Справа № 2-2367/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 листопада 2011 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

судді -Ан О.В.

при секретарі -Плахотіній Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, Нижник Діани Євгеніївни, ОСОБА_4 про визначення обсягу спадкового майна, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення обсягу спадкового майна, визнання протиправними дій нотаріуса та зобов'язання вчинити певні дії. В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, та зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер син позивачки ОСОБА_5. 14 грудня 2007 року, він вчинив заповіт, яким заповів ОСОБА_1 все майно, на яке він матиме право на момент смерті, у тому числі, належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується заповітом від 14.12.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на частку у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_7 та автомобіль, бо на час придбання цього майна ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який був ними розірваний. В передбачений законом строк позивачка звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті сина і 04 березня 2011 року одержала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 02.04.2010 року вих. № 986/02-31 державного нотаріуса 7-ї Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, в якій державний нотаріус зазначає, що відмовляє ОСОБА_1 та ОСОБА_7 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 у зв'язку з наявністю суперечки між спадкоємцями, посилаючись на п. 228, 230 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 та на ст. 1226 ЦК України та ст. 63 СК України.

Відмову державного нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій вважають незаконною та такою, що суперечить ст. 1223 ЦК України та ч. 2 ст. 1235 ЦК України, які передбачають право на спадкування особи, визначеній у заповіті та позбавлення права на спадкування спадкоємців за законом;необґрунтованим вважають також посилання державного нотаріуса у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій на п.228 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 зі змінами та доповненнями, що передбачає зміну розміру частки у спадщині за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, до видачі свідоцтв про право на спадщину, та п. 230 цієї ж Інструкції, що передбачає поділ спадкового майна за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, бо ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею померлого. Неправомірними є посилання також на ст. 63 СК України як підставу відмови у вчиненні нотаріальних дій. Позивач та її представник просять позов задовольнити.

В подальшому представник позивача просила визначити, що до спадкового майна, після смерті ОСОБА_5 входить лише квартира АДРЕСА_1, , в іншій частині позовні вимоги залишила без змін.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 позов визнали у повному обсязі.

ОСОБА_7 пояснила, що є донькою померлого ОСОБА_5, прізвище змінила у зв'язку з укладенням шлюбу. На момент смерті батька вона була повнолітньою, знає, що батько вчинив заповіт на користь бабусі і на спадщину ніколи не претендувала. ? частину домоволодіння по АДРЕСА_7 вона придбала у рівних пропорційних частках з матір'ю ОСОБА_4 після того, як батьки розірвали шлюб.

ОСОБА_4 пояснила, що в період з 1989 по лютий 2005 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_5, шлюб між ними був розірваний, тому на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 вона не претендує. Спільне майно вони з чоловіком поділили та рухоме мано - автомобіль ВАЗ 2106 1976 року випуску був переданий їй бувшим чоловіком у червні 2009 року, що підтверджується актом від 05.10.2011 року; ? частину домоволодіння по АДРЕСА_7 вона придбала після розірвання шлюбу у рівних пропорційних частках з донькою ОСОБА_7

Відповідач державний нотаріус Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, належним чином був повідомлений про місце, день і час розгляду справи судом, в судове засідання не з'явився і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, в зв'язку з чим судом було винесено ухвалу про розгляд справи у його відсутність.

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільні, а саме спадкові, правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Вислухавши позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_8, відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_4, дослідивши письмові докази у справі суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 8).14 грудня 2007 року ОСОБА_5 вчинив заповіт, яким заповів все майно, на яке він матиме право на момент смерті, у тому числі, належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1, що підтверджується заповітом від 14.12.2007 року,посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 ( а.с. 9).

Відповідачка ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_5 з 14 квітня 1989 року по 10березня 2005 року (а.с. 26, 40), тобто на момент смерті ОСОБА_5 шлюб між ними був розірваний. 09 квітня 2010 року ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на ОСОБА_10. ( а. с. 39). Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 26 жовтня 2005 року (а. с. 11-12) та договору купівлі-продажу ? частини домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_7 у м. Кривому Розі від 26 жовтня 2005 року(а. с. 30), вказане нерухоме майно було придбано ОСОБА_5 та ОСОБА_4, кожним окремо, вже після розірвання шлюбу, тому відповідно до ст. 60 СК України не є спільним майном подружжя.

