АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Доценко Л.І.,
суддів - Мартинової К.П., Оверіної О.В.,
за участю секретаря - Стоянової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення та приведення об'єкту в попередній стан, за позовом третьої особи з самостійними вимогами - виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_2 про знесення об'єкту будівництва, за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_2 про приведення об'єкту до первісного стану, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА :
15.06.2010 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, 12.11.2010року уточнивши позовні вимоги, просив на підставі ст.391 ЦК України зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні позивачем власністю шляхом знесення незаконно збудованої будівлі та приведення у первісний стан існуючого дачного будинку, які розташовані на АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_2 без затвердженої у встановленому порядку проектної документації, без дозволу відповідних установ проводить самовільну реконструкцію вищевказаного будинку, який межує з будинком, який належить позивачу, чим чинить перешкоди позивачу у користуванні власністю.
27.08.2010 року Київська районна адміністрація Одеської міської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2.з позовом про приведення об;єкту до первісного стану. Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що перевіркою, проведеною Київською районною адміністрацією Одеської міської ради встановлено, що ОСОБА_2 без затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації, без необхідного дозволу проводяться будівельні роботи по зведенню окремо розташованого об;єкту та по реконструкції частини дачного будинку з облаштуванням другого поверху за адресою : АДРЕСА_2. 25.06.2010р. та 04.08.2010р. Київська районна адміністрація вручила ОСОБА_2 листи щодо зобов;язання припинити здійснення самочинного будівництва, які відповідачка проігнорувала.
Київська районна адміністрація Одеської міської ради вважає, що проведення робіт з самочинного будівництва без належним чином затвердженого проекту та дозвільної документації становить загрозу нанесення шкоди. Об;єкт самочинного будівництва розташований в межах міста і він становить небезпеку для життя та здоров;я громадян, що мешкають поряд із ним, у зв;язку з чим Київська районна адміністрація, уточнивши позов, просила на підставі ст.376 ЦК України зобов;язати ОСОБА_2 за свій рахунок знести незаконно збудовану будівлю та привести у попередній стан існуючий дачний будинок, який розташований на АДРЕСА_1.
31.08.2010 року Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому на підставі ст.376 ЦК України просив зобов'язати ОСОБА_2 за свій рахунок знести незаконно збудовану будівлю та привести у первісний стан існуючий дачний будинок, які розташовані на АДРЕСА_1.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2010 року вищезазначені справи об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, позовні вимоги виконавчого комітету Одеської міської ради та позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради підтримав.
Представник виконавчого комітету Одеської міської ради позов підтримав, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та Київської районної адміністрації Одеської міської ради не заперечував.
Представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради позов підтримав.
Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради підтримала, проти задоволення позову ОСОБА_1 та виконавчого комітету Одеської міської ради не заперечувала.
Відповідачка в судове засідання 07.12.210року не з;явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином , про що свідчить відповідна розписка ( а.с. 112).
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року уточнені позовні заяви ОСОБА_1, виконавчого комітету Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 за свій рахунок знести незаконно збудовану будівлю та привести у первісний стан існуючий дачний будинок, який розташований на АДРЕСА_1.
Рішення суду оскаржує ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовів, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача , доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 на підставі ст.391ЦК України та позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради на підставі ч.ч.1,7 ст.376 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.03.1998року є власником АДРЕСА_3, що складає 47\1000 частин ДБК " Будівельник". ОСОБА_2 згідно договору дарування від 03.12.2004року є власником 51\1000 частин ДБК " Будівельник" АДРЕСА_2. Відповідно до акту Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 10.08.2010року ОСОБА_2 проводяться будівельні роботи по будівництву окремої будівлі та реконструкція частини дачного будинку з обладнанням 2 поверху без оформлення відповідної проектної документації та дозволу інспекції державного архітектурно- будівельного контролю на проведення будівельних робіт. 04.08.2010р. та 25.06.2010р. Київською районною адміністрацією Одеської міської ради було видано ОСОБА_2 припис про зупинення будівельних робіт, надання проектно- правової документції та приведення у первісний стан дачного будинку. Дані приписи ОСОБА_2 проігнорувала.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується на те, що 10.03.2010р. між нею та ОСОБА_4 був укладений договір позички дачного будинку, що належить ОСОБА_2 За умовами договору позички ОСОБА_2 передала ОСОБА_4 у безоплатне володіння і користування указаний дачний будинок строком на 35 місяців з правом його реконструкції. 10.03.2010року між нею та ОСОБА_4 був укладений договір на право забудови земельної ділянки ( суперфіцій). За умовами договору ОСОБА_2 передала ОСОБА_4 указану земельну ділянку у користування на десять років для будівництва індивідуального одноповерхового дачного будинку з мансардою та реконструкції існуючого дачного будинку. У травні 2010року ОСОБА_4 почав будівництво одноповерхового дачного будинку з мансардою та реконструкцію існуючого дачного будинку. Указане будівництво здійснювалось ОСОБА_4 без належно затвердженого проекту та без належного дозволу. ОСОБА_2 вважає, що позовні вимоги позивачів повинні бути заявлені не до неї, а до ОСОБА_4, особи, яка здійснила самочинне будівництво.
Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право забудови земельної ділянки ( суперфіцій) підлягає обов;язковій державній реєстрації.
Згідно ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Оскільки договір суперфіцій від 10.03.2010року не пройшов державну реєстрацію, то він є неукладеним, що прямо передбачено законом.
Факт проведення будівельних робіт ОСОБА_2 підтверджено актом Київської районної адміністрації від 10.08.2010р. ( а.с.78), висновками управління архітектури та містобудування Одеської міської ради ( а.с. 82).
Доводи апелянта про те, що судом не досліджувалось чи були порушені права ОСОБА_1 через здійснення самочинного будівництва, які саме права ОСОБА_1 були порушені і яким чином, колегія суддів вважає необгрунтованими.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2- ОСОБА_5 надала суду генеральний план земельної ділянки ДБК " Будівельник", із якого вбачається, що частина дачного будинку, який належить ОСОБА_2 та частина дачного будинку, що належить ОСОБА_1 мають суміжну стінку. На частині дачного будинку, що належить ОСОБА_2 вона без належного дозволу та належно затвердженого проекту самочинно побудувала другий поверх. Від самочинного будівництва ОСОБА_2 порушуються права власника суміжного будинку а саме - ОСОБА_1, оскільки його будинок може бути пошкоджений.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не з;ясував питання щодо можливості приведення особою, яка здійснила самочинне будівництво, у відповідність до будівельних норм і правил, чи згодна особа провести його перебудову, не здобуто доказів відмови такої особи від здійснення перебудови спростовуються матеріалами справи, які не містять доказів і в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не надала таких доказів, що вона здійснює якісь дії по приведенню самочинного будівництва у відповідності до вимог закону, що вона згодна привести перебудову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею
законної сили.
Головуючий Л.І. Доценко
Судді К.П. Мартинова
О.В. Оверіна