Справа № 2-9706/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 квітня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Коршак Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої Київської державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі -Позивач) 20 червня 2011 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Першої Київської державної нотаріальної контори (далі -Відповідач) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько -ОСОБА_2, після смерті якого,за його заповітом, квартира АДРЕСА_1 була успадкована нею та її братом ОСОБА_3, у 2/3 частини та 1/3 частини, відповідно. Вказує, що її брат помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і, що після його смерті вона дізналася про цінні папери, видані на ім'я її батька, про існування яких раніше їй було невідомо, оскільки після смерті батька вказані цінні папери знаходилися у її брата, який їй нічого про них не говорив. Зауважує, що брат, як спадкоємець за законом спадщину на цінні папери також не прийняв. Тому, на її думку, вона є єдиним спадкоємцем за законом, у зв'язку з чим вона звернулася до Відповідача із проханням про роз'яснення порядку отримання спадщини за законом після смерті батька, проте, їй було повідомлено, що нею пропущений строк для подання відповідної заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду. Оскільки визначений законом строк для прийняття спадщини нею пропущений з поважних причин, просить суд ухвалити судове рішення, яким визначити їй додатковий строк, достатній для подання вказаної заяви до Першої Київської державної нотаріальної контори, для оформлення спадщини за законом після смерті її батька та визнати за нею право власності на цінні папери, видані на ім'я її батька.

У судовому засіданні Позивач позов підтримала у повному обсязі, просила суд позов задоволити.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. У листі, направленого на адресу суду від 12 квітня 2012 року за № 2782/02-14 зауважив, що Перша Київська державна нотаріальна контора не може виступати в якості відповідача, оскільки не є юридичною особою і, що від її імені інтереси може представляти тільки Головне управління юстиції у м. Києві.

Після оголошення вказаного листа, Позивач не заявила клопотання про заміну неналежного відповідача належним відповідачем та висловила думку про можливість розгляду справи у відсутність представника Відповідача.

Суд знаходить можливим розгляд справи без участі останнього, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно свідоцтва про народження, Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_3. ЇЇ батько -ОСОБА_2 (а.с. 5).

Крім того, із матеріалів справи також вбачається, що згідно свідоцтва про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві від 18 жовтня 2000 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 74 роки, про що зроблено актовий запис за № 13288 (а.с. 8).

Відповідно до заповіту, складеного ІНФОРМАЦІЯ_1 та посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори, квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 2/3 частини та ОСОБА_3 -1/3 частини (а.с. 7).

Крім того, згідно свідоцтва про смерть, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві від 15 березня 2006 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 48 років, про що зроблено актовий запис за № 5091 (а.с. 9).

Згідно листа Першої Київської державної нотаріальної контори на ім`я Позивача від 20 травня 2011 року за № 2552/02-14, останній відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом, з підстав пропуску нею шестимісячного терміну для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 10).

Судом встановлено, що відповідно до частини 2 статті 1220 Цивільного кодексу України, часом відкриття спадщини є ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач є спадкоємцем за заповітом та за законом, але в установлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала. Пропуск вказаного строку мотивує відсутністю у неї інформації про існування цінних паперів, виданих на ім'я її батька.

Відповідно до частини 1 статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із листа Першої Київської державної нотаріальної контори на ім'я Позивача, відкрита спадщина після смерті її батька на підставі заповіту нею також не була прийнята. Крім того, інший спадкоємець за заповітом та за законом помер.

Відповідно до частини 1 статті 1277 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Перша Київська державна нотаріальна контора є неналежним Відповідачем у справі. Оскільки, крім того, що вона не має статусу юридичної особи, вона не відноситься до органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 33 Цивільного процесуального кодексу України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідно до частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні суд неодноразово звертав увагу Позивача щодо неналежного відповідача у справі, проте, Позивач наполягала на обраній нею правовій позиції в цій частині.

З огляду на викладене, оскільки клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, Позивачем у судовому засіданні заявлено не було, правом за власною ініціативою вчиняти вказані процесуальні дії суд не наділений, пред'явлений до Першої Київської державної нотаріальної контори позов є безпідставним, тому у задоволенні позовної заяви суд відмовляє у повному обсязі.

На підставі статей 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 13, 33, 60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Першої Київської державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності -в і д м о в и т и у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.