З відповіді Криворізького ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області вих. № 14/16 РЕР-4197 від 24.09.11 року та акту від 05 жовтня 2011 року, складеного та посвідченого свідками та головою квартального комітету № 33 ОСОБА_11 ( а. с. 42, 45), вбачається, що автомобіль ВАЗ 21061 двигун № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_3, колір світло-синій, 1978 р. випуску, держ. номер НОМЕР_2, зареєстрований 01.04.2000 року в Криворізькому ВРЕР ДАІ за гр. ОСОБА_9 та перереєстрований 01.09.2010 року на ОСОБА_4 04.06.2009 року був переданий ОСОБА_5 ОСОБА_4, що підтверджує поділ спільного майна між подружжям.

На момент смерті ОСОБА_5 його донька ОСОБА_7, після реєстрації шлюбу -ОСОБА_7 ( а. с. 38), ІНФОРМАЦІЯ_1, була повнолітньою, що підтверджується копією її паспорту (а. с. 28), тому права на обов'язкову частку, передбаченого ст. 1241 ЦК України не має.

Батько померлого ОСОБА_5 ОСОБА_12 помер раніше сина -ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_12 ( а. с. ).

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна -квартири АДРЕСА_1 і єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_5 є позивачка - ОСОБА_1 Винісши 02 квітня 2010 року постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. № 986/02-31 (а. с. 14) державний нотаріус 7-ї державної нотаріальної контори ОСОБА_2 порушив право позивачки на набуття права власності в порядку спадкування за заповітом, передбачене ст. ст. 328, 1223 ЦК України, його дії не відповідають вимогам ст. 49 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.93 року зі змінами та п. 214 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року зі змінами та доповненнями, яким передбачено , що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Як вбачається з копії спадкової справи № 105.7 - 2009 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори, нотаріусом шляхом витребування відповідних доказів, не перевірено склад спадкового майна, коло осіб, які мають право на обов'язкову частку. В спадковій справі відсутні будь-які документи, що підтверджують наявність у померлого ОСОБА_5 на момент смерті рухомого чи нерухомого майна, що належить йому на праві особистої чи спільної власності з бувшою дружиною ОСОБА_4 та документи, що підтверджують чи спростовують право його доньки ОСОБА_7 на обов'язкову частку. Нотаріус виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за відсутності у матеріалах спадкової справи свідоцтва про народження останньої, що підтверджує їх родинний зв'язок, посилається на наявність спору між спадкоємцями, хоча документи, що вказують на це відсутні. Як вбачається з матеріалів зазначеної спадкової справи та матеріалів цивільної справи ( а. с. 14), в матеріалах спадкової справи знаходиться постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. № 986/ 02-31 від 02.04.2010 року, зміст якої відрізняється від змісту постанови, виданої під цим же номером позивачці. В постанові, що знаходиться в матеріалах спадкової справи зазначається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відмовлено «у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом», а в постанові, виданій нотаріусом позивачці, яку вона надала суду - слова «за законом»відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії державного нотаріуса Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, які полягали у відмові видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року,є протиправними і на нотаріуса має бути покладений обов'язок відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.93 року зі змінами та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5,видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.93 року зі змінами позивачка, як заінтересована особа, має право оскаржити до суду відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку вважає незаконною.

П. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.93 року зі змінами та доповненнями, передбачено, що нотаріуси вчиняють таку нотаріальну дію -видають свідоцтво про право на спадщину, тому вимога щодо покладання на нотаріуса обов'язку видати позивачці ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом не суперечить положенням закону і такий спосіб захисту передбачений п. 5 ст. 16 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ст. 16, ст. ст. 328, 1223, 1296, 1297,1298 ЦК України, ст. 34, 49, 50 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.93 року зі змінами та доповненнями, п. 214 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року зі змінами та доповненнями, ст. ст. 212 -215, ст. ст. 224 -228 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити, що до складу спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, входить квартира АДРЕСА_1.

Визнати протиправним дії державного нотаріуса 7-ї Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 в відмові видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Зобов'язати державного нотаріуса 7-ї Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.93 року зі змінами та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Ан О.В.