У Х В А Л А

08 травня 2012 року м.Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.

суддів: Васильковського В.М., Матківського Р.Й.

секретаря Возняк В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Тлумацького районного суду від 05 березня 2012 року з участю апелянта і його представника - ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Тлумацького районного суду від 05 березня 2012 року відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ТКФ Актив» про визнання недійсним договору та стягнення коштів. Суддя суду першої інстанції вважав, що дана справа не підлягає розгляду Тлумацькому районному суду, оскільки спір між сторонами виник з приводу виконання договору. Тому, на думку судді, даний позов до юридичної особи має бути поданий згідно ч.2 ст.109 ЦПК України не за місцем проживання позивача, а в суд за місцезнаходженням підприємства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що названа ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, без врахування того, що ним не було порушено правил територіальної підсудності. Апелянт зазначає, що оскільки спір між ним і відповідачем виник з приводу порушення його прав споживача фінансових послуг, то він вправі був подати даний позов в Тлумацький районний суд. Вважаючи у зв`язку із наведеним

оскаржену ухвалу незаконною, ОСОБА_1 просить її скасувати, а його позовну заяву

________________________________________________________________________________

Справа № 2/0916/2576/2012 р. Головуючий у 1 інстанції - Н.І.Лущак

Провадження №22ц/0990/812/2012 Доповідач - В.А.Девляшевський

Категорія 3

2

передати до Тлумацького районного суду для відкриття провадження та розгляду справи по суті.

В засідання апеляційного суду представник ПП "ТКФ Актив" не з'явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення було вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у відсутності представника відповідача.

ОСОБА_1 та його представник апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали. Апелянт крім того зазначив, що договір, який ним було укладено з ПП «ТКФ Актив», повинен був виконуватись у м.Ужгороді, тобто за місцем знаходження названого підприємства. Однак, пояснив ОСОБА_1, після виконання ним умов договору щодо внесення в касу ПП «ТКФ Актив» більше 17 тисяч грн відповідач не надав коштів, необхідних для погашення ним банківського кредиту і звільнення з-під арешту заставленого належного йому нежитлове приміщення.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту договору від 24.11.2011 року, укладеного ОСОБА_1 з ПП «ТКФ Актив», не вбачається, що позивачу надається споживчий кредит. В його тексті вказується, що назване приватне підприємство зобов`язується надавати клієнту систему послуг, спрямованих на придбання ним товару (копія договору - а.с.4-5). Колегія суддів також зауважує, що в матеріалах справи відсутні документальні відомості про належність ПП «ТКФ Актив» до фінансових установ, яким чинним законодавством України надано право надавати громадянам споживчі кредити або інші фінансові послуги.

В рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10.11.2011 року (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) роз`яснено, що дія положень п.п.22;23 статті 1; статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виник під час укладення, так і виконання такого договору.

Приймаючи до уваги наведене роз`яснення Конституційного Суду України, те, що між ОСОБА_1 і ПП «ТКФ Актив» договір споживчого кредитування не укладався і кредитні кошти позивач не отримував, то немає правових підстав вважати, що даний спір виник з приводу захисту прав споживача фінансових послуг і тому підлягає розгляду судом за місцем проживання позивача.

Оскільки не встановлено також наявність інших обставин, які б згідно ст.110 ЦПК

3

України надавали б ОСОБА_1 право вибору підсудності даної справи, то суддя суду першої інстанції правильно вважав, що позов про визнання недійсним згаданого договору і стягнення коштів повинен бути пред`явлений за місцезнаходженням відповідача (ст.109 ЦПК України).

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала про відмову у відкритті провадження в даній справі являється законною і обґрунтованою. Тому підстав для її скасування не має.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218,307;312;313;314;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Тлумацького районного суду від 05 березня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.А.Девляшевський

Судді: В.М.Васильковський

Р.Й.Матківський