Справа № 2-312/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2012 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді - Корягіна В.О.

при секретарі - Коваленко Т.О.

за участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів - ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

представника відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на частку нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на частку нерухомого майна. Свою позовну вимогу мотивують тим, що їм на праві спільної сумісної власності належить по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1, а 1/3 частину зазначеної квартири, що належала їх сину ОСОБА_7, він подарував відповідачу -ОСОБА_4 На теперішній час відповідач бажає розпоряджатися 1/3 частиною квартири на власний розсуд всупереч їх інтересам. Оскільки 1/3 частина двокімнатної квартири є незначною та не може нормально використовуватися двома родинами, що також суперечить ст. 50 ЖК України, яка передбачає заборону заселення однієї квартири двома або більше сім'ями; двокімнатна квартира не може бути поділена в натурі для двох сімей в рівних долях для кожного з співвласника; спільне володіння і користування майном є неможливим, оскільки відповідач не є членом їх родини і є сторонньою для них людиною; відповідач має намір здати в оренду одну кімнату 11,5 м.кв. спірної квартири разом з власниками квартири без їх згоди, про що свідчить оголошення в газеті; через неможливість знайти спільну мову між ними постійно виникають сварки; крім того, припинення права відповідача на 1/3 частину спірної квартири не завдасть їй істотної шкоди, оскільки вона має інше житло, просять суд припинити право власності відповідача на 1/3 частину спірної квартири з виплатою їй грошової компенсації, визнати за ними право власності на 1/3 частину спірної квартири. Пізніше позивачі змінили позовні вимоги та просили припинити право власності відповідача на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, та стягнути з них вартість 1/3 частини спірної квартири у розмірі 27583,33 грн. на користь відповідача; визнати за ними право власності на 1/3 частину спірної квартири, яка належала відповідачу; стягнути з відповідача на їх користь сплачені ними судові витрати та витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

Відповідач надала заперечення на позовні вимоги відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, оскільки рішенням Тернівського міського суд Дніпропетровської області від 13.07.2009 р. визначений порядок користування спірною квартирою, за яким їй та ОСОБА_7 виділена у користування окрема кімната у спірній квартирі, за користування якої та за половину приміщень, якими вони спільно з позивачами користуються, вона сплачує комунальні послуги. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, отже вона, як власник частки в спірній квартирі має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти будь-які дії, які не суперечать закону. Також компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою, а вона згоду на компенсацію її частки квартири не надає. Крім того, в спірній квартирі зареєстровано її постійне місце проживання та постійне місце проживання її чоловіка -ОСОБА_8

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні свої уточненні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на вищенаведені обставини, а також суду пояснили, що оскільки у них з відповідачем та їх сином, який є її чоловіком, постійно виникають сварки, то вони не можуть разом мешкати в даній квартирі. Вони вважають, що частка відповідача є незначною та припинення права власності не завдасть їй значної шкоди. Вони визнають факти, що відповідачу на підставі права власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_7 вселений та йому виділено в користування спальню кімнату оспорюваної квартири. Просять позов задовольнити.

Представник позивачів у судовому засіданні уточненні позовні вимоги позивачів підтримав в повному обсязі, посилаючись на вищенаведені обставини, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та суду пояснила, що вона разом з її чоловіком проживають в квартирі АДРЕСА_1, іншого житла у неї не має. Оскільки відповідно до рішення суду їм в користування виділена окрема кімната, в якій вони проживають, іншого житла у них не має, тому припинення права власності на частку майна завдасть їй значної шкоди та позбавить права на житло. Вона вважає, що вони можуть спільно користуватися оспорюванню квартирою. Вона визнає факт, що їй на підставі права власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1. Будь-якої згоди на припинення права власності та виплату їй компенсації вона позивачам не давала. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на заперечення, а також суду пояснила, що відповідач разом з її чоловіком проживають в квартирі АДРЕСА_1, іншого житла у відповідача не має. Оскільки відповідно до рішення суду їм в користування виділена окрема кімната, в якій вони проживають, іншого житла у них не має, тому припинення права власності на частку майна завдасть значної шкоди відповідача та позбавить права на житло, що є порушенням ст. 41 Конституції України та ст. 319 ЦК України. Будь-якої згоди на припинення права власності та виплати компенсації відповідач позивачам не давала. Крім того, позивачі, представник позивачів не довели та не надали докази на підтвердження своїх позовних вимог. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд вислухавши позивачів, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено та визнано сторонами, що на підставі на праві приватної особистої власності ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_4 належить право власності на 1/3 частину кожному квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією технічного паспорту від 20.12.2000 р., копією свідоцтва про право власності на житло від 18.01.2001 р., та ухвалою апеляційного суду від 21.12.2010 р. (а.с. 13-16,19-20).

