких підприємства, на яких працювали громадяни і набули права на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Розмір сум відшкодувань на поточний рік визначається відділами доходів органів пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. призначених відповідно до частини 2 Закону № 1058, які надсилають підприємствам до 20 січня потомного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісячно до 25 числа вносить до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З 01.01.1992 р. введений в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р.

3а ст. 13 названого Закону на пільгових умовах призначаються пенсії особам, які не працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. За ст. 100 Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на  таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених  цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону,  виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Виходячи із викладених норм, підставою для визначення того, за якою статтею - 13 чи 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають призначатися пенсії в залежності від дати введення в дію цього Закону, а не досягнення 55 років для чоловіків, 50 років для жінок, як стверджує УПФ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

До набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до "Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій", затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 р.

Визначення робіт з шкідливими та важкими умовами праці, порядку призначення пенсій за віком робітникам і службовцям, задіяних на таких роботах провадились з урахуванням п. п. 16, 91, 92 названого Положення.

Постановою Ради Міністрів РСР від 22.08.1956 № 1173 "Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджений список № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах.

У відповідності до ст. 14 Закону СРСР "О пенсионном обесспечении граждан в СССР" постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 р. № 10 "Об утверждении списков производств, профессий, должностей и показателей, дающих право на льготное пенсионное обеспечение" затверджений у тому числі список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та тяжкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, а також встановлено, зо у відповідності із названим Законом застосування Списків № 1 і 2 проводиться з урахуванням атестації робочих місць.

Крім того, позивач не надав жодної довідки або іншого доказу про те, ким саме працювала особа стосовно якої нараховано певну грошову суму, на якій посаді, за яким списком робіт і професій, жодної довідки про розмір нарахованої пенсії, тощо. Зазначені обставини мають істотне значення, так як саме на підставі зазначених обставин (первинних даних), позивач мав виконати певні нарахування, що лягли в основу позовних вимог.

Ті докази, що містяться в матеріалах справи, подані в якості додатків до позову, є лише результатом розрахунків здійснених на підставі певних даних, але без врахування того, що пенсії більшості осіб стосовно яких нараховано грошові суми призначались, або мали призначатись на підставі ст.100 Закону України  «Про пенсійне забезпечення», а отже пункт п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, мають застосовуватись з врахуванням особливостей зазначених саме в цих нормах права.

Так відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 

Відповідно до частини 5 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

З огляду на заповнену Відповідачем частину акту звірки, фактично всі особи, стосовно яких позивач нарахував до сплати відповідачеві суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, працювали до 01.01.1992 р. на роботах із шкідливими і важкими умовами праці передбачених списком №2, що підтверджується відповідними довідками, тому мають або матимуть право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому відсутні підстави для призначення таким особам пенсій за віком згідно п.п. «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначене підтверджує те, якщо відповідно до п.15 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особа працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", то порядок пенсійного забезпечення та порядок призначення пенсій має визначатись відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а не статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а отже підстав для застосування позивачем п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при нарахуванні до сплати Відповідачу певних внесків, немає.

За викладених обставин позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 2674/10-26 від 11.04.2008р., про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2  станом на 01.09.2007р. у сумі 998 393,83 грн. задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Згідно зі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись нормами ст. ст. 13, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частиною 3 п.2  Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.94, 162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -       

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

О.О. Коваленко