АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Драгомерецького М.М.

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Сенчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку згідно з договором позики,

в с т а н о в и л а:

04 липня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 500 000 дол. США., а згодом 15 липня 2008 року змінила вимоги й просила суд у якості забезпечення зобов'язань за договором позики звернути стягнення на земельну ділянку площею 5, 59 га, що знаходиться відповідно плану на землях Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер 5122783900:02:004796, на її користь та визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку (а.с. 19-20).

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Суд визнав за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 5, 59 га, яка знаходиться відповідно плану на землях Новодофінівської сільської ради Комінтернівської району Одеської області в рахунок погашення боргу за договором позики від 16 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 27-28).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2008 року задоволена заява ОСОБА_2 про встановлення порядку та способу виконання судового рішення. Суд встановив наступний порядок та спосіб виконання рішення суду від 22 липня 2008 року: скасував держаний акт на право приватної власності на землю, виданий на ім'я відповідачки ОСОБА_3 27 грудня 2000 року, та зазначив Одеській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при

Держкомземі України" скасувати реєстрацію державного акту на право приватної власності, виданий на ім'я відповідачки ОСОБА_3,

Відділу земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області оформити державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 та передати його для подальшої державної реєстрації Одеській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України",

Одеській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" зареєструвати на ім'я ОСОБА_2 та видати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 5, 59 га, що знаходиться відповідно плану на землях Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер 5122783900:02:004796 (а.с. 34-35).

В апеляційній скарзі прокурор Комінтернівського району в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що судом порушені норми процесуального та матеріального права.

Сторони та прокурор Комінтернівського району і представник Комінтернівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи сповіщені належним чином.

За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у даному випадку їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги прокурор Комінтернівського району в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов'язання за договором позики забезпечено заставою, тому позивачка ОСОБА_2 у відповідності до ст. ст. 526, 543, 589, 610, 1049, 1050 ЦК України має право вимагати звернення стягнення на предмет застави - земельну ділянку площею 5, 59 га, що належить позичальнику.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачці ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка площею 5, 59 га, розташована на території Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності від 27 грудня 2000 року (а.с. 11-13).

16 листопада 2007 року сторони у справі вчинили у простій письмовій формі договір позики № 1 (а.с. 3-4).

Пунктом 1.6 цього договору передбачено, що у випадку неповернення суми позики позикодавцю протягом строку, позикодавець має право звернути стягнення на земельну ділянку, у тому числі за рішенням суду, згідно чинного законодавства.

Таким чином, предметом застави у даному випадку є нерухоме майно - земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 577 ЦК України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

У даному випадку договір застави земельної ділянки не був нотаріально посвідчений та зареєстрований у встановленому порядку. Тому п. 1.6 вказаного договору у відповідності до ч. 2 ст. 547 ЦК України є нікчемним.

Відповідно до ст. 139 ЗК України у разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону.

Звернення стягнення на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, допускається у випадках, коли у власників таких ділянок відсутнє інше майно, на яке може бути звернене стягнення, якщо інше не запропоновано власником земельної ділянки.

Вказаний порядок звернення стягнення на земельну ділянку не був дотриманий.

У відповідності до положень п. 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, який був чинний на час винесення рішення суду, діяла заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що чинним законодавством не передбачена можливість набуття права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення суду. Тому суд першої інстанції помилково визнав за позивачкою ОСОБА_2 право власності на вказану земельну ділянку.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка розташована на території Комінтернівського району Одеської області, однак суд першої інстанції не звернув увагу на правила про виключну підсудність й розглянув справу, яка підсудна Комінтернівському районному суду Одеської області.

Таким чином, справа розглянута неповноважним судом, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1 ст. 309 ЦПК України також є підставою для скасування рішення суду й ухвалення нового рішення.

Неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, а саме, ст. ст. 114, 115, 212, 213 ЦПК України та ст. ст. 547, 577, 591 ЦК України, ст. 139 ЗК України, п. 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасуванню підлягає й ухвала суду першої інстанції про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, яка фактично є рішенням суду, яке зобов'язує Відділ земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області та Одеську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" здійснити певні дії. Але ці установи, а також Комінтернівська районна державна адміністрація не були залучені до участі у справі, чим порушені їх права.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

в и р і ш и л а:

Апеляційною скаргу прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області задовольнити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2008 року та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2008 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку згідно з договором позики відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький