ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
04 травня 2012 р. Справа № 2а/0270/5525/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
04 травня 2012 р. Справа № 2а/0270/5525/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого: Дончика Віталія Володимировича,
Суддів: Вільчинського Олександра Ванадійовича,
Чернюк Алли Юріївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: Мороза В.О.,
представника третьої особи: Василевського О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вінницької районної державної адміністрації (далі -Вінницька РДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Вінницька лісова науково-дослідна станція" (далі -ДП «Вінницька ЛНДС») про визнання недійсними та скасування розпорядження та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою
в с т а н о в и в :
В грудні 2011 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до Вінницької РДА про визнання недійсними та скасування розпорядження та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.
Зазначав, що з 17 травня 2006 року, як суб'єкт підприємницької діяльності, являється користувачем земельної ділянки для комерційного використання -розміщення та обслуговування торгівельного закладу громадського харчування площею 0,43 га на території Якушинецької сільської ради Вінницького району. Про що, позивачу Вінницькою ОДА видано Розпорядження № 577 від 21.12.2005 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду СПД ОСОБА_6 Згоди на вилучення даної земельної ділянки, що перебуває у позивача в користуванні на умовах оренди ОСОБА_6 не надавав. Крім того, позивач має намір викупити частину даної земельної ділянки площею 0,43 га. Проте, за результатами звернення до Вінницької РДА із заявою від 23.08.2011 року, йому стало відомо, що Розпорядженням Вінницької РДА від 07.04.2008 року за № 554 земельну ділянку передано у користування ДП «Вінницька ЛНДС»для ведення лісового господарства загальною площею 539,7668 га на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту, в яку входить і орендована ОСОБА_6 земельна ділянка для комерційного використання -розміщення та обслуговування торгівельного закладу громадського харчування площею 0,43 га.
Позивач вважає, вище зазначене розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Зазначив, що чинним земельним законодавством не передбачено надання органом державної влади однієї і тієї ж земельної ділянки у користування різним особам.
Окрім того, на думку позивача, оскільки він в часі набув право користування земельною ділянкою площею 0,43 га раніше ніж ДП «Вінницька ЛНДС», тому розпорядження Вінницької РДА № 554 від 07.04.2008 року, є таким що суперечить вимогам чинного законодавства -підлягає скасуванню. Також, вказав на те що, відповідач перевищуючи свої повноваження надані йому законодавством, всупереч статтям 17, 122 Земельного кодексу України, протиправно прийняв Розпорядження від 07.04.2008 року за № 554.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані у судовому засіданні, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що також, зазначив в наданих до суду письмових запереченнях (том 2 а.с.9-10).
Представник третьої особи заявлені позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення (том 2 а.с.3-8). Окремо зазначив, що на момент видачі розпорядження № 577 від 21.12.2005 року земельні ділянки лісового фонду, в тому числі у розмірі 0,43 га, вже знаходилась в постійному користуванні ДП «Вінницька ЛНДС», право постійного користування якого посвідчувалось матеріалами лісовпорядкування. А в квітні 2008 року затверджувалась лише технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою для видачі відповідного державного акту. Таким чином, постійним користувачем земельної ділянки був і залишається ДП «Вінницька ЛНДС».
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_6 та Вінницькою РДА укладено договір від 04.05.2006 року про оренду земельної ділянки загальною площею 0,65 га, в тому числі: 0,22 га -за рахунок земель смуги відводу автодороги Львів-Кіровоград-Знам'янка, км 358+800 (ліворуч) Служби автомобільних доріг у Вінницькій області та 0,43 га -за рахунок земель лісів І групи (категорія захисності -лісопаркова частина лісів зеленої зони) Якушенецького лісництва Вінницького державного лісомисливського господарства. Договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 17.05.2006 року за № 040688900010 по Якушинецькій сільській раді Вінницького району.
Предметом договору є надання земельної ділянки в строкове платне користування, для комерційного використання -розміщення закладу громадського харчування на території Якушинецької сільської ради Вінницького району, Вінницької області, за межами населеного пункту. Строк дії договору -49 років починаючи з дати його державної реєстрації (том 1 а.с.19-20).
Підписанню такого договору щодо оренди даної земельної ділянки, а також розмір та конфігурація земельної ділянки, передувало отримання та оформлення відповідних документів:
- клопотання СПД ОСОБА_6 до Якушинецької сільської ради про погодження відведення йому в оренду земельної ділянки та до Вінницької РДА про створення комісії для обстеження земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (том 1 а.с.191,202);
- експлікація земель та збірним кадастровим планом (том 1 а.с.52,53,197,232);
- акти технічного обстеження від 03.03.2005 року та 06.06.2005 року (том 1 а.с.195,205-206,207);
- Рішення 22 сесії 04 скликання від 30.03.2005 року Якушенецької сільської ради про погодження місце розташування земельної ділянки та відведення в оренду земельної ділянки (том 1 а.с.204);
- письмові згоди (позитивні висновки) про відсутність заперечень щодо оренди земельної ділянки позивачем: Служби автомобільних доріг у Вінницькій області № 788 від 10.12.2003 року (том 1 а.с.200), Державного лісогосподарського об'єднання «Вінницяліс»від 26.08.2004 року (том 1 а.с.194), відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства від 06.06.2005 року (том 1 а.с.213), Вінницької районної санітарно-епідеміологічної станції від 08.06.2005 року (том 1 а.с.214), Вінницької регіональної екологічної інспекції від 32.06.2005 року (том 1 а.с.216-217), Державного комітету України по земельних ресурсах Вінницького районного відділу земельних ресурсів від 26.06.3005 року (том 1 а.с.219) та Управління культури Вінницької ОДА від 09.06.2005 року (том 1 а.с.218);
- Розпорядження Вінницької РДА № 599 від 06.04.2005 року про погодження щодо надання земельної ділянки (том 1 а.с.14,211-212), від 30.08.2005 року від № 705 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду СПД ОСОБА_6 (том 1 а.с.16);
- розрахунок розмірів втрат лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням лісогосподарських угідь з земель Якушинецького лісництва Вінницького ДЛМГ від 26.09.2005 року (том 1 а.с.17);
- Розпорядження Вінницької ОДА від 21.12.2005 року № 577 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду СПД ОСОБА_6 (том 1 а.с.18).
Судом також з'ясовано, що 23.08.2011 року ОСОБА_6 звернувся до Вінницької ОДА із заявою про надання йому дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для комерційного використання площею 0,65 га, що розташована на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, за межами населеного пункту, у зв'язку із подальшим наміром її викупу.
25.10.2011 року листом за № 01-1-23-6443 Вінницька ОДА повідомила ОСОБА_6 про те, що частина земельної ділянки площею 0,43 га належить до земель лісового фонду відповідно до державного акту на право постійного користування НОМЕР_1, виданого ДП «Вінницька ЛНДС»(том 1 а.с.10).
28.11.2011 року ОСОБА_6 звернувся до Вінницької РДА, на території якого знаходиться спірна земельна ділянка, про надання інформації щодо підстав надання ДП «Вінницька ЛНДС»державного акту на право постійного користування земельною ділянкою НОМЕР_1 (том 1 а.с.11).
Листом Вінницької РДА від 28.11.2011 року за № 27-О-625-1 ОСОБА_6 надано копію Розпорядження голови Вінницької РДА від 07.04.2008 року за № 544 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДП «Вінницька ЛНДС»на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту»(том 1 а.с.12).
Позивач, вважаючи Розпорядження голови Вінницької РДА від 07.04.2008 року за № 544 прийнятим з грубим порушенням його законних прав та норм діючого законодавства, звернувся до суду з вимогою визнати його протиправним та скасувати. Також, просив визнати недійсним та скасувати державний акт НОМЕР_1, виданого на підставі розпорядження № 544 від 07.04.2008 року ДП «Вінницька ЛНДС».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та Лісовим кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Так, на думку позивача дії відповідача щодо прийняття Розпорядження про передачу ДП «Вінницька ЛНДС»земельної ділянки для ведення лісового господарства загальною площею 539,7668 га на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту в постійне користування та видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, є протиправними, оскільки вони порушують його права, як користувача частини даної земельної ділянки. Так, у зв'язку з тим, що він, як законний користувач земельної ділянки площею 0,65 га, що розташована на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту, та має намір щодо подальшого викупи частини земельної ділянки у розмірі 0,43 у особисту власність, вважає що Вінницька РДА не мала права видати оскаржувані розпорядження ДП «Вінницька ЛСДС»та державний акт на право постійного користування, оскільки право користування спірною земельною ділянкою набуто ним раніше.
З таким твердженням позивача, суд не може погодитись з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 48 Лісового кодексу України (чинного з 1994 року по даний час), матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 94 Лісового кодексу України матеріали лісовпорядкування затверджується державними органами лісового господарства за погодженням з місцевими Радами народних депутатів та органами охорони навколишнього природнього середовища. Вони є основою для організації ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами.
Згідно пункту 5 Перехідних положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Так, відповідно до наявної в матеріалах справи технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки для ведення лісового господарства ДП «Вінницька ЛНДС»вбачається наступне.
Відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства України за № 215 від 30.12.2003 року, проведено реорганізацію ДЛГО «Вінницяліс», Вінницького ДЛМГ ДЛГО «Вінницяліс»та Вінницької ЛНДС шляхом виділення із складу ДЛГО «Вінницяліс»Турбівського лісництва і частини Якушинецького лісництва Вінницького ДЛГМ та приєднання їх до Вінницької ЛНДС (том 1 а.с.124).
Наказом № 62 від 31.12.2003 року Державному лісогосподарському об'єднанню «Вінницяліс», зобов'язано передати Турбівське лісництво Вінницького лісовиробничого комплексу і частину Якушинецького лісництва Вінницького державного лісомисливського господарства до складу Турбівського дослідного лісництва Вінницької ЛНДС (том 1 а.с.125).
Крім того, згідно наказу № 2 від 09.01.2004 року Державного комітету лісового господарства України, проведено реорганізацію ДП «Вінницької ЛНДС»шляхом приєднання до її складу Турбівського лісництва та частини Якушинецького лісництва, виділених із складу Вінницького ЛВК та Вінницького ДЛМГ ДЛГО «Вінницяліс»(том 1 а.с.126).
На виконання наказу № 215 від 30.12.2003 року ДП «Вінницька ДЛМГ»видано акт прийому-передачі земель державного лісового фонду загальною площею 539 га (том 1 а.с.128).
Відповідно до статті 55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Згідно частини 2 статті 56 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.
Таким чином, у 2003 році спірна земельна ділянка, яка відносилась до земель лісового фонду, знаходилась у постійному користуванні ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція».
Слід зазначити, що відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647 державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автомобільної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
15.06.2006 року № 73а ДП «Вінницька ЛНДС»звертається до ПП «Земельний центр»з листом щодо виготовлення технічної документації на право постійного користування земельною ділянкою для ведення лісового господарства на території Якушинецької сільської ради на площі 539 га (том 1 а.с.123).
30.06.2006 року Розпорядженням Вінницької РДА № 1039 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по оформленню права постійного користування земельними ділянками ДП «Вінницька ЛНДС», для ведення лісового господарства, орієнтовною площею -539 га, за рахунок земель Якушинецького лісництва Вінницького ДЛМГ, на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту (том 1 а.с.142).
Згідно приписів частини 3 статті 122 ЗК України, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України визначено право обласних державних адміністрації передавати земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Тобто, з вище наведеного вбачається, що ДП «Вінницька ЛНДС»звернулась до Вінницької РДА щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою для видачі відповідного державного акту.