Згідно рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 13.07.2009 року позов ОСОБА_7 задоволено та йому виділено в користування житлова кімната розміром 11,5 кв. м., а також постановлено рішення про його вселення в зазначену квартиру, що підтверджується рішення суду та визнано в судовому засіданні сторонами (а.с. 17-18).

Відповідно до висновку №2 судової будівельно-технічної експертизи від 12.01.2012 року, виділити 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 з рівнозначними умовами проживання не можливо. Ринкова вартість 1/3 частини зазначеної квартири становить 27583,33 грн. (а.с. 74-96).

Як вбачається з квитанцій позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду покладенні кошти в розмірі 27583,33 грн. (а.с 121, 147).

Як вбачається з листа КП БТІ М. Тернівка №155 від 04.04.2012 р., ОСОБА_4 належить на праві приватної власності 1/3 частина квартири АДРЕСА_1, іншого житла не зареєстровано (а.с. 127).

Як вбачається з листа КП БТІ М. Тернівка №191 від 23.04.2012 р., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві приватної власності по 1/3 частина квартири АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_2 на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_2 (а.с. 150).

Як вбачається з повідомлень по сплаті комунальних послуг, ОСОБА_4 справно сплачує кошти на утримання 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, іншого житла не зареєстровано (а.с. 130-134).

Згідно виписки з фінансово-облікового рахунку від 20.04.2012 р., в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_4, ОСОБА_7 (а.с. 153).

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пп. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України випадку, але лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

При цьому примусове припинення у співласника права на частку у спільній власності є порушенням норм матеріального права.

Оскільки ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»від 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Згідно ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України,обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За таких обставин суд вважає, що припинення права власності на 1/3 частку оспорюваної квартири завдасть істотної шкоди відповідачу, так як дана частка для неї є значною, оскільки в квартирі зареєстровані як ОСОБА_1, ОСОБА_2 так і ОСОБА_4, ОСОБА_7, якому в користування виділена окрема ізольована кімната оспорюваної квартири, яка складається із двох ізольованих кімнат, іншого житла у останніх не має, і відповідачка категорично не згодна на грошову компенсацію своєї частки власності у вказаному житлі, натомість позивач ОСОБА_2 має інше житло, тому суд вважає за необхідне в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на частку нерухомого майна слід відмовити.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України не підлягають і стягненню судові витрати та судовий збір, сплачені позивачами по справі. Також не підлягають стягненню витрати, сплачені позивачами за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 800 грн.

Судом не можуть бути взяти до уваги посилання позивачів та їх представника про те, що 1/3 частини оспорюваної квартири для відповідача є незначною, не завдасть їй значної шкоди та спільне користування є неможливим, оскільки відповідно до ст.ст. 10,11,60 ЦПК України вони дані факти не довели та не надали достатніх доказів на їх підтвердження.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317,319,321,365,383,405 ЦК України, 150,156 ЖК України, ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на частку нерухомого майна, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий

Справа № 2-312/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 травня 2012 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді - Корягіна В.О.

при секретарі - Коваленко Т.О.

за участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів - ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

представника відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на частку нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

В зв`язку зі складністю цивільної справи суд вважає за можливе проголосити вступну та резолютивну частину рішення, а складання повного тексту рішення відкласти до 16 травня 2012 року.

Керуючись ст. 209 ч.3 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на частку нерухомого майна, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий