Категорія №9.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3007/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 75 від 28.12.2011),

ОСОБА_2 (довіреність № 5074 від 23.04.2012),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Луганській області до Новосвітлівського професійного аграрного ліцею про зобов'язання виконати п.9 вимоги від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної фінансової інспекції в Луганській області до Новосвітлівського професійного аграрного ліцею, у якому позивач просив зобов'язати відповідача виконати п.9 вимоги від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347 в частині відшкодування суми 8736,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивачем, на виконання п.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи на ІІІ квартал 2011 року, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Новосвітлівського професійного аграрного ліцею за період з 01.08.2009 по 01.09.2011, за результатами проведення якої складено акт ревізії від 21.10.2011 № 03-21/020.

На підставі акта ревізії від 21.10.2011 № 03-21/020 позивачем направлено відповідачу вимогу від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347 про усунення порушень з терміном виконання до 18.11.2011.

Ревізією правильності перерахування внесків до Пенсійного фонду встановлено, що у порушення вимог п.5, п.46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, п.3 Переліку власних надходжень бюджетних установ, вимоги, щодо їх утворення та напрями використання, затвердженого постановою КМУ від 17.05.2002 № 659, п.4 ст.23 Бюджетного кодексу України, у липні та серпні 2010 року за рахунок загального фонду по КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» здійснені видатки спеціального фонду щодо перерахування внесків до держаних цільових фондів на загальну суму 8736,00 грн.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами суб'єктів, що ревізуються.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представники позивача подали клопотання про уточнення позовних вимог (а.с.94), у якій зазначили, що у зв'язку з частковим відшкодуванням відповідачем збитків у сумі 4000,00 грн., про що 07.05.2012 позивачем отримано інформаційний лист від 07.05.2012 та платіжне доручення від 24.04.2012 № 77, позивач уточнює та викладає позовні вимоги у такій редакції: зобов'язати відповідача виконати п.9 вимоги від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347 в частині відшкодування суми 4736,00 грн.

Представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та уточненнях.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 25.04.2012 представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, зробивши про це усну заяву.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Статус Державної фінансової інспекції України, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011.

Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011).

Головним завданням Державна фінансова інспекція України відповідно до ст.2 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно із ст.10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

За приписами ч.2 ст.15 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що з 19.09.2011 по 21.10.2011 Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області, на виконання п.2.1 плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України на ІІІ квартал 2011 року та направлення на проведення ревізії від 03.10.2011 № 775, виданого начальником КРУ в Луганській області, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Новосвітлівського професійного аграрного ліцею за період з 01.08.2009 по 01.09.2011, за результатами проведення якої складено акт ревізії від 21.10.2011 № 03-21/020 (а.с.13-71).

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, позивачем на підставі п.7 ст.10 «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Новосвітлівському професійному аграрному ліцею направлено вимогу від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347, у пункті 9 якої зазначено (а.с.8-12):

Ревізією правильності перерахування внесків до Пенсійного фонду встановлено, що у порушення вимог п.5, п.46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, п.3 Переліку власних надходжень бюджетних установ, вимоги, щодо їх утворення та напрями використання, затвердженого постановою КМУ від 17.05.2002 № 659, п.4 ст.23 Бюджетного кодексу України, у липні та серпні 2010 року за рахунок загального фонду по КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» здійснені видатки спеціального фонду щодо перерахування внесків до держаних цільових фондів на загальну суму 8736,00 грн.

У зв'язку з чим, перерахувати до загального фонду державного бюджету (код доходів 24060300 «Інші надходження») кошти у сумі 8736,00 грн.

Вимогу від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347 отримано відповідачем 09.11.2011, що підтверджено підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.8 - зворот).

У судове засідання відповідачем не надано доказів того, що вимога позивача від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347 є незаконною.

Таким чином, вимога від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347 є законною та підлягає обов'язковому виконанню.

Інформацію про вжиті заходи та виконання вимоги відповідачу потрібно надати до позивача у термін 18.11.2011 (а.с.12).

У встановлений позивачем термін відповідач надав інформацію про відшкодування незаконних витрат, нестач, переплат та інших збитків станом на 18 листопада 2011 року (а.с.76), у якій зазначив, що 8736,00 грн. буде перераховано у грудні - травні 2012 року, після надходження коштів до спецфонду.

У інформації про відшкодування незаконних витрат, нестач, переплат та інших збитків станом на 15 березня 2012 року (а.с.77) зазначено, що 8736,00 грн. буде перераховано у березні 2012 року частково після надходження коштів до спецфонду, решта буде відшкодована у квітні 2012 року.

Платіжним доручення № 77 від 24 квітня 2012 року відповідачем частково перераховані кошти у сумі 4000,00 грн. на виконання п.9 вимоги від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347.

На час розгляду адміністративної справи залишок не перерахованих до бюджету коштів на виконання п.9 вимоги від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347 становить 4736,00 грн.

Враховуючи, що п.9 вимоги від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347 в частині відшкодування суми 4736,00 грн. на час розгляду адміністративної справи не виконаний, вимога у встановленому законодавством порядку не оскаржена, з огляду на положення п.10 ст.10, ч.2 ст.15 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 07 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Луганській області до Новосвітлівського професійного аграрного ліцею про зобов'язання виконати п.9 вимоги від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347, - задовольнити повністю.

Зобов'язати Новосвітлівський професійний аграрний ліцей виконати пункт 9 вимоги від 04.11.2011 № 12-03-14-14/10347 в частині відшкодування суми 4736,00 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять шість гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 14 травня 2012 року.

СуддяК.О. Пляшкова