Крім того, згідно вимог частини 1 статті 9 Лісового кодексу України (в чинній редакції на час видання Розпорядження позивачу щодо оренди земельної ділянки) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним та тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.
У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт. Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором.
Тобто, законодавством передбачена можливість одночасного надання у постійне користування та тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду різним особам.
Згідно статті 57 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.
Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.
Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.
У матеріалах адміністративної справи докази про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки відсутні.
Разом із тим, суд зазначає, що висновком Вінницького обласного управління лісового господарства № 02-15/176 від 09.03.2005 року ОСОБА_6 надано погодження на відведення земельної лісової ділянки в довгострокову оренду, терміном на 49 років для розміщення малих архітектурних форм при умові недопущення капітального будівництва та ін. Ведення лісового господарства на ділянці, що надається в оренду, залишається за Вінницьким ДЛМГ (том 1 а.с.215).
Крім зазначеного, вбачається, що надання земельної ділянки ОСОБА_6 в тимчасове користування на умовах оренди для розміщення закладу громадського харчування не передбачало вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки, а користування нею повинно здійснюватись з дотриманням обмежень передбачених висновком та з метою розміщення малих архітектурних форм, при цьому на земельній ділянці передбачено ведення лісового господарства постійним користувачем земельної ділянки.
Враховуючи викладене, твердження позивача, що право користування земельною ділянкою площею 0,43 га набуто ним раніше ніж ДП «Вінницька ЛНДС», спростовується вище зазначеним висновком, про який ОСОБА_6 стало відомо ще у 2005 році.
Тобто, прийняте 07.04.2008 року Розпорядження № 554 Голови Вінницької РДА та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою НОМЕР_1, виданий ДП «Вінницька ЛНДС»на земельну ділянку для ведення лісового господарства загальною площею 539,7668 га на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту -видані правомірно та відповідно вимог чинного законодавства.
Враховуючи вище зазначене, суд роз'яснює, що в частині розгляду спірного питання щодо прийнятого Розпорядження Голови Вінницької РДА № 554 від 07.04.2008 року, останнє у межах наданих на законодавчому рівні повноважень, прийнято без порушень та не підлягає скасуванню. В іншій частині позовних вимог, щодо протиправності виданого, як наслідок ДП "Вінницька ЛНДС" державного акту НОМЕР_1 в порядку адміністративного судочинства не вважається протиправним та не підлягає також скасуванню, з наступних підстав.
Так, за загальним правилом, оскарження державних актів про право власності на землю відбувається в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку має місце спір про право.
Проте, суд зазначає, що в цьому конкретному випадку, враховуючи специфіку правовідносин, що є предметом спору, справа про скасування державних актів має розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки їх правомірність або протиправність безпосередньо та тісно пов'язана із вирішенням питання про законність дій та рішень суб'єкту владних повноважень.
Більш того, спір про право власності як таке у цьому випадку відсутній, оскільки позивач не стверджує свого права власності або користування на спірну земельну ділянку, а лише вказує на протиправність їх передачі іншим особам за наявності заборони на вчинення відповідних дій.
Тому, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги СПД ОСОБА_6 є безпідставними, не ґрунтуються на доказах, які знаходяться у матеріалах адміністративної справи.
У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; і застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду справи знайшло своє підтвердження правомірність розпорядження голови Вінницької райдержадміністрації від 07.04.2008 року № 554 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДП «Вінницька ЛНДС»на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту" та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою НОМЕР_1, виданого ДП «Вінницька ЛНДС»на земельну ділянку для ведення лісового господарства загальною площею 539,7668 га на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту.
Оскільки позивачу в задоволенні адміністративного позову відмовлено, а також за відсутності витрат останніх, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Державного бюджету України не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий: Дончик Віталій Володимирович
Судді: Вільчинський Олександр Ванадійович
Чернюк Алла Юріївна