Справа №2а-118/2007 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2007 року                                                            м.  Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд                                        Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді                  Перегінець Л.В.

секретаря                                                                              Козюпі З.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління пенсійного фонду в м.  Івано-Франківську про визнання неправомірною відмови у призначенні пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку,  зобов"язання її призначити та стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.,  -

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про визнання неправомірною відмови у призначенні пільгової   пенсії   зі   зменшенням   пенсійного   віку,    зобов'язання   її   призначити   з 15.06.2000р. та стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2.  позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди зменшив до 1000 грн.,  решту вимог підтримав в заявленому обсязі. Суду пояснив,  що позивачка згідно п.1 пп."а" ст.  13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах,  оскільки працювала на посаді лудильника деталей і приладів гарячим способом на заводі „Позитрон",  що в м. Івано-Франківську. Однак на неодноразові звернення до відповідача з проханням призначити пенсію,  отримувала безпідставну відмову. Вважає,  що твердження відповідача про відсутність посади,  яку займала ОСОБА_1 в Списку № 1 є необгрунтованими. Такі неправомірні дії відповідача,  на думку представника позивачки,  завдали їй моральної шкоди,  яка полягає в нервовому потрясінні ,  переживаннях та погіршенні здоров"я,  яку оцінює в 1000грн. Просить позов задоволити.

Представники відповідача згідно довіреностей Масик Г.М.  та Остафійчук М. В. позов не визнали,  суду пояснили,  що позивачка не має права на призначення пільгової пенсії,  оскільки її посада не відноситься згідно Постанови КМУ № 136 до переліку такої категорії виробництв,  тобто її посада не входить до Списку № 1. Таким чином,  підстави для проведення такого перерахунку відсутні. На даний час позивачка отримує пенсію за віком на загальних підставах. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди вважають безпідставними та не підтвердженими належними доказами,  тому просять в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові докази по справі,  з'ясувавши таким чином фактичні її обставини,  суд приходить до висновку,  що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено,  що позивачка з 01.08.1987р. по 01.08.1992р. працювала на заводі „Позитрон" на посаді лудильник деталей та приладів гарячим способом в цеху № 10.

08.09.2005 року позивачка звернулась до Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську з проханням призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку.

Згідно довідки ВАТ „Родон" від 08.11.2005р. №88 було підтверджено факт роботи позивачки на посаді лудильника деталей і приладів гарячим способом,  як підстави для призначення пільгової пенсії,  проте 11.11.2005 року листом № 489 дану довідку товариством було відкликано.

Листом УПФ в м. Івано-Франківську від 16.11.2005р. ОСОБА_1. відмовлено у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Згідно п.1 п.п."а" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком,  незалежно від місця останньої роботи: працівники,  зайняті повний робочий день на підземних роботах,  на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,  - за списком N 1 виробництв,  робіт,  професій,  посад і показників,  затверджуваним Кабінетом Міністрів України,  і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років,  з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам,  які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,  пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку,  передбаченого статтею 12 цього Закону,  на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Тобто,  за змістом наведеної норми,  для призначення пенсії зі змешенням пенсійного віку необхідна наявність не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Однак,  остання не представила суду доказів на підтвердження наявності в неї на час звернення до відповідача ,  половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Посилання останньої,  як на підставу для зарахування до стажу роботи в шкідливих умовах , - роботу на посаді лудильника приладів і деталей гарячим способом згідно п.23 Постанови КМУ № 36 від 16.01.03р. неналежні.

Зокрема,  згідно п.23 Постанови КМУ № 36 від 16.01.03р. Про затвердження списків виробництв,  робіт,  професій,  посад і показників,  зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,  право на призначення пенсії за списком № 1 мають право особи,  які працювали на посаді лудильника гарячим способом,  зайняті лудінням виробів припоями,  що містять свинець,  а також припоями,  що містять шкідливі речовини 1 - 2 класів небезпеки або канцерогени .

Проте,  як вбачається з даних трудової книжки та акту зустрічної перевірки відповідача від 10.11.05р.,  позивачка працювала на посаді лудильника деталей і приладів гарячим способом.  Згідно листа Державної експертизи умов праці від 11.11.2005р. №04-9/2-14357,  посада „лудильника деталей і приладів гарячим способом" в електротехнічному виробництві в списки № 1 та № 2 Постанови № 36 не включено,  відповідно у позивачки немає права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку,  а займана нею посада не є посадою визначеною зазначеним підпунктом Списку.

Крім того,  слід звернути увагу,  що за даними особових рахунків ,  перевірених відповідачем в ході перевірки,  позивачка в спірний період отримувала заробіток на посаді монтажника. Також,  за змістом трудової книжки,  позивачка з 01.09.1986 року була переведена перекваліфікантом монтажника радіоапаратури і приладів цех № 10,  з -01.11.1986 року їй був присвоєний третій розряд монтажниці радіоапаратури і приладів в цеху № 10,  а з 01.08.1987 року,  їй в зв"язку з переведенням на нові умови оплати праці,  була присвоєна кваліфікація лудильника деталей та приладів гарячим способом другого розряду у цеху № 10.

За таких обставин,  відсутні підстави вважати,  що відповідач неправомірно відмовив у призначенні пільгової пенсії,  і ,  як наслідок,  необгрунтованими є вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн.,  тому в позові слід відмовити.

На підставі  ст. 13 ЗУ „ Про пенсійне забезпечення",  Постанови КМУ № 36 від 16.01.03р. Про затвердження списків виробництв,  робіт,  професій,  посад і показників,

зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах ,   ст. 1167 ЦКУ та керуючись  ст.  ст.  11, 71, 159, 160, 163 КАС України,  суд,

постановив:

 В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до Управління пенсійного  фонду  в  м. Івано-Франківську  про  визнання  неправомірною  відмови  у призначенні   пільгової   пенсії   зі   зменшенням   пенсійного   віку, зобов"язання       її призначення та стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн.- відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду (адреса: м.  Львів,  вул. СаксаганськогоДЗ) через